Галина Мирослава
ПЕТРИКОВА ПЕТРІВКА
– Мамо, а що таке петрографія? – запитав у мами Петрик.
Мама не встигла рота відкрити, як обізвалась Петрикова сестричка Інна, на рік старша за брата:
– Графіті з нашим Петриком десь на паркані?
І засміялась, але Петрик ніби й не звернув увагу, він вже давно звик до сестриччиних вибриків. Натомість хлопчик почав висловлювати свої припущення:
– Це щось пов'язане з ім'ям Петро? Написане? Нашкрябане? Може, історія життя Петра, учня Ісуса Христа? Вгадав?!
– Є ще петрологія, – замість відповіді матуся загадково доповнила Петрика, – І петрогліфи.
Очі Петрика округлились. Мову на якусь мить відняло. Він як стояв, так і завмер, наче приморожений до підлоги. Матуся, зауваживши реакцію сина, вирішила зняти напругу:
– Річ у тім, що ''петро'' у всіх цих словах походить від грецького слова ''петра'', що означає камінь. Ім'я Петро теж від каменю. Отож, Петрику, ти маєш бути міцний, як камінь, – і матуся подивилась на сина, як на могутнього лицаря, що Петрик відразу помітив і аж підтягнув живіт та розправив плечі. А ненька продовжила: – Щодо петрографії та петрології – це геологічні науки про камені, точніше, про гірські породи. У кожної з цих наук свої методи вивчення каменів. Скажу навіть більше – кожна з цих наук, як кожне дерево, має свої галузі, як гілки, у назвах кожної галузі теж є ''петро''. Приміром, петрофізика, петрохімія, петротектоніка.
– А петрогліфи?
– Пам'ятаєш, я тобі колись про Кам'яну могилу розповідала, що є світовою пам'яткою як з погляду геології, так і з погляду історичного. У печерах та гротах Кам'яної могили залишилось багато давніх наскельних зображень. Такі вирізьблені на каменях символи вчені назвали гліфами. Уявляєш, там познаходили протертості, які залишились ще з епохи пізнього палеоліту, їм понад 22 тисячоліття.
– А я теж знаю слово, де є ''петро'', – втрутилась у розмову Інна.
– Ну і яке? Гора Петрос? – несподівано для самого себе згадав Петрик.
– Ні. Петролеум.
– А це ще що за звір? – зацікавився Петрик.
– Нафта. Треба краще англійську вчити! - з ноткою зверхності заявила Інна.
– Але нафта – не камінь, – невдоволено буркнув Петрик.
– Не камінь, авжеж, – підтвердила мама. – Друга назва нафти – гірська олія. Пам’ятаєш, що під каменем петрографія має на увазі гірські породи? Зверни увагу, що слово ‘’петролеум’’ скаладається з двох частин: ''петр'' і ''олеум''.
- А, - вирвалось у Петрика. – Виявляється, що слово олія має іншомовне походження.
– Виявляється, - повторила за петриком мама.
Інна й собі хитнула головою, проте так, ніби вона все це давно знала, хоча, ніде правди діти, теж зауважила частинку ''олеум'' у петролеумі вперше, однак з усіх сил намагалась у жоден спосіб не дати знати, що цей доважок до першої частини слова став відкриттям для неї.
Позаяк Петрик ніяк не міг заспокоїтись, він дістав телефон і набрав у стрічці пошуку: Гора Петрос. При першій нагоді таки мусить туди потрапити. Не може бути, щоб Петро не побував на Петросі.
На екрані чорним по білому було написано, що назва гори походить від румунського слова ''петрос'', що означає те саме, що й грецьке слово ''петра'', і знайти того Петроса можна неподалік Говерли. 2020 метрів. Ого!
Іннуся теж не дрімала, тільки й клацала пальчиками по клавіатурі. Мимоволі вона натрапила на Петриківський розпис.
– А я петриківський розпис знайшла, петриківку, – задоволено видала дівчинка.
– Що-що? – тільки й витиснув з себе Петрик.
– Тут написано, що це ''українське декоративно-орнаментальне народне малярство''. Поглянь краще. Ти таке точно бачив! У нас навіть чашка така колись була, з блюдцем. З квіточками. Хтось розбив, – гомоніла безупинно сестричка.
– Не я, – різко відвів підозру від себе Петрик.
– А може спробуємо намалювати щось у цьому стилі для діда Петра? У нього якраз народини в суботу? Був би гарний сюрприз! – запропонувала мама.
– Я на чашці квіти можу намалювати, – підбадьорилась Інна.
– А я півня на блюдці хотів би спробувати, тільки треба потренуватись, – захопився ідеєю хлопець, але раптом зупинив сам себе, – А хіба фарби не змиються?
– Не всі фарби змиваються. Я, як відчувала, замовила такі, що їх ні окріп, ні морозильник не знищать. Вони з дня на день будуть. А поки тренуйтеся на папері. На посуді що намалюєте, так і залишиться. Гайда до роботи?
– Тільки я ще картинки тих мальовок мушу порозглядати. Треба вибрати відповідну, – додала Інна.
– Я теж пошукаю, – підтримав ідею Петрик.
І діти припали до екранів. А мама повернулась до своїх справ.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
