Публікації за тегом: Блог

Сортувати:    За датою    За назвою

Катерина Колесник, журналістка (Київ)Цікаві статті про актуальні події в Україні та світі від киянки, журналістки з багаторічним стажем Катерини Колесник читаймо у її авторському блозі.

 

 

 

 

 

 

Картина Ольги Самчук."Письменник-гуморист Костянтин Світличний, що керував літературною студією “Ровесник” при обласній “молодіжці”, одного разу поділився з нами, тогочасними студійцями, таким своїм творчим секретом. Написавши щось, він відкладав написане... ну, так... тижнів на два. А потім знову повертався до недавно створеної усмішки чи уривку з, так би мовити, серйозної прози. І перечитував, і правив написане на основі вже більш спокійного і виваженого розгляду. З почутого ми і робили для себе такий висновок. Не завжди варто поспішати з оприлюдненням чи опублікуванням чогось свіжоспеченого. І використання подібного підходу себе виправдовувало. Хоча інколи обставини змушували і відступати від цього правила. Та, бува, написане чекало свого часу і місяць, і рік. А інколи і декілька років. Отож оповідання, що його хотілося б нині оприлюднити, написане кілька років тому. Про що ж воно?! Про те, наскільки чутливими бувають діти до вірша і пісні. Та і до звичайного і непретензійного, але ж щирого і доброго слова. А у процесі нинішньої повномасштабної агресії немало страждали не тільки дорослі, а і діти теж..." (Володимир Даник)

 

Легендарій дивних міст - збірка, яка представляє читачам одразу вісім оповідань сучасних українських авторок: Наталія Довгопол, Ярини Каторож, Анастасії Кулікової, Наталії Матолінець, Ірини Пасько, Дарії Піскозуб, Ксенії Сокульської та Світлани Тараторіної.

Збірка «Легендарій дивних міст» представляє читачам одразу вісім оповідань сучасних українських авторок: Наталія Довгопол, Ярини Каторож, Анастасії Кулікової, Наталії Матолінець, Ірини Пасько, Дарії Піскозуб, Ксенії Сокульської та Світлани Тараторіної. Це амбітний проєкт, який поєднує одразу два піджанри сучасного фентезі, бо кожне оповідання у книжці водночас і міське фентезі, і ретелінг відомої казки. Щоб краще зрозуміти, що саме чекає читача під обкладинкою, не обійтися від певного історичного відступу.  

 

 

Рослини вміють фарбувати яскраво. Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження, оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Писанкарка Ірина Михалевич – про натуральні барвники в усі пори року."Рослини вміють фарбувати яскраво, і вміють фарбувати притишено. Залежить це від того, тепла чи холодна весна, чи часто йдуть дощі, як довго працює барвник, від накладання барв, барва залежить навіть від часу, коли була зібрана рослина. Дещо результат фарбування залежить і від нас самих, від нашого серця." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

Комікс про пса Патрона від видавництва Ранок.

Собака-сапер Патрон відомий на всю Україну. За рік війни він став національним кумиром, про нього складають пісні та створюють мультфільми, а тепер пригоди улюбленого героя є на сторінках коміксу!

У Харкові видали перший ліцензійний комікс про пса Патрона, робота над яким тривала дев’ять місяців.

 

 

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Як народжується писанка. Крок за кроком. Секрети фарбування писанок рослинами. Натуральні барвники. Прекрасна червона барва та її таємниці."Вітання, друзі. Поговорімо про найпрекраснішу барву на писанках і про те, з чого її можна добути в природі. Найпопулярнішим натуральним барвником в усіх країнах залишається цибулиння. Воно доступне, не потребує протрави, дарує темні брунатні барви, приємні жовтогарячі відтінки, і навіть золотаві. Для крашанок це барвник номер один. У випадку з писанками є одна дрібничка — цибулева барва несвітлостійка, тому краще класти її на жовту барву, а не на біле яйце.У червону барву також можна фарбувати червоним сандалом, барвником “sappan wood” (це деревина дерева роду цезальпінія), карміном (його можна зустріти під назвою барвник Е120, це перетерта в порошок комаха кошеніль). Кармін фарбує не в червону, а в насичену малинову барву. Маю кілька таких писанок. Вдячна друзям зі Швейцарії за таку можливість. Я мала нагоду фарбувати всіма видами червоних барвників (крім рогу оленя)..." (Ірина Михалевич)

 

"Чого «навчає» учителів та учнів чат-бот? Усьому, але найголовніше – правильно формулювати запитання. В цьому змогли пересвідчитись ті, хто практикував з чат-ботами. Від запитання залежить відповідь. Педагоги з досвідом розуміють, як важливо вміти формулювати запитання в ході уроку, бо саме вони дозволяють активізувати розумову діяльність учнів, актуалізувати знання, які необхідні, щоб досягти мети, перевірити ці знання." (В. Ловінський, Л. Федорова)

 

 

 

Про зелену барву і недекоративність писанки. Барвники - чорнобривці-чорниці (світла зелена барва)-марена-плоди антипки. Писанки писані за допомогою звичайного сірника. Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Як народжується писанка. Крок за кроком. Ірина Михалевич. Секрети фарбування писанок рослинами."Вітаю, друзі! Литовська писанкарка Одроне Лампіцкене розписує писанки впродовж 40 років. Почала писати в дитинстві. Пише вона шпильковим писачком в традиційній для литовців техніці. Говорить, що найдужче їй подобається розписувати гусячі яйця, бо там є що розписувати. Коли орнамент складається з сотень рисочок і крапок, варіанти їхнього поєднання придумуються найрізноманітніші. Проте майстер в такому разі рухається в бік декоративності..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

Мама. Картина Марини Соченко.До цієї добірки оповідок Володимира Даника циклу "З письменницького зошита" увійшли такі:

"Вірші, написані учора", "Прагнучи осмислити", "Серед філологів", "Мудрець чи... не мудрець", "Уміли капризувати".

Читайте також вірші: "Мамине серце", "У діда ювілей".

 

 

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич — про натуральні барвники березня. Як фарбувати писанку ліщиновими сережками. Сережки ліщини, лютий 2023 року."Напровесні, коли холод і лід, природа дрімає. Та під тонкою кіркою видимого спокою теплиться життя. Дерева та кущі навіть серед зими готові прийти людині на допомогу. Найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, що виросли упродовж останнього року життя рослини. Так пише травознай Наталя Земна у книзі ”Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Цієї зими, друзі, я заготовила чимало соку калини. Вона приємна в чаях, усуває симптоми застуди, очищує шкіру, зміцнює імунітет. Після переробки ягід залишаються галузки з кетягів. Ними я і спробувала фарбувати біле куряче яйце. Отримується світло-бура барва, яка нерівномірно лягає на поверхню. Можливо, коли взяти гілочки прямо з куща, то вийде краще пофарбувати. Треба спробувати..." (Ірина Михалевич)

 

Катерина Тихозорова. Дім. Ілюстрації Олександра Продана. Книга, що лікує біль.

Книга “Дім” Катерини Тихозорої й Олександра Продана розповідає історію маленького хлопчика та його сім’ї, чий дім було зруйновано через повномасштабне вторгнення росії в Україну і через що вони були змушені покинути його. Розповідь написана від імені хлопчика, бачення якого — реалістично й водночас по-дитячому оптимістично — за допомогою ілюстрацій майстерно передав Олександр Продан. Сам митець на момент початку вторгнення перебував на Київщині, тож на власні очі бачив, як все починалося. Дорослі роздуми, над якими розмірковує маленький герой книги дорогою до безпекового місця, влучно й по-дитячому просто передала авторка Катерина Тихозора.

 

Блог писанкарки Ірини Михалевич. Думки про писанку. Про майстер-класи. Авторський орнамент. Писанка Ірини Михалевич."Вітаю, друзі! Рада знову спілкуватися з Вами. Випало трохи снігу, стало ще красивіше. А на ліщині гойдаються довгі такі сережки. Вони вміють навіть посеред зими (наприкінці січня й у лютому) дарувати жовту сонячну барву писанкам. Про ліщинові сережки я створю окремий допис (можливо, навіть відео-сюжет). Дякую Галині Тудай за цінну інформацію, яка стосується саме цього природного барвника..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

П'ять цікавих оповідок циклу «З письменницького зошита» від Володимира Даника:

«І ДОКТОРКА, І КЛАСИКИНЯ!»,

«СКАЗАНО — УКРАЇНСЬКОЮ...»,

«СЛОВА, ЩО — МОГЛИ Б...»,

«КРАЩЕ ЗНАЮТЬ»,

«І МУЗИКА, І ГЕОГРАФІЯ».

 

"Вітаю Вас, друзі! Зима над нами широко розкинула крила. Сподіваймося, під ними нам буде затишно. Образи птахів на українських вишиваних рушниках особливо щемкі, образ птаха в нашому світогляді посідає чільне місце, він таїть в собі стільки важливого, бо промовляє про родину, Батьківщину, свободу, вічну весну..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

"Вітаю Вас, друзі, з новим 2023 роком! Бажаю всім нам Перемоги, Миру і Добра! Зима. А в Аргентині — літо. Усе так тісно переплетено в нашому світі. У німецькій мові пори року чоловічого роду, в нас — жіночого, за виключенням літа. Року десь 94 (мені тоді було років 9) я ходила до пекарні, давали по хлібині в одні руки. Здається, то було взимку. Крім хліба, в тому пекарському магазині продавалися ще якісь продукти. Люди в черзі зодягнені в темні куртки. Тьмяве світло з вікна. Нудно. І раптом все змінилося — я забула, що вичікую чергу, стіни під кахлем кудись позникали. Якусь хвилю я стояла як зачарована, бо побачила на магазинній полиці коробку цукерок із написом “Пори року”. На малюнку — чотири панни з виразними очима, в яскравих шатах. Літо тримає сніп, на голові — вінок із колосся. Якби “літо” було ім'ям, воно звучало б як Сапфо, Кліо, Каллісто..." (Ірина Михалевич)

 

Блог писанкарки Ірини Михалевич. Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич: Думки про писанку (цикл оповідок та досліджень). Біографія. Засніжені гілки. Кетяг калини.

"Вітаю Вас, дорогі і близькі моєму серцю друзі, в цей святковий час! Нехай по молитві святого чудотворця Миколая дарує Вам Бог здоров'я у мирі та радості. Ділюся з Вами думками про писанку і довкола писанки. І зичу тепла. Гнізда влаштовує на заломах очерету. Живиться переважно рибою. Оце і вся біографія. Це коли казати за китоголова, милу східно-африканську птаху, яка вміє усміхатися. Їй ніде ловити рибу, а вона усміхається. Ловити окунів з-під льоду я спробувала в 12 років. На смолінський став ми пішли удвох із татом. Ополонок багато, є й покинуті. Ще не затягнуло — розчищай і вперед. Тато ніколи не бере з собою ящика, рибалити треба стоячи. Воно й змерзнути так важче. Вудлище  короткий патик, волосінь — між двома гвіздками намотана. Спочатку розмотується жилка: важка блешня, мідна рибка з червоною шерстяною ниткою на гачку, опускається на дно..." (Ірина Михалевич)

 

Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич. Старі дерева. Оповідка. Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич: дослідження та оповідки про писанки. Історія та символіка писанки. Думки про писанку."Друзі, вітаю! В якому лісі не житимуть кажани? Може, у привітному і чепурному? В Україні є до трьох десятків видів кажанів. Харчуються вони сотнями видів комах і, виявляється, багатьом із них подобається жити в дуплах дерев, у порожнинах під корою. У лісі, де немає старих дерев, не побачиш кажанів. А от ліс, поміж вітами якого пурхають кажани, саме такий, як треба. У порожнинах старих дерев мешкають жуки-олені, синиці, шпаки, мухоловки, сичики-горобці, крутиголовки, сови, качки, білки, соні. До речі, білки та соні ще й комори влаштовують під корчами. От і виходить, що не молоді, а старі дерева є джерелом розмаїтого життя в лісі. Дупла, окрім дятлів, створюють і гриби. До того ж, багатьом видам тварин для життя необхідні дупла, утворені саме природним чином, а не дятлами. Правильний ліс — це отой, що з моторошних казок, це Зеленолісся Джона Рональда Руела Толкіна, де листя на деревах блищало, і кожна гілочка плакала, а трава була сірою від холодної роси..." (Ірина Михалевич)

 

Блог писанкарки Ірини Михалевич. Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич: Думки про писанку (цикл оповідок та досліджень) Що таке писанка? Це — барви. Та передовсім це таємничі красиві орнаменти. Вони стимулюють уяву, а уява тісно пов'язана з мисленням. Розвинена уява допомагає думати і сприймати життя творчо. У розділі “Думки про писанку” Ви прочитаєте есе та оповідки писанкарки Ірини Михалевич, які стосуються найцікавішого — творчої кухні:

 

 «Про майстер-класи»

«Про зорі та гороскопи»

 

 

 

Painting by Neivanmade. Ukrainer.Війна...
Ворог хоче нас знищити...
Не дочекається!!!
Разом ми сильні!!!
Здолати нас неможливо!
Ми переможемо!!!
Добро завжди перемагає зло!!!!

 

 

Склянка часу, 103 номер, 2022 р."Життя переповнене і немалими проблемами, і нібито дрібненькими питаннячками. І на них теж треба звертати увагу. Бо життя постійно перебуває у бурхливому вирі змін. Живеш нібито і не в мегаполісі, а у не такому вже і малому обласному центрі. Однак і не вибираючись на його найбільш гомінкі проспекти, не можеш не помічати — автомобільний рух за останні роки суттєво підсилився. А нам, пішоходам, треба рухатися теж. Бо і ми учасники руху. Бо і нам треба вирішувати власні проблеми. І при цьому, скажімо, переходити дорогу. З одного боку вулиці на інший. А це бува і досить непростою задачею. Скажімо, підійшли ви до пішохідного переходу, ну, десь на перехресті. А там ще і світлофор. Здавалося б, що ж тут важкого?! Дочекався зеленого світла — та й іди. Але ж бува і так, що ні зеленого, ні червоного. А тільки жовтий колір. Тобто перехрестя, так би мовити, у цей момент нерегульоване. І світлофор, можна сказати, “поза грою”. Ну, ніби у тебе, як у пішохода, повне право іти. Незважаючи на рух. Але ж потік автомобілів... оця стрімка хвиля скла,  заліза і гуми..." (Володимир Даник)

 


Всього:
367
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 2
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми