"... Та свято вірю,
що перервана зродиться пісня,
Хоч би яке над нами гарцювало горе!"(Василь Мелюс)
«Просинаємось ми,
бо гримить десь опівночі,
А чи гроза,
чи відлуння страшної війни»(Василь Мелюс)
"Do you know what I asked?
Do you know what I believed?
Do you know what I counted?
Because a prisoner in Olenivka.
Do you know what I did?
Do you know what I earned?
Because a prisoner in Olenivka..."(Kurama)
Артем Кулигін — юрист за освітою, але має талант поета. Поезії про наболіле линуть до нього, немов самі собою... Читаймо...
"Моя Батьківщина, моя ти родина,
Для мене ти втіха в нестерпну годину.
Вважаю, що ти, для мене любов,
Якою захоплена знову і знов.Сумую без тебе, як дощ восени,
Тебе поважаю й тобою пишаюсь.
Для тебе зроблю я на світі усе,
Життя я віддам заради тебе."(Артем Кулигін)
«Вже вересневість повиса в повітрі.
І серце полонить тривожний щем.
Та павутиння ледь бринить на вітрі
Про те, що все це змиється дощем».(Василь Мелюс)
«У кожної миттєвості - свій сенс
І дзвони є свої, й свої відмітини...»(Василь Мелюс)
"І ніч бува — чорнюща і тривожна.
Здається, її витримать не можна!
Та ранок і усміхнено, і щиро
Перемагає сумніви й зневіру."(Володимир Даник)
"Я дякую Богу за ніч і за день,
За кожну прожиту хвилину,
За наших героїв, за мужніх людей,
Які бережуть Україну!"(Юлія Хандожинська)
"води лишають сліди
завжди...
в усьому
повсюди
почерезсерце й роки
допоки дихають груди
поки пливё твій пліт
і серце твоє не зніміло
води розтоплюють лід
доторками
до тіла..."(Галина Мирослава)
"поміж загравами
крізь дим і крізь пітьму
йде в безмір кільчик сну
поза тремтіння
лишає болі
і вогні
і тління
співбути з вічністю
хоч мить
на цій землі"(Галина Мирослава)
"усе що є
за мить збуває
розплющиш очі
вже й нема
час твій до подиху стискає
війна
ані паркану
ні обійстя
ані води
ані хлібця..."(Галина Мирослава)
"В українському садочку
Розцвiла духмяна м'ята,
Українська господиня
Занесла її до хати..."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"твоє поле засіяне
давниною
житами
жити б
літаючи
роками
віками
вільним небом
у вільному світі"(Галина Мирослава)
"спи спи спи
сни сни сни
любий мій маленький
славний козаченьку
спи спи спи
сни сни сни
зірку в небі досягни
місяця торкнися
хмарами пройдися.."(Галина Мирослава)
"за хрестами колючого дроту
у ''фільтраціях'' концтаборів
без вини відбирає свободу
хто до неї сам не дозрів
ґвалтувати готовий тіло
розтоптати пройтись по тобі
жеб відчути що має силу
над тобою
о ні
далебі..."(Галина Мирослава)
"Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в свою працю всю свою душу, вміння, працювати від щирого серця, із натхненням і радістю, що така праця – не щось марне, а потрібне людям. У цьому я вбачаю красу життя..." (Сергій Губерначук)
"чи впізнаєш її після злочину
коли вона відсиджується
у шовковистому коконі
з ниточок брехонь
шарами яких повністю обмоталася
тиха
завмерла
непомітна майже..."(Галина Мирослава)
Вероніка Кремінна. Поезії
"Любімо Україну,
І що б там не було,
Не зрадимо її ми,
Творімо злагоду й добро!.."(Вероніка Кремінна)
Галина Мирослава. Поезії
"чи та ти
котра
стоячи по вуха в шумах
уміє читати простір
занурений з головою в хустини* туманів
що приховують сльози на очах..."(Галина Мирослава)
"Я люблю свою бабусю
Я бабусенькин лизунчик,
Солоденький я мазунчик,
Я до бабці притулюся,
Так люблю свою бабусю!.."(Марія Дем'янюк)
