Аліса Коломієць
ЛИСИЧКИ-КОЛЯДНИЧКИ
Дві лисички-коляднички
Хутряні вдягли спіднички,
Вбралися у свитки,
Чобітки — на литки.
Теплі капелюшки
Добре гріють вушка.
Лапки — в рукавички,
Морозець-бо свище!
Все таке новеньке,
Все таке руденьке —
Ох, красуні-лиски,
Здалеку і зблизька.
Узяли торбинки,
Звісили за спинки.
— Як нам, сестро, знати,
Де колядувати?
— Підемо снігами,
Підемо стежками,
Де півня почуєм —
Там заколядуєм.
Ой, пішли снігами,
Ой, пішли стежками,
До села дістались —
Дуже налякались:
Півника не чути,
Всюди ходять люди,
Ще й собаки брешуть —
Очі іскри крешуть.
Лисички почули —
Колядку забули!
— Що ж це всім не спиться?
Тікаймо, сестрице!
— Як же нам тікати?
А колядувати?
Пиріжка із маком
Хоч би нам до смаку.
— Коляд-колядниця,
Ми руді лисиці,
Півня не впіймали,
Дайте хліба й сала,
Пиріжків, пампушок,
Узвару із грушок,
Кілечко ковбаски,
Коли ваша ласка.
![]() |
"Я люблю засніжений Київ, Коли лавки – в пухких перинах, Коли віти вдягають іній, Коли простір навколо – синій, Коли церква морозом дзвонить, Коли відьми ховають мітли, Коли чується всім навколо Дух Різдва – дивовижно світлий!" (Аліса Коломієць) |
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":