На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Публікації за тегом: Оповідання

Сортувати:    За датою    За назвою

Love is. Літературний конкурс від Lucky Academy та журналу Однокласник.

Оголошено новий романтичний конкурс оповідань «Love is…» для юних (і не тільки) літераторів, які мають, про що розповісти світові. Тема конкурсу – перше кохання. Організатори конкурсу чекають на оповідання із захопливим сюжетом і перешкодами. Між головними героями мають бути різні перепони (невчасний дзвінок, заздрість подруги чи друга, страх бути висміяними, власна невпевненість тощо), які заважають їм висловити свої почуття, зустрітися, а може, вперше поцілуватися, - вигадуйте самі... Оповідання приймаються до 31 грудня 2018 року включно.

 

Микола Вінграновський. На добраніч. Оповідання для дітей. Художник Василь Євдокименко."Перед його норою заходило на ніч сонце. Сонце зайшло. Ліс потемнів, кар'єр густо засинів, сосна угорі золотіла.
— Ліс потемнів, кар'єр посинів, а ти золотієш, — сказав. він сосні. З нори вилазити не хотілося, а тут заболіло вухо, наче нічого було тому вухові зараз робити, — але заболіло.
— Ковбаси наївся, і магазинної, і так домашньої з часником, — куди я піду? Та не піду я нікуди. В норі тепло? Тепло. Вухо болить? Болить. От і лежи. Слухай собі небо над сосною, мугикай собі що хоч, не хоч — не мугикай..." (Микола Вінграновський)

Оповідання Микола Вінграновського Волохань. Художники Петро Гулин та Надія Кирилова."У нас ніколи не було Волоханя. Були всякі собаки, але Волоханя не було. У нас був Рябко. Або — Рябчик. Він любив кусати себе за вухо, за лапу і сміятись. Я казав Рябчикові: «Дожени!» Рябчик гнався.
Одного разу ми з татом поїхали по рибу. Була ніч. Тато настелив у човен кожухів і сів за весла..." (Микола Вінграновський)

Людмила Кибалка. Кошеня Сніжок. Оповідання для дітей. Фото автора."Вітер жбурляв сніжинки у вікно.  Закрутила, завертіла снігову карусель хуга. Катерина не могла спати, бо думки  про малого пухнастика мучили. "Де зараз кошеня? Холодно? Завтра погодую його... Надворi зима", - вона міркувала, ховаючись під теплу ковдру. Кожний день кошеня її зустрічало, даруючи котячу пісню..."

(Людмила Кибалка)

Зірка Мензатюк. Чорнобривець."—    Паничику чорнобривчику, чом не виростаєш?
—    Я росту, росту: листя — у висоту, корінь — углибину, у чорну землю, у холодну воду, що рідним голосом говорить.
—    Паничику чорнобривчику, а вже літо рум’яне!
—    Ще почекаю, не зацвітаю: ще тому літові немає краю!.."

(Зірка Мензатюк)

Володимир Даник. Гортаючи сторінки книги. Українонько, доле моя."Переді мною книга. А для кожного автора вихід нової книги – це певний етап у творчості. Бо неповторність літератури (і як тут не згадати, що одна з книг славетної поетеси Ліни Костенко має саме таку назву – «Неповторність»…) виявляє себе у кожній книзі того чи іншого автора. Бо у чомусь написаному відбувається продовження і розвиток думок і хвилювань, що переповнюють твори, написані раніше, а в чомусь є і щось таке, чого не було і що до певної міри здивувало б не тільки читача, а і самого автора. Отож переді мною моя нова книга. Книга оригінально (і я б сказав – неповторно!) оформлена. І сподіваюсь – приваблива для читача як за формою, так і за змістом. Книга для мене – двадцять перша… І назва у неї – «Українонько, доле моя…» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік)..." (Володимир Даник)

 

Людмила Кибалка. Оповідання для дітей.Людмила Кибалка - молода українська поетеса та письменниця. Її щирі та теплі, життєво правдиві, сповнені любов'ю та добротою оповідання цікаві як дітям, так і дорослим... Читаймо!!!​

Василь Сухомлинський. Блискучі черевики. Оповідання для дітей"Маленька дівчинка почистила свої черевички та вийшла на вулицю. Там стояв хлопчик. Він говорить дівчинці: "А мої черевики краще твоїх блищать!" Дівчинка подивилася на черевики хлопчика і питає.." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Кам’яне серце (оповідання для дітей)"В однієї жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялась, як би пилинка на нього не сіла, як би вітерець не подув. Дуже хвилювалась мати, щоб син її не брав близько до серця горе, страждання, біль людей. ... Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страждання, біль, образа, смуток. Виріс хлопчик, став юнаком. Якось захворіла мати, злягла. Послала сина в аптеку по ліки. Пішов син, дає записку, що мати написала. "Ліки будуть готові за п’ять хвилин",— каже аптекар. "Поки ви готуватимете,— відповідає син,— я з хлопцями у футбол пограю."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Наш куточок мрії."Неподалік від школи, за селом - великий яр, що заріс чагарником і деревами. Для малюків це - дрімучий ліс, сповнений таємничим і невідомим. Одного разу я помітив у стіні яру вхід до печери. Всередині печера виявилась просторою, з міцними сухими стінами Та це ж цілий скарб! Тут буде наш Куточок мрії. Важко передати захоплення дітей, коли я вперше повів їх до печери. Діти верещали, співали, перегукувались одне з одним, гралися в піжмурки. В той же день вистелили долівку сухою травою. Спочатку ми просто тішилися таємничим куточком, обживали його, створювали затишок: прикріпили на стінах кілька картинок, розширили вхід, зробили столик. Із захопленням діти прийняли пропозицію зробити пічку, час од часу топити її..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Урятував сонечко. Оповідання для дітей"Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.
Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець. Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Природа - джерело здоров'я."Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання в навчанні - поганий стан здоров'я, якесь нездужання або захворювання. найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря і вчителя. Приховані, замасковані дитячою жвавістю, рухливістю нездужання і захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові дуже часто є не хворобою, а відхиленням від нормального стану здоров'я..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Кожна дитина - художник."Уже через тиждень після початку занять у «Школі радості» я сказав малюкам: «Принесіть завтра альбоми і олівці, будемо малювати». Наступного дня ми розташувалися на галявині шкільної садиби. Я запропонував дітям: «Подивіться навколо. Що ви бачите гарного, що вам найбільше подобається, те й малюйте». Перед нами був шкільний сад і дослідна ділянка, освітлені осіннім сонцем. Діти защебетали: одному подобалися червоні й жовті гарбузи, другому — схилені до землі голівки соняшника, третьому — голубник, четвертому — виноградні грона..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Вічна тополя. Оповідання для дітей. "Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки й пам’ятаю, стоїть вона, як сторож. Якось питаю маму: "Скільки літ тополі? Хто її посадив?" "Не знаю, — відповідає мама. — Скільки й пам’ятаю, стоїть тополя край дороги. Завжди однакова..."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Намисто з чотирма променями. Казка для дітей. Художники - Копєйкін І.І., Бербенець Г. С., Сінєгіна Н. С."Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала. Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахилилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло: "Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і стане щасливим." Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасливі промені? — думає Дівчинка. — Хто у нас нещасливий?» Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п'є, мама сльози ллє..." (Василь Сухомлинський)

 

Людмила Кибалка. Люди війни. Оповідання.

"Ганна  почула  збуджений  грюкіт у двері.  Кинулася до вікна, глянула: біля дверей  німецький солдат. Від страху аж заклякла, а в скронях било: «Боже! Відчиняти чи ні?». Насилу зняла клямку. Відчинила. Охопила моторошність, як стало страшно. Здавалося, що навіть повітря дихало тим страхом.  Він стояв на порозі, розмахував руками і щось по-своєму шверготав. «Мабуть, хоче їсти», - подумала Ганна, дивлячись на цього непроханого прибульця повними очима страху..." (Людмила Кибалка)

Василь Сухомлинський. Добірка оповідань та казок для дітей. Художники - Копєйкін І.І., Бербенець Г. С., Сінєгіна Н. С.

Твори Сухомлинського формують у дітей найголовніше — людяність. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих, бути чемними, поважати старших, захищати менших.

 

 

Зміст добірки (за абеткою):

А пісня жива
Верба — мов дівчина золотокоса
Внучка старої вишні
Любов і жорстокість
Майже чарівна розмова
Мильна бульбашка
Навіть квіти з сорому почервоніли
Найкрасивіше і найпотворніше
Орач і кріт    
Оце задача!
Петро і Марійка
Покинуте кошеня
Причина, явище, наслідок
Прогулянка до лісу
Сам себе перехитрив
Хлопчик і Дзвіночки Конвалії
Чорнобривці
Як Ніна не злякалась гусака

 

 

Нестор Літописець. Повість минулих літ (уривки) у переказі Віктора Близнеця. Малюнки Георгія Якутовича. Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь. Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава. Володимир вибирає віру. Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам. До добірки літописних оповідань з «Повісті минулих літ» у переказі Віктора Близнеця увійшли такі: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослихЛюдмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

Василь Сухомлинський. Навіщо дякують. Оповідання для дітей."Дрімучим лісом ішли двоє подорожніх: дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити. Нарешті вони прийшли до струмочка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилились, щоб напитися. Дідусь сказав: "Дякую тобі, струмочку." Хлопчик усміхнувся. "Чого ти усміхнувся, хлопче?" — запитав дідусь. "Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «Дякую»? Він же не живий, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів"..." (Василь Сухомлинський)


Всього:
355
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені теги:     Микола Трублаїні    Євген Гуцало    Ярослав Стельмах    Володимир Винниченко    Леся Воронина    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Сергій Плачинда    Євген Шморгун    Михайло Слабошпицький    Богдан Лепкий    Михайло Коцюбинський