
|
|
Галина Мирослава КОЛИ ДИХАЮТЬ СЛОВОМ
Що пульсує під пальцями світу. Грає він. І стискає. З любові. З ненАвисті. З чого сам зна. Так, що часом йде кров, Запікаючись, горлом. Тече в заповіти. Без найменших зусиль Пускається, мовби роса.
І зовсім не гра, а напОвно. І нема в нім тебе. І в тобі його також нема, Відпускається тіло, Як гріх. Як остов. Як твій човен, На якім позіхала Рожденна літати душа. |
|

Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. «Коли дихають словом»»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар

