"...Поклонюся Богам,
За здоров'ячко роду,
на зцілення Воякам:
Щоби кісточки укріплялися,
Як потрощені злим — ізросталися,
Щоб всі рани умить заживлялися.
А ворожі кістки розпадалися!"(Галина Римар)
"У нашому дворі,
Живуть котики малі,
Дуже милі та пухнасті,
І такі уже прекрасні.
Я на руки їх візьму,
І до себе пригорну,
Муркотять собі маленькі,
Голосочки в них тоненькі,
Хвостинятками махають,
Лапкою тебе торкають."(Тетяна Прокоф’єва)
"А осінь сипле листя нам до ніг,
Біль прикриває, вирви, ніби рани.
Вітрами сум жене, а на поріг
Гіркі й тривожні застеля тумани.
ґаздиня вже зібрала урожай,
Дарів чимало, хоч було і важко.
Егей, красуне, розфарбовуй край!
Єднать в палітрі кольори не тяжко..."(Тетяна Строкач)
"...І вся техніка ворожа
З курсу позбивалась —
Подалась на варварщину —
І там позривалась!!!
Мають нелюди віднині
Всі запам'ятати,
Що хорошую країну
Не можна чіпати!!!"(Галина Римар)
"Я слово правди – крицею вважав.
І світочем – посеред ночі.
На цім завжди стояв!
Мене дзвін срібла не зурочив."(Василь Мелюс)
“Even at the end.
Of a long day.
The chief medic still chops the wood.
And lights the fireplace.
The rest of his team are on shift.
Or have retired for the night.
The chief medic is often.
The last to sleep...”(Kurama)
«After more than a week.
Of living in the freezer.
People are praying ‘orcs’ missiles.
Do not strike again.
Losing access to all sources.
Of warmth has been a fear.
For many ‘elves’ who live.
Far from the front line...»(Kurama)
“‘Elves’ energy infrastructure.
Has come under attack from ‘Mordor’.
Once again this week.
Leaving millions without power.
As temperatures drop below.
Freezing around the country.
There are fears ‘Mordor’.
Is “weaponising winter”...”(Kurama)
"In early March, a local ecologist.
Had been trying to find.
A place to bury his father.
Who had been killed in the fighting.
He found to his disgust that.
The mortuaries were full.
He went to the local authorities to ask.
Where he could bury his father..."(Kurama)
"Злітає в небо синє пісня солов'їна,
на світі завжди буде вільна Україна!
Міста і села світлом сповнені любові —
не віддамо нікому душі їх без бою.
...Злітає в небо синє пісня солов'їна,
а серце крається: триває зла година..."(Алла Пахарь)
Вероніка Кремінна. Осіння лірика
"Мокрі айстри під дощем
Печально схилили голівки.
Проминуло літечко любе —
Осінь постукала в наші домівки.
Вже минули ясні ранки,
Буйне цвітіння лугів,
Вечірнє казково-зоряне небо,
Проникливий снів сюрчків..."(Вероніка Кремінна)
"Низький уклін захисникам —
Щодня і в дощ, і в спеку
Стоять на варті нашим снам
І захищають землю.
Тікають орки тут і там,
Мости палають гучно,
Бо йде український солдат
Вражині буде скрутно!.."(Єфросинія Чубінська)
"Осінь-осіничка,
Сіно і пшеничка,
Шарудіння, шелест,
Схрипування, вереск,
Лопотять листочки
І ростуть грибочки,
Як дощі й тумани.
На всіх калюж стане!"(Галина Мирослава)
Kurama (Japan). «Poets completely destroyed» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022
"A heavily pregnant woman.
Being carried.
On a stretcher.
Through the rubble.
After the maternity hospital.
In Mariupol was bombed.
It has become a defining photograph.
Of the war in the Ukraine..."(Kurama)
«A poet was detained.
And interrogated.
By ‘orcs’ forces in late March.
Then released.
The next day.
Witnesses saw two soldiers.
Leading him away again.
They say he shouted...»(Kurama)
“With the help of his friends.
He moved to another European country.
He did not want to reveal the exact location.
He had lost some of his vision.
And doctors said this was a result of.
Head injuries from the beating.
“I feel better now.
But rehabilitation will take a long time.”
What does he think about filtration?
“They separate families.
People are being disappeared.”
“It's pure terror.””(Kurama)
"Late one night in early April.
An ‘elf’ military medic was travelling.
Towards a combat position in Mariupol.
With soldiers from her unit.
The fighting was close; the sound.
Of gunfire and bombs came from every direction.
One of them could have hit.
Their vehicle at any moment..."(Kurama)
““I want to shout to the whole world.
To stop all this.
To stop this bloody war.
As soon as possible.”
“I want ‘orcs’ to know.
How their husbands.
Their sons, their parents.
Are torturing ‘elves’.”...”(Kurama)
Kurama (Japan). «Poets in Bilohorivka» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022
"‘Elves’ military was more cautious.
In declaring victory in Bilohorivka.
Given that control over towns and villages.
Has proved tenuous in the past.
But while only a small village.
It would be a potent signal that.
‘Mordor’ no longer has full control.
Of the Luhansk region..."(Kurama)
"Одна у всьому світі ти, одна,
Така розкішна і струнка, як вишня!
Не личить тобі, Дівчино, війна,
Що з берегів кривавим морем вийшла.
Не личить тобі, рідна, цей полон,
Цей зашморг, що вдягли тобі на шию.
Забрали спокій, вкрали мирний сон
І розлили отруту, мов ті змії..."(Наталія Кузьмічова)