Публікації за тегом: Поезії

"This morning shook my home,
from whole prospects of peace at hand. 
This morning struck me,
shattering sense of safety at all.
This morning pained Lviv,
to decide the only move to fight at once.
This morning changed land,
just before to focus in Donbas."

(Kurama)

 

"Благаєм небеса і світ увесь:
– Спиніть війну! Спиніть війну! – благаєм.
Важкий упав на плечі хрест.
Крізь жах і смерть свій шлях долаєм."

(Ганна Максимович)

 

 

 

 

"Народе мій милий,
яка наша доля?
Важко нам вдається
відстояти волю.
Але ми всі разом,
як кулак єдиний,
будем захищати
неньку Україну..."

(Григорій Донець)

 

 

"For a moment of life,
For a moment of death,
A poet left already love for home.
For a moment of peace,
For a moment of fight,
A poet left already Lviv for Luhansk.
For a moment of smile,
For a moment of sigh,
A poet left already love for home."
(Kurama)

 

"Bleeding. Freeing.
Willing. Mariupol.
Homeland.
Port town.
Remain.
The only one for me.
Bleeding. Freeing.
Shielding. Mariupol..."

(Kurama)

 

"Що з нами збудеться, мила, 
що з нами стане? 
Вітер сліпий жебракує поміж містами. 
Мох проростає дахами, 
тоншають стіни. 
Те, що здавалось непевним, 
стало постійним. 
Те, що здавалось далеким — 
стало свідомим.
Хочу додому, чуєш!!!! 
Я хочу додому..."
(Марко Терен)

 

"Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край..."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

ЗМІСТ: Берегиня .........................    ....3 Білка скаче.........................4 В Україні .................................. ..5 В хаті не сидиться ............6 Великоднє свято .................... ...7 Вербна неділя ...................8 Веселий дощик ...........................9 Веселий сніг ......................10 Веселка .......................................11 Весна...................................12 Весніє ..........................................13 Весну-красну зустрічай.......14 Весняні кульбабки.......................15 Випускний ............................16 Вихвалялася зима ......................17 Вишиваю рушничок ............18 Гарна в нас ялиночка ................. 19 Гострокрилі прилетіли .......20 Диво весна ................................... 21 Дід Мороз ............................22 Дід Мороз не спав ...................... .23 Дочекалися зими................24

Дощик крап, крап, крап ..........25 Жабка ...........................26 Загубилося курча ................27 Зайченя .........................28 Зайчик-чеберяйчик ...............29 Заховалася ялинка................30 Заходився танцювати .............31 Зимонько ........................32 Йде тихо осінь...................33 Квітень .........................34 Квіточка весняна ................35 Кішка ...........................37 Кольоровий світ .................38 Кораблики .......................40 Котику, коточок .................41 Крашанки ........................42 Кульбабаба ......................43 Літо.............................44 Маленький гусь...................45 Малесенькі дівчатка .............46 Ми білки ........................47 Ми веселі їжачки ................48

"Aware of a poet?
Aware of a poet?
A poet of Cossack broods over the land.
Not noting a bullet.
Not noting a bullet.
You see a poet of Cossack in Borodyanka."

(Kurama)

 

 

"У країні небесній, далекій
Де, на жаль, не літають лелеки,
Де немає ні сліз, ані болю,
Дивний сад розцвітає весною...
На деревах, між тих  білих квітів,
Черевички новенькі для діток,
Різнобарвні, яскраві, красиві,
Та не взули їх і не носили..."

(слова Тетяни Строкач,
музика Ольги Тимошенко)

 

"бомба не розрізняє кольори шкіри

бомба не відрізняє тебе від твого ворога

не бачить націй і народностей

релігій і безбожництва

їй байдуже скільки тобі років

хто твої предки

де ти народився

чого досягнув..."

 

(Галина Мирослава)

 

 

Читаймо патріотичні вірші та коротку прозу української письменниці Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi, яка народилася в Полтаві, а наразі мешкає та працює у Тбілісі (Грузія).

 

 

 

 

 

 

"Священна вiйна в Украïнi!
Не стих вiд гармат соловей!
Iз нелюдом в битвi єдинiй
Вiн спiвом єднає людей!
За те, щоб дитина спокiйно
У власному домi знов гралась,
Щоб поряд батьки з нею були,
Родина щоб знову смiялась."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

"І буде мир...
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
"Кінець війні, ми ворога здолали!"
І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов'я,
А не ревіння літаків над головою..."

(Олена Горголь-Ігнатьєва)

 

"бомба не розрізняє кольори шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув
скільки в твоєму серці любові..."

(Галина Мирослава)

 

Любов Сердунич — письменниця, просвітянка, дослідниця голодоморів, краєзнавиця. Входить до Національних спілок письменників України, журналістів, краєзнавців, Асоціації дослідників голодоморів в Україні. Очолює районні організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів, ВТ «Просвіта» імени Тараса Григоровича Шевченка та творчі гурти для дорослих і дітей. Наставниця молоді. Волонтерка з 1995 року. Переможниця літературних конкурсів. Редакторка, співредакторка, авторка передмов, співавторка багатьох міжнародних та всеукраїнських альманахів, антологій і збірників, як літературних, так і краєзнавчих. Публікується у ЗМІ України й за кордоном, на літературних сайтах і в соцмережах, у збірниках та альманахах.

 

"Моє сонечко, моя квітонька,
Моя радість, моє зайченятко,
Чом всміхаєшся, моя донечко,
Мабуть знову наснився татко?
Моя зіронька, моє серденько
Уві сні шепотіла тихенько:
Я чекаю на тебе татечку
І молюся щодня, як і ненька..."
(Марія Дем'янюк)

 

"Солов'ї з Батьківщини не линуть,
Бо співають, співають пісень
Україні і про Україну, 
Щохвилини, щоночі, щодень.
Солов'ї з Батьківщини не линуть,
Не лишають гніздечка свої, 
Бо співають для доні та сина
У години щасливі й лихі..."
(слова Ксенії Бондаренко,
музика Ольги Тимошенко )

 

"Сказав мені батько, що я вже дорослий
І маю подбати про маму й сестру,
Що відьма-війна розпатлала коси
Й круками насипала в небо пітьму. 
Що гаспиди повзають поміж містами,
А василіски зжирають людей,
Що поле рясніє не хлібом, — хрестами,
В підвалах ховають матусі дітей..."

(Ксенія Бондаренко)