Краєзнавчий обласний музей у Кропивницькому.
Ірина Михалевич
БЕССАРАБСЬКА ПИСАНКА: ЯВИЩЕ І ЙОГО ДОСЛІДНИКИ
Коли хто цікавиться писанкою, і писанкою традиційною, українською, то такий дослідник традиційного мистецтва старається працювати, звичайно ж, із першоджерелами. Це найліпший шлях познайомитися з правдивою писанкою — такою, якою вона була в XIX сторіччі. Запевне, Вам відомі життєписи таких дослідників традиційного мистецтва як Хведір Вовк, Микола Сумцов, Пелагея Литвинова-Бартош, Мирон Кордуба, Ольга Косач (Олена Пчілка). А чи доводилося Вам чути про викладача, краєзнавця, археолога, етнолога Володимира Ястребова? Швидше всього, ні. Його колекція писанок, яку він з власної волі з допомогою учнів зібрав, описав та упорядкував, відома багатьом писанкарям. Ці зразки відомі, їх часто відтворюють на майстер-класах, включають до різних альбомів. А поцікавитися, ким був той, що зафіксував ці особливі зразки з Бессарабії, Одещини, Миколаївщини та Кропивниччини не поспішають.
18 липня 2025 року виповнилося 170 років з дня народження Володимира Ястребова, тож маємо гарну нагоду поговорити про його життєвий шлях, пов'язаний із містом Кропивницький, і долю його набутку.
Біля вітрини з відтвореними зразками бес писанок (зліва направо): Наталя Деміхова, Ольга Кравченко, Ірина Михалевич, Павло Рибалко.
17 липня 2025 року, в обласному краєзнавчому музеї Кропивницького відбувся захід, приурочений Дню етнолога. На цій зустрічі було презентовано музейний проспект-каталог “Бессарабська писанка”, науковці говорили про вагомість дослідницької діяльності Володимира Ястребова, про його непересічні особистісні якості.
Світлана Проскурова, кандидат історичних наук наголосила, що етнологія — це теорія етносу, інтерес до етнічних процесів, до того, хто ми є сьогодні. Відзначила Світлана Проскурова роботу етнолога, заступника директора з обліку і збереження музейних цінностей Кропивницького краєзнавчого музею Павла Рибалка, який багато років досліджує писанкову збірку Ястребова.
Єлена Классова, головний зберігач музею музичної культури імені Кароля Шимановського, Кропивницький, зауважила, що Володимир Ястребов — особлива людина. Стільки, скільки зробив він для нашого краю, не зробив ніхто, а прожив чоловік 44 роки на світі.
До Єлисаветграда Володимир Ястребов приїхав 21-річним юнаком, а народився в селі Крива Лука під Самарою в родині священика. Навчався в Саратовській гімназії, а також в Одесі на історико-філологічному факультеті. Учителем його був знаменитий славіст, етнолог і археолог, професор Віктор Григорович. В тодішньому Єлисаветграді Володимир Миколайович працював викладачем математичних дисциплін в реальному земському училищі. Проте викладацтвом не обмежувався, був вельми зацікавлений у науковій роботі: досліджував історичний фольклор, звичаєвість, календарну та весільну обрядовість українців, особливу увагу звертав на діалектну лексику, подавав чітку паспортизацію записів. Уперше в українській науці Володимир Ястребов здійснив запис і дослідженя українських прізвищ та прізвиськ.
У збиранні матеріалу досліднику допомагали його учні та сільська інтелігенція. Велику допомогу надавала йому сім'я Тобілевичів, зокрема Панас Саксаганський, Ганна Тобілевич. У збиранні писанок також допомогали учні. Писанкова збірка була однією з найбільших Україні, адже налічувала понад 400 зразків. До сьогодні, у кольорових і чорно-білих замальовках, а також в текстуальних описах дійшли до нас 124 зразки.
Павло Рибалко, етнолог, заступник директора з обліку і збереження музейних цінностей Кропивницького краєзнавчого музею розповів, що писанки Ястребов та його учні збирали впродовж 1890-1895 років. На 1895 рік в колекції налічувалося 46 зразків із Бессарабії, а після того, як писанки були передані до Лубенського музею Катерини Скаржинської на Полтавщині, то по каталогу Сергія Кульжинського ми вже бачимо тільки 30.
Виставка серії відтворених бессарабських писанок. Кропивницький краєзнавчий музей.
Фрагмент виставки. Бессарабська писанка. Краєзнавчий музей, Кропивницький.
На писанки Бессарабії мало хто звертає увагу, зауважив Павло Рибалко, бо в каталозі Кульжинського це просто список з номерами, без назв, без вказівок, зі складною плутаною класифікацією. Науковці Кропивницького музею кілька років досліджували особливості нумерації, аби встановити співмірність між замальовкою, присвоєним їй номером та текстуальним описом.
Щодо місцепоходження цих 30 зразків. У каталозі Сергія Кульжинського зазначена Бессарабська губернія. Значну частку населення губернії становили українці, а сучасний Білгород-Дністровський район Одеської області заселений 72 відсотками українців. Прикметно, що в 1878 році, на Третьому археологічному з'їзді, професор Віктор Григорович заперечував назву “Бессарабія”, вказував на її штучність і виводив іншу назву для цього краю. На сьогодні, як ми бачимо, ця назва прижилася.
Павло Павлович зазначив, що ми сьогодні можемо говорити про тісний зв'язок Бессарабського краю з Поділлям, про міграційні процеси і про спільні риси. Володимир Ястребов досліджував топоніми, і в праці з етнографії тоді новоросійського краю є розділ про топонімічні назви, і там назва “Бессарабія” згадується у зв'язку з віддаленим куточком козацького села XVIII сторіччя Петроострів (тепер це село Кіровоградської області, і це колишня Новомиргородщина). Цікаво, що серед 14 вулиць Петроострова є вулиця з назвою Бессарабська. Писанки з Бессарабської губернії є тільки в збірці Володимира Ястребова, в інших збірках бессарабських зразків немає.
Проспект-каталог "Бессарабська писанка".
Проспект-каталог “Бессарабська писанка” містить 30 фотографій, на яких можна побачити відтворені згідно каталогу Сергія Кульжинського писанки, вони переважно рожевого або червоного тла, хоча подекуди є і чорний колір. Відтворила писанки з використанням традиційної техніки фарбування рослинами олександрійська писанкарка і дослідниця традиційного писанкарства Ірина Михалевич.
- - - - -
Кропивниччина шанує свого видатного земляка. 1993 року було засновано обласну краєзнавчу премію імені Володимира Ястребова, на відзначення досягнень в галузі вивчення та популяризації історії й культури Кропивниччини.
Спадщину Володимира Ястребова вивчає чимало науковців області, серед них і Павло Рибалко, який досліджує писанкову збірку, публікує статті, монографії про неї, працює над ідентифікацією зразків, фіксує нашу рідну традиційну спадщину за нами. Цей проспект-каталог з 30ма зразками бессарабських писанок побачив світ насамперед завдяки його зусиллям та роботі.
Липень 2025 року, Кропивницький, Україна.
Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
