"Професор з Італії Енріко Альбанезі вже приїжджав до нас влітку. І ми писали про цей візит. Йому дуже припала до душі наша країна, і взимку він прибув до нас знову. Сеньйор Альбанезі – доктор філософії в галузі права, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Генуезького університету (Італія), науковий співробітник Інституту перспективних юридичних досліджень (IALS) Лондонського університету (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Гадаю, читачам було би цікаво послухати думку італійського професора про наш рідний край." (Катерина Колесник)
"Вітання Вам з Кропивниччини, друзі! Вчимося фарбувати писанку свіжою кропивою. Кропива дводомна (Urtica dioica L.) жалиться, але навесні виростає однією з перших по берегах річок, в лісі, тому бажання спробувати пофарбувати нею писанки переважує всі перестороги. Рецепт проготування кропив'яного барвника: беремо невелику пригорщу трави кропиви, заливаємо її на кілька годин холодною водою, віджимаємо, варимо 15 хвилин на малому вогні, води даємо 170 мл. Увага! Кропива при варінні піниться, тому варто ввесь час спостерігати за процесом. Готовий відвар проціджуємо через ситечко і кладемо галун (алюмокалієві квасці) на кінчику ножа. Барвника вийде десь з півстакана. Тобто Ви зможете фарбувати в такому барвнику тільки одну писанку за раз..." (Ірина Михалевич)
Катерина Колесник. «Українка з перцем»
"Споконвіків жінки-слов’янки мали незалежний характер. Були вірними й щирими. Але, борони Боже, зачепити власну гідність... Тут уже неодмінно вмикався гонор. Тільки начувайся! Аякже, справжня українка була «з перцем». Чоловіки добре розуміли це і з повагою ставилися до прекрасної статі, якщо її представниця, ясна річ, заслуговувала на те. Отож і вибирали дівчину до пари: аби була розумна, могла дати добру пораду в скруті. Недаремно ж чоловік брав собі дружину, тобто подругу на все життя. А не просто жінку..." (Катерина Колесник)
Жінка і весна... Ці слова завжди поєднуються у нашому сприйнятті. І саме так я хотіла назвати нову рубрику, яку я давно мріяла створити. Мені так багато хочеться сказати своїм посестрам! Тож я зрозуміла, що писатиму на цю тему не лише весною, а й далі, далі... І я назвала свою рубрику "Україночка". Бо, якщо Жінка — це магічне явище Всесвіту, то Українська Жінка — це взагалі явище унікальне!
"У перший день весни 2024 року в Кропивницькому відбувся Krop Fashion Day, де українські дизайнери показали нові колекції і де був проведений аукціон на підтримку ЗСУ, а саме 57 окремої мотопіхотної бригади. "Місто, не мовчи", "Великодні веснянки" та "Птахи Перемоги" - саме такі назви мають колекції одягу від кропивницьких виробників. Тетяна Лугинець та її бренд "Charwish" вже встигли привернути увагу глядачів колекцією з фотографіями відомого митця Олександра Майорова (на цих фото зображено Кропивницький). А 1 березня 2024 року глядачі побачили нову колекцію, яка присвячена Великодню і має назву "Великодні веснянки". Майстерня "Charwish", яка розпочала роботу в 2017 році, зосереджена на пошитті одягу з елементами сучасної вишивки. Відтепер їхні світшоти розшито писанковими символами, які майстри перенесли на одяг з традиційних писанок Кропивниччини (сучасна Кіровоградська область). На створення колекції "Великодні веснянки" Тетяну Лугинець надихнули писанки, які вона побачила в етнолабораторії "Баба Єлька", і які були створені олександрійською писанкаркою Іриною Михалевич за ескізами колекції краєзнавця й етнографа Володимира Ястребова..." (Ірина Михалевич)
"Цього року в лютому я знову фарбувала писанки гілочками солодкої яблуні, вишні Морель, прутиками верби плакучої, а ще вперше спробувала в роботі гілочки глоду, черемхи пізньої та бузини чорної. Взято шість різних рослин, отримано шість різних відтінків! Квіти, плоди і трави фарбують яскраво, гілочки — це ніжні кремові, ясно-бурі, жовтаві, рожевуваті барви. В цьому дописі пропоную торкнутися однієї вельми цікавої й особливої теми — фарбування писанки гілочками дерев та кущів. Про силу дерев я довідалася з літератури, присвяченої традиційній медицині. Зокрема, з порадника “Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Варто знати, пише травознай Ростислав Желясков, що не лише у плодах, квітах і зелених листочках містяться вітаміни та інші корисні речовини, а й у самому дереві або кущі, на якому вони ростуть у теплі пори року. І найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, тобто в свіжих пагонах..." (Ірина Михалевич)
Ера Тік-Току, блогерства та медійності за помахом чарівної палички конверсії навчила нас нової мудрості: усе, що ти бачиш довкола можна перетворити на тренд. А тренд конвертувати у популярність, охоплення та репутації. І вже на цих трьох китах сміливо можна будувати масштабні проєкти чи реалізовувати амбітні стратегії просування бренду. Ще кілька років тому можна було з натяжкою уявити, як книго-сфера (одна з досить класичних та більш консервативних галузей) розриватиме Тік-Ток, Інстаграм, Фейсбук та інші платформи. Адже книга стало трендом. Відео з книжковими новинками, які залітають на мільйони переглядів є новою буденністю. За кордоном та в Україні почали з'являтися книжкові клуби, фендоми та телеграм-канали, де можна було обговорити улюблену книжку та просто лампово поспілкуватися з іншими букловерами. З'явилися окремі ком'юніті, а букблогерство стало ще однією популярною категорією медійності.
Ірина Михалевич. «Дерево з писанок. Чому нас вчить писанка» (оповідка містить творчу вправу)
"У писанкарок прийнято питати, чому вони вчать дітей на своїх майстер-класах. Очікувано почути — охайності, посидючості, зосередженості, щось такого. Досвідчені майстрині, звісно ж, такого не скажуть. Бо вони розказуватимуть не за себе. Київська писанкарка, відома дослідниця писанки, авторка фахових книг Оксана Білоус в інтерв'ю Наталці Фіцич зазначила, що крім практичних навичок, діти на заняттях чують про минувшину і це виховує любов до рідної землі. Вчить вчитель, а писанка хіба чомусь навчить? Так! Писанка вчить і старих, і малих..." (Ірина Михалевич)
"Стратегія видавництва “Склянка часу” і відповідного журналу, коли пошук нових творів для публікації проводиться і шляхом конкурсного відбору, себе виправдовує. Досвід щодо результатів подібних конкурсів підказує, що перемагають здебільшого вірші і коротка проза, а, скажімо, такий жанр, як есе, дещо відстає. Однак цікаві твори з'являються і у цьому напрямку,тож ситуація може змінитися. Бо есе — це популярний жанр. Бо це особистий погляд автора твору на світ, на нестримний вир життя. І це спонукує нас не тільки прислухатися до почутих і прочитаних думок, а і продукувати, і висловлювати думки власні, ще не звичні для нашого сприйняття і схвильовані. Отож на одному з конкурсів, що проводила “Склянка...”, увагу журі привернуло есе Анни Губіної “Філософія почуттів”. А потім цей твір був опублікований і у журналі..." (Володимир Даник)
"Різдво Христове. Радіє весь християнський світ. І у кожного народу свої звичаї на це велике свято. Які ж традиції, освячені віками, залишили нам діди-прадіди? Почитаємо етнографічний нарис Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», виданий 1958 року в Лондоні, в еміграції. Отже, Різдвяні свята починаються зі Свят-Вечора..." (Катерина Колесник)
"Мої Вам вітання, друзі. Продовжуємо спілкуватися про фарбування рослинами. Цього разу поговоримо про фарбувальні можливості ягід, які достигають пізньої осені і є доступними всю зиму. Чим холодніша погода, тим яскравіша барва — мова про загадкову і смачну магонію..." (Ірина Михалевич)
Задля поповнення книгами знищених бібліотечних фондів харківської Центральної дитячої бібліотеки імені Петра Панча у Харкові було започатковано акцію «Янгол Миколая», у межах якої на сайті видавництва «Ранок» та у мережах магазинів «Книголенд» здійснюється продаж закладинок для книг. Прибуток з їх продажу перераховують на закупівлю книг для бібліотеки. Акція діє з 20 листопада 2023 року по 1 січня 2024 року.
"Мій батько, Колесник Микола Юхимович, народився у селі Положаї Переяслав-Хмельницького району Київської області. За фахом – вчитель історії. Вже у досить шанованому віці став писати свої спомини. Хоча до цього письменництвом не займався. Ще юним хлопцем пережив усі жахи голодомору, колективізації. Із п’ятьох дітей в родині залишився тільки він і маленька сестричка, моя тітонька. І це вважалося, що сім’ї пощастило! Батька вже давно немає, але я зберігаю ті його мемуари. І зараз, у День пам’яті жертв голодомору хочу ознайомити читачів із однією батьковою розповіддю."
(Катерина Колесник)
ТОП-10 дитячої літератури та ТОП-10 підліткової і дорослої літератури від видавництва «Ранок», що мали успіх на BookForum у Львові у жовтні 2023 року.
"Доброго здоров'я, друзі! Поговорімо докладніше про осінні писанки та про чудові кольорові поєднання, які придумує осінь. Окремо зупинимося на глоді, його лікувальних, фарбувальних та смакових вміннях. Сани готують з літа, а писанки пишуть увесь рік. Ну, бо чекають писанкаря на майстер-класи з готовим набутком. Неймовірно м'які сяючі барви дарує осінь писанкам, вона добирає барви так, що краще й не придумати. Цьогоріч я спробувала справді нове для себе поєднання. Кольори я не підбирала, тільки рослини. Тому таке осіннє звучання йде не від мого задуму: його несуть осінні плоди і трави..." (Ірина Михалевич)
"Мені до рук потрапила ця щира розповідь українського захисника. І одразу захотілося, щоб її почуло якомога більше людей! Зворушливо? Дуже! Дивовижно? Так. Неймовірно? А ось це — ні. Бо саме так завжди проявляють себе наші люди!" (Катерина Колесник)
"Місто мого дитинства Червоноград стоїть на річці Західний Буг. У дитинстві я любила проходити луками біля Бугу по дорозі з музичної школи у старій частині міста, тоді біля замку Потоцького, до свого будинку в центрі нової частини. Насправді це було небезпечно, але я про це не здогадувалась, мене вела якась незрима сила, яка й захищала водночас — ніщо за багато років не потривожило там моєї розважної ходи та роздумів. Я люблю Буг. Обоє моїх батьків походять з Надбужанщини (Надбузька земля, раніше ця земля називалась Белзькою), з тієї частини України, де люди попри складні часи, закони, укази, правила і покарання, встановлені режимами, які панували на цих землях, зуміли зберегти національну ідентичність до наших днів, ''не скурвились'', як казав мій тато. Варто згадати, що саме на Надбужанщині в 1619 році вперше в Україні на сцену тогочасного театру введено українську народну мову..." (Галина Мирослава)
"Вітаня, дорогі друзі! Продовжуємо з Вами спілкуватися про дикі рослини в Україні. Цього разу поговорімо про незвичну для нашого ока, але симпатичну рослину, яка потрапила до нас чи то з Африки, чи то з Центральної Азії. Вперше цього цікавого і красивого тонконога я побачила літом 2023 року. Зветься - Пальчатка кривава (Digitaria sanguinalis). Чи росте там, де Ви є, така рослина? Кажуть, її вже повно навіть по городах. Особливо багато зустрічається пальчатки на Київщині, на Тернопільщині, менше — на Кропивниччині, Полтавщині та Харківщині..." (Ірина Михалевич)
"Понад 500 днів війни... Вже друге літо люди не мають повноцінного відпочинку. А розради хочеться! І вона конче потрібна. Хоча б заради того, щоб мати сили, щоб боротися, щоб допомагати тим, хто бореться. Щоб підтримувати тих, хто менше і слабше. Особливо зараз, влітку треба буквально "пити" це сонце, це тепло і красу. Маємо безліч чудових місць для відпочинку. Розповім про одне з них – просто поділюся враженнями. Пам’ятаєте, скільки чуток, жартів та анекдотів ходило про дачу Януковича у Межигір'ї!? Та й про самого хазяїна... Не так давно ваша покірна слуга там побувала. Дійсно, навкруги – благодать і краса! Недаремно це місце називають «український Версаль». Втім, якщо уважно придивитися, помічаєш досить дивні речі…" (Катерина Колесник)
"У цьому дописі мова йтиме про традиційні писанки Сумщини і Пелагею Литвинову-Бартош. Чи доводилося Вам коли бачити традиційні писанки Сумщини? Вони такі неймовірні, мають на собі багато червоної барви в деталях орнаменту, а тло там різне-різне — чорне, темно-зелене, біле, гірчичне, блакитне, червоне. Орнаменти виразні, соковиті, себто на любу глянув і все — ти залюбувався на все життя. Які ті писанки і що за символи на них колись писали по селах Землянка, Боромля, Слоут, Грунь, Полошки, Чорториги та інших селах Сумщини ми знаємо завдяки жінці дворянського походження Пелагеї Литвиновій-Бартош..."
