Публікації за тегом: Поезії

"Подаруй мені щастя в галузці бузку!
Ніжним поглядом, словом привітним.
Пригорни, мов берізку біленьку, тонку,
Щоб злетіла крилато над світом.
Це весняне цвітіння таке нетривке...
Ген обсипалось пишне пелюстя.
Поведи мене в літо гаряче, п’янке!
Я джерельцем гірським розіллюся..."

(Марія Яновська)

 

 

"Які б вітри навкруг не віяли,
Це ж не реальністю, а мрією -
Коли усе... ну, так як треба...
І ні найменшої халепи!
І щоб ні крику, ні скандалу...
І щоб всі критики — мовчали.
В буденності, бач, непростій - 
Стільки  проблем і... трохи мрій!"

(Володимир Даник)

 

"Призначення людини —
Це бути щасливою.
Сонцепад радості зливою
Наповнює душу щоднини,
Якщо крізь призму любові
Сприймати ближнього свого;
Жити за законами світобудови."

(Людмила Кибалка)

 

 

До п'ятої частини збірки пісень Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука увійшли такі: «Журавлиная криниця», «Юна», «Цілуй мене», «Там, где любовь», «Песня о море», «Март», «Сложно» (танго).

 

 

 

 

 

До нової добірки пісень на слова українського поета Сергія Губерначука, музику до яких написав композитор Володимир Чернявський, увійшли: «Моя пташина Україна», «На горі козаки вогонь розкладали», «Сопілка», «Сільська, весняна і весільна», «Матіоловий сон», «Юний вітер», «Сни твої розвіються», «Тропічна полька», «Ця світла ніч», «Пошепки», «Некрасива», «Ты и только ты», «Беззаветная любовь».

 

 

"чи та ти
котра
стоячи по  вуха в шумах 
уміє читати простір
занурений з головою в хустини* туманів
що приховують сльози на очах..."

(Галина Мирослава)

 

 

 

"Життя стає цікавішим, 
Якщо додати до нього віршів,
Смішних історій, цікавих фактів,
Де трішки казки, а більше правди."

(Аліса Коломієць)

 

 

 

 

"Мені Сонечко призналося:
– Я люблю цей світ!
Я ізранечку всміхаюся
до усіх-усіх!!
Усміхайтеся й до мене ви,
дітки, пташечки!..
Щоб від радості у світі всім 
стали добрі всі!"

(Галина Римар)

 

 

"Коли за обрій сховається Сонечко,
Землю осяє Зоря,
Сяду замріяно біля віконечка
Миленького дожидать...
Щоб не спіткнувся ж ти, серденько-легіню,
Я промету всі стежки!
Щоб не забув ти про мене, мій суджений,
Буду для тебе цвісти..."

(Галина Римар)

 

«Віола», «Зустріч», «За склом», «Повертайся, мій любий, додому», «Луна засніжених гір», «Про що мій лист тобі говорить?», «Склади мене», «Спи, моя радосте», «Свет мой», «Ищу тебя» – такі пісні на слова Сергія Губерначука представлені у цій добірці.

 

 

 

 

 

"А у цьому щось є — усміхнутися у день свята нашої Незалежності! Особливо коли це вже тридцята річниця."

(Володимир Даник)

 

 

 

 

 

"Що тільки серце не мучить –
Холодно й важко, мов лід…
Мовонько щира, квітуча –
Долі усміхнений цвіт!
Піснею квітни завзято,
Сяйвом схвильованих нот!
Бо нам усім оживати
В слові тривожнім – народ..."

(Володимир Даник)

 

"А мовонька-мова — схвильованим виром...
Слова — невгамовні сонця!
У мовоньці-мові є музика щира,
Що нею квітують серця. [...]
І радісна днина — ще прийде... ще буде!
Хоч хмари важкі і гроза.
А мовонька-мова — це легко відчути... —
І біль, і вогонь, і краса!"

(Володимир Даник)

 

"Люлі, люлі, люлі, лю, 
Цілу ніченьку не сплю,
Заспіваю ніжно знову
Ляльці Льолі колискову. 
Люлі, люлі, люлі, лю, 
Ляльку Льолю я люблю..."

(Ксенія Бондаренко)

 

 

"Чи ви бачили дива?
Білим-білим цвітом
Абрикоска зацвіла, 
Прикрасила віти! 
Бджоли пісеньку свою 
Абрикосці сніжній 
То шепочуть, то гудуть,
То співають ніжно..."

(Ксенія Бондаренко)

 

До цієї збірки пісень на слова Сергія Губерначука, музику до яких написав композитор Володимир Чернявський, увійшли: "До України", "Небо України", "Тарасова гора", "А красива дівчинка була", "Висота", "Твоїм очам", "Гладіолуси в осіннім саду", "Не спокушай мене", "Сяйво ясного дня", "Яблунева весна", "Щось тебе не видно", "Синій птах".

 

 

 

 

 

"Грибів цього літа – великі коші,
Ідуть чередою липневі дощі.
Зібрали вологу ліси і поля,
Духмяні гостинці дарує земля..."

(Наталя Карпенко)

 

 

 

 

 

"...Почнем же, браття, повість цю
від старого Володимира до нинішнього Ігоря,
який відтягнув ум твердістю своєю
і погострив серця свого мужністю.
Сповнившись ратного духу,
навів свої хоробрі полки
на землю Половецьку
за землю Руську..."

(переклад Віталія Скляренка)

"...Сказав Боян, піснетворець давній
Часу Олега ще й Ярослава,
Про дні сказав Святославові:
«Тяжко голові без плечей,
А зле тілу без голови».
Так само тяжко й Руській землі
Без князя Ігоря..."

(переклад Максима Рильського)

"Гілля, гілля, стовбур, луб,
На поляні стояв ЗУБ.
А на ЗУБІ росла БІЛКА,
на якій зростала ГІЛКА.
А під ЗУБОМ — цілий рід:
Тато-ДРІТ та мама-ДРІТ.
Не любили ДРОТИ риб,
Їм до смаку краще ГРИП..."

(Євген Дмитренко)