Аліса Коломієць:
– Авторка творів для дорослих і дітей.
– Лавреатка поетичного конкурсу «І тихим островом калиновим згадалось батьківське село».
– Учасниця проєкту «Твоя поетична листівка» та літературних конкурсів «Читання молодого міста», «Поетичний вир», «Коли ти зі мною» від «Склянка Часу*Zeitglas».
|
|
"Життя стає цікавішим, (Аліса Коломієць) |
|
Аліса Коломієць
Дитинство
Краплі срібла на траву
Сіє дощ крізь сито.
У калюжу зазирну –
Крокодила видно!
Ельфи пензликом квітки
Зранку фарбували,
А під дахом ластівки
Хатку збудували.
Кіт стрибнув аж на вікно
Птахів пильнувати.
Муркнув тихо: "Все одно
Їх не упіймати".
Он чкурнула навтьоки
Білка перед нами.
У дитинстві світ такий –
Навпіл із казками.
Осінь
Каштани падають під ноги –
Бурштин брунатний на траві.
Хвостом пухнастика рудого
Мелькнула осінь у гіллі.
І заховалася на кухні,
Де смачно пахне пирогом.
Плете мереживо майбутнє,
Тендітно граючись гачком.
Застигне все: засипле снігом
Двори, дороги і дива.
Та ще не час. Ще повно світла,
Ще осінь щира і жива.
Святвечір
На Святвечір у кутю
Чари добрі покладу:
Мед солодкий – то на щастя,
Мак дрібненький – на багатство,
На здоров'я всім – горіхи,
Вишні стиглі – то для втіхи.
А зерно – життя, що знову
Відродитися готове,
Наш зв'язок із древнім родом,
На достаток і на згоду.
З яблук наварю узвару,
Щоб тікали з хати чвари.
До Святвечора готові:
Страв дванадцять на соломі.
Кіт рудий стрибнув на лаву:
"Почастуйте пирогами!"
"Дві лисички-коляднички
Хутряні вдягли спіднички,
Вбралися у свитки,
Чобітки — на литки.
Теплі капелюшки
Добре гріють вушка.
Лапки — в рукавички,
Морозець-бо свище!.."(Аліса Коломієць)
"Я люблю засніжений Київ,
Коли лавки – в пухких перинах,
Коли віти вдягають іній,
Коли простір навколо – синій,
Коли церква морозом дзвонить,
Коли відьми ховають мітли,
Коли чується всім навколо
Дух Різдва – дивовижно світлий!"(Аліса Коломієць)
"Дім забув поняття тиші:
З подушок летіло пір'я,
На даху принишкли миші,
Кіт утік аж на подвір'я!
Із кутків і за диваном
Позникала павутина.
Ніби два аероплани
Пролетіли по хатині..."(Аліса Коломієць)
"...Дім для киці – давня мрія.
Думку дивную леліє:
Як мале дівча знайдеться,
Пригорне її до серця.
«Я давно тебе шукала!» –
Скаже дівчинка ласкаво..."(Аліса Коломієць)