Ліричні пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина І) – тексти та ноти

ВІОЛА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

На трьох вітрах заведена віола.
У двох руках і по одній струні
гойдалась на смичку забавка гола –
і соловіла музика в мені.

Приспів 1: 

    Траплявся вітер, поглинався тілом,
    ковтався голосом в усю глибінь.
    А я холов, хоча ще й був стожилим,
    але той струм уже співав мені амінь.

Чому, віоло, я не чув ніколи,
щоб так занизько падала сльоза́,
і вплакала струна цей світ довкола,
до хмарних меж, де бавиться гроза?

Приспів 2: 

    Скоріш тому, що сам відповідаю
    на кожний схлип космічним почуттям.
    Скоріш тому, що в небо попадаю
    і бачу музику на висоті життя!

СКЛАДИ МЕНЕ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

        Моїй любій дружині Єлені

Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,
а всі думки мої, мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!

Приспів:

    Це звершення – твої, бо я з тобою,
    як з Богом ця ікона при стіні!
    Перехрестися серцем і любов’ю,
    закохана собою по мені.

Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозиною до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!
Лети ще вище, звідки час відпуст!

Приспів

На всій меті крапо́к настав яскравих,
у фарбах неземних, де барвів ніц,
щоб я промчав між них, як між обставин,
в олімп любові, подолавши бліц!

Приспів

СИНІЙ ПТАХ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

На безлюдних островах
жив небесно-синій птах.
Він кружляв на хвилях мрії
й доброї надії.
Потім прилітав до ме́не в снах.

Я ще мріяла тоді.
Я так вірила тобі.
А тебе було занадто.
Як невдалі жарти,
я прощала всі гріхи твої.

Приспів 1:  

    А знайди мрію в небесах!
    Піднімись вище, мов синій птах!
    Там любов моя живе,
    там відчуття моє – нове –
            мій синій птах!

    І сховай мрію в небесах,
    ти приходь краще тільки у снах.
    Там любов моя живе,
    там почуття нове – моє –
            мій синій птах!

Ти мене озолотив.
А коханням не платив.
Ти гуляв, як вітер в полі,
в такт моєї долі –
тільки я страждала, а не ти!

Приспів 1.

Синій птах по всіх міста́х
і незайманих лісах,
він давно уже мандрує 
і мене чарує!
Серце для життя дарує птах!

Приспів 2:

    А знайди мрію в небесах!
    Піднімись вище, мов синій птах!
    Там любов моя живе,
    там відчуття моє – нове –
            мій синій птах!

    І сховай мрію в небесах,
    і приходь краще тільки у снах!
    Там любов моя чекає,
    там любов чекає..,
            мій синій птах!

ЯБЛУНЕВА ВЕСНА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Кружляє весноцвіт, мов снігові́й,
і застеляє стежку до далека!
Зросла в душі захопленій моїй –
між посмішкою й радістю – веселка!

Несамовито яблуні цвітуть.
Дощем умите сонце шле привіти...
Коханий, я збагнула справжню суть:
чому для тебе я воліла б жити!

Приспів:  

    Яблунева весна.
    Яблунева весна
    з першим проблиском дня
    білим квітом ясна!
    Хоч не вірила я –
    перевірила я,
    що любов навісна́.
    Ой любов – навісна́!
    
    Яблунева весна.
    Яблунева весна
    познайомила нас
    і чутки рознесла́.
    Хоч не вірила я –
    перевірила я:
    всюди винна одна
    яблунева весна!

Посто́яти я зможу за любов,
але ти сам ще більше вміти мусиш.
Бо ніжною рукою пестиш знов,
а іншою – тендітну квітку глумиш.

Несамовито яблуні цвітуть.
Дощем умите сонце шле привіти.
Але, коханий, хай сніги впадуть –
і ти згадаєш, як псував ці квіти.

Приспів.

ЩОСЬ ТЕБЕ НЕ ВИДНО…

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Щось тебе не видно, щось тебе не чутно,
а мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.
Серце зачинилось ключем журавлиним,
що в пошуках літа за обрій полинув.
Та й там загубився в хмарах каламутних,
а тебе, любове, не видно, не чутно.

Ти б хоч показалась, без фальшів одначе,
бо я тебе досить несправжньою бачив.
Прийшла б, запитала, як мені живеться,
відкрила б назавжди моє хворе серце –
вилетіли б з нього стуки, стуки, стуки,
покотили геть би камені розпуки.

Що ж ти не приходиш, може, де блукаєш?
Чом себе тривожиш і мене лякаєш?
Дні дощем спливають у брудні потоки,
мов струєні ріки, як безмовні роки…
А тебе не видно, а тебе не чутно,
і мені без тебе смутно, ой, як смутно…

ПЛИВУ ВСІМ ПЛИНОМ ПО ТОБІ…

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Пливу всім плином по Тобі,
де зупинилися два серця.
Поміж рожевих голубів,
між світлих душ і чорних вдів.
Тепер не смійся і не сердься!

Приспів:

    Не забувай! Прости!
    Не забувай про сни,
    про всі мої пісні,
    які Тобі я присвятив.
    Не забувай! Прости!

Тепер ми зернятко одне,
хай вітер нас закине в гори.
Хто знав Тебе або Мене –
нехай ті гори обмине..,
бо наше щастя – їхнє горе!

Приспів.

ХОДИТЬ ВІТЕР ПО ДОРОЗІ… 

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Ходить вітер по дорозі, 
намочивши ноги босі,
і колише мокрі ставні
            на вікні.

Це красиво, ой, красиво!
Тільки знов зимова злива
прокотилась по тобі
            і по мені.

Приспів:

    Не треба сліз отих,
    немов розталий сніг.
    Не треба сліз – 
    з такого голубого неба.

    Не треба сліз, 
    коли дорогу замели
    безмовні дні.
    Вони мені вже більш не треба.

Ходить вітер по стежині,
цвіт лоскоче на ожині
і малює на калюжі
            міражі.

Це красиво, ой, красиво!
Йде звичайна літня злива, 
навіть вітер гріє мрію
            у душі.

Приспів.

НА ЗОРЯНІЙ ЕСТРАДІ 

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Коли стою на зоряній естраді,
то все одно, що в небесах лечу.
І бачу світ, що в сонячнім параді
збирає всі вогні – в одну свічу.

Не поспішай! О музико в оркестрі,
палка, як гнів, холодна, як неон,
спіймати світ, що мчить на всіх колесах
за піснею – у зоряний полон!

Приспів:  

    На зоряній естраді 
    я обіймаю цілий світ!
    На зоряній естраді 
    колись і я зали́шу слід.

    На зоряній естраді 
    життя споко́ю не дає!
    На зоряній естраді 
    кохання піснею стає!

Співаю вам, а сам іду в тумані
по ледь помітній мовчазній землі.
А навздогін, на зоряній естраді
нові пісні з’являються в імлі.

Здійми свічу, щоб скруту перебути!
Нехай помножать радістю серця
пісні, з якими можна ввись майнути
і небо осягнути до кінця!

Приспів.
 

МАТІОЛОВИЙ СОН

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол,
подарував їй ментолові очі
й запах кількох матіол.

Він їм наказував ранку діждати
і передати йому,
щоб той не смів навіть вітром чіпати
ночі цнотливу пітьму.

Приспів:

    Спи, моя дівчинко, я відмовляюсь
    спокій порушити твій.
    Хай тобі сниться, що я дочекаюсь
    ранку з-під сонячних вій.

    Хай тобі сниться, що я покотився 
    вітром у дальні степи.
    Щоб матіоловий сон не розбився,
    спи, моя ластівко, спи.

Сон нам наказував ранку діждати,
і пам’ятати мені,
щоб я не смів навіть пальцем торкати
радість мою уві сні.

Поруч прощання, а ранок ще блище,
морок на клаптики рве,
рве матіоловий сад, над яким ще
сон твій красиво пливе.

Приспів.

ЗУСТРІЧ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Уже не одна я – бо й ти не один.
Про ночі твої тепер інша піклується.
Туманом гірким застеляє полин
те місце, де зустріч уже не відбудеться.

Колись розминулись на кілька хвилин.
За час той на вічність подовшала вулиця,
де блудимо ми між яскравих вітрин,
закохані в зустріч, яка не відбудеться.

Приспів:

    Зустріч. 
    Весна хміліла під каштанами!
    Зустріч. 
    Тонуло літо між фонтанами!
    Зустріч. 
    Ховалась осінь поміж зливами!
    Зустріч! 
    Зима вінчала нас щасливими!

Я з серцем своїм не домовлюсь ніяк –
воно ще чекає тебе і біснується!
А раптом ти так подаєш мені знак, 
що зустріч між нами сьогодні відбудеться?

Приспів.

Я знаю, чому ще зустрінемось ми.
Ми віримо в зраду, а зрада – розпусниця!
Вона – і любов від весни до зими
і зустріч, яка випадково відбудеться.

Приспів.

ЦЯ СВІТЛА НІЧ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Ця світла ніч спіткала темний край,
де ти молився на Північне Сяйво,
де ти ділився з морем часом зайвим,
де з оленем на кризі плив у рай.

Приспів 1:

    Ця світла ніч навчила темний люд,
    як мати очі і Полярну зірку,
    як рятуватися від смерті стрімко,
    як доплисти у рай з усіх-усюд.

Ця світла ніч постала в темний час,
коли гуляла смерть серед торосів,
коли взялися льодом сто матросів,
один за одним загубивши шанс.

Приспів 1.

Ця світла ніч пробила темний день,
немов броню останню – перемога,
немов степи незаймані – дорога,
немов раптовий пагін – древній пень.

Приспів 1.

Приспів 2:

    Ця світла ніч зробила б ще не мало,
    якби кохання наше врятувала. 

СЕРПНЕВІ СНИ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Я заблукала у серпневому бажанні
під зорепадом по нічному дну.
Я запросила, любий мій, тебе востаннє
у передпокій до свойого сну.

Давно не чула я признань таких солодких
і в поцілунках довгих не була.
Невже я сплю на глибині ночей коротких,
а десь любов зорею пропливла?

Приспів:  

    Серпневі сни (3 рази) – 
    мого бажання цвіт.
    Серпневі сни (3 рази) –
    бездумний наш політ.

    Ще сплять вони,
    а я весь час люблю.
    Серпневі сни,
    продовжте ніч мою!

Я заблукала у серпневому бажанні
під зорепадом по нічному дну.
Ти зрозумій, коханий мій, моє прохання,
а я всі почуття твої збагну.

Приспів.

Я стану вірною, щоб завтра впасти з неба
у зорепаді до твоїх долонь.
Я стану вічною, якщо тобі це треба, –
а сни вже допливуть аж до безсонь.

Приспів.

ЗА ХМАРАМИ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Йшла вулицями неба
моя любов до тебе,
далека й незнайома взагалі.
Пливли прозорі хмари.
Дерева, мов примари,
блукали серед ночі по землі.

Приспів:

    За хмарами, за хмарами,
    за сонячними фарбами
    ховається твоя й моя любов.
    За хмарами, за хмарами
    кохання малювали ми –
    і довго кольоровий дощ ішов!

А ти вже знав, мій любий,
які близькі ми люди,
якої пісні нам співати вдвох!
Ти взяв мене за душу,
і я любити мушу
за хмарами, де нас малює Бог.

Приспів.

Йде вулицями неба 
моя любов до тебе,
як пісня, без якої я – не я.
Знайду твої малюнки,
троянди й поцілунки!
Знайду і повторю твоє ім’я. 

Приспів.

Ти будеш дивувати
і небо фарбувати,
за хмарами торкаючись мене.
Я так люблю ці ночі,
ці незбагненні очі,
це щастя, що ніколи не мине!

Приспів.

СОПІЛКА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Гей ти, моя сопілонько! 
Я не вмію грати.
Вже й кричала на мене 
серед ночі мати.
Гей, ти моя сопілонько! 
Вирізана з клена,
ти іще не почорніла, 
ще майже зелена!

Приспів:

    Гей ти, моя сопілонько,
    на горищі сухо –
    дмись, свищись аж до світанку – 
    нікого не слухай!

Хоч і грати я не вмію – 
все одно навчуся!
Будуть, будуть танцювать 
тато і матуся,
все село і область вся, 
місто і держава!
Грай же, моя сопілонько! 
Нас чекає слава.

Приспів.

ЮНИЙ ВІТЕР

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.
І не думай політ зупинити,
хай любов нашу юність несе.

Хай про нас ще нічого не знають,
зайві сумніви просто зітри.
Ще збагни, що, крім тебе, бувають
дуже злі і підступні вітри.

Приспів:

    Вітре мій, вільний вітре мій,
    ти летиш по душі моїй.
    Обігрій і довірся їй,
    вітре мій, юний вітре мій.

Ти так любиш дивитися в очі,
прокладаючи шлях до зірок.
Під крилом ніжно серце лоскоче,
ми до вічності робимо крок.

Нам кохання одне допоможе
подолати розбіжність світів.
Є багато простих перехожих.
Мало – юних і вільних вітрів.

Приспів.

НЕ СПОКУШАЙ МЕНЕ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Ще зорі кружляли над морем утіхи,
й далеко розкладений одяг білів.
Але каяття підступало так тихо,
і голос розлуки вже нам шепотів.

Приспів:

    Не спокушай мене –
    якщо не маєш чарів ти.
    Не спокушай мене –
    знайди сміливість геть піти.

    Даремно ніч не гай,
    прощай в усій своїй красі.
    Мене не спокушай.
    Розмило море барви всі.

Це наша провина, це тільки спокуса,
а там – за коханням – інакше життя.
Це чари якісь, мов недобрий примусив.
Мене обдурили мої почуття.

Приспів.

Я іншу люблю, а тобою красуюсь.
Хто ж перший кохання таке прокляне?
Я зрадив раніше – і зраджую зараз,
бо ти спокушаєш безбожно мене.

Приспів.

До ранку тримаю відчинені двері,
та серце – на засуві впертих думо́к!
А десь у воді, в зачарованій сфері,
дві тіні цілуються в сяйві зіро́к!

Приспів.
 

ГЛАДІОЛУСИ В ОСІННІМ САДУ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Квітка за квіткою здіймається.
Обрій цвіте, роса зливається.
Квітка за квіткою – до осені.
Літо ще спить у гладіолусі.

Приспів:  

    Гладіолуси в осіннім саду
    не скоро відцвітуть,
    бо йду від тебе, йду!

    Гладіолуси в осіннім саду
    за вітром упадуть
    у відчай і біду!

Зрада пройшла грозою тихою.
Чуєш, як холодно я дихаю?
Мов каяття в твоєму голосі,
бджоли гудуть у гладіолусі!

Приспів.

Поки блукав я у розчуленні,
хто вас плекав, мої улюблені?
Руки чиї, як не коханої!?
Сльози чиї, як не жаданої!?

Приспів.

Мій гладіолусе, наляканий,
ти, як і я, дощем заплаканий…
Квітка багряна та й за квіткою
вишита в серці, та не ниткою!...

Приспів.