Публікації за тегом: Кохання, любов

Сортувати:    За датою    За назвою

Ксенія Сечко. Тюльпан – як лебідь білий."Смарагдові очі землі 
Задивилися в глибини небесні, 
А на блакитному тлі 
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі 
Пливуть до засніженої скелі. 
Сріблясті оболоки — пасма світлі 
На високому чолі."

(Людмила Кибалка)

Галина Мирослава. З нотатником у руках. Поетичний календар на 2021 рік. Світлини Семена Сурми. "вітер розхитує
то в один бік то в інший
кахикає налягаючи
лише гамір 
лиши гамір
і піском в очі
міра губиться 
десь поміж 
як і мир у тобі 
ти б спинила його пташко
але звук сам застрягає в твоєму горлі
прецінь гілля тріщить під тобою
хіба поспівом 
по втратах"

(Галина Мирослава)

Володимир Івасюк, легендарний український композитор. Пісні Володимира Івасюка."Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?"

(Володимира Івасюк)

Степан Процюк. Марійка і Костик. ПовістьМарійка і Костик не чекали на нього, а воно раптом прийшло. На нього ніхто не чекає, адже воно Перше. Несміливе, полохливе і до кінця не усвідомлене. Про кохання Марійки і Костика, здається, знала вся школа. Поза очі їх називали Ромео і Джульеттою. Їм заздрили, чинили перешкоди й не хотіли зрозуміти. Однак від того вони ще дужче вірили у своє кохання, а тому ця історія має інший фінал, аніж у шекспірівських героїв. Узагалі ж, до фіналу історії ще далеко. Чи вдасться зберегти закоханим своє почуття і чи стане перше кохання єдиним? 

 

Степан Процюк. Залюблені в сонце. Друга історія Марійки і Костика. Повість...Минув рік. Перше кохання Марійки і Костика подорослішало разом із героями. Тепер між ними не лише солодкі поцілунки - іноді трапляються отруйно-пристрасні ревнощі та непевно-гіркуваті сварки. Але й це відступає перед всемогутніми словами: «Я люблю тебе!»

 

 

Степан Васильович Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. У 2008 році в київському видавництві «Грані-Т» побачила світ трилогія про кохання «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце» (Друга історія Марійки і Костика), «Аргонавти» (Третя історія Марійки і Костика). Події книги розгортаються в маленькому українському місті Старомихайлівка. Герої живуть своїм цікавим життям: зустрічаються, ведуть романтичні розмови, зізнаються в коханні. 

"Скрижалі української прози поповнюються книгою «Ненаписана доля», у якій – 10 оповідань. Шановний читачу, Ви перейметеся 10-ма різними за сюжетом долями, разом з героями пройдете дорогами духовного зростання, спокутування гріхів, виживання, пізнання великого кохання й розчарування, зрозумієте, як багато у житті важать чесність і порядність, шанування прабатьківських традицій, віра у себе, таїнство душі… Отож, нехай Вас до глибини душі схвилюють життєві перипетії героїв оповідань: перенесені милі страждань Міри й Віоли – «Зустріч через півстоліття»; нерозділена любов Андрія й Ольги – «Під грушею»; ставлення Петра й Данила до духовного начала – «Стара церква»; повернення Андрія до Галини через пройдені випробування – «Старша дружка»; тепла весняна сльоза Асі – «Особливий день»; проникливі погляди Гната і його сина Гаврила в монастирі (до чого призводять чуже багатство і нелюбов) – «Чужа земля»; незвичний подарунок сироти з дитбудинку Єгора – «Дві цяточки»; страждання Марини через Артура Місника та її загартований характер – «Ненаписана доля»; Карпо й Орися зустрілися за надто складних обставин – «Розбита дорога»; врятована від самогубства Алла й негідний вчинок Руслана – «Катя»..." (Катерина Бондарчук)

"...Розійшлося коханнячко:
Та — в ріпу, той — в мак… —
Обізвалась у ліщині
Старая Сова:
— А що ж, — каже, — на сім світі
Усяке бува.
Довелося й мені бачить:
Не в однім дворі
Отакії точнісінько
Сидять Снігурі."

(Леонід Глібов)

Весна. Картина Влада Кравчука (фрагмент)"Коли ми були удвох,
До нас пригортались квіти,
І жайворонки несли
Веселку надій по світу.
Садки зацвітали так,
Що п'яні пташки німіли.
У той неповторний час
Як ми, молоді, любили.
У той незабутній час
Як ми, молоді, любили!"

(Галина Римар)

Painting by Leonid Afremov"Від землі з тобою мрію відірватись,
Полетіти в небо високо кудись.
У твоїх обіймах хочу прокидатись,
За тобою слідом йти, не боячись..."

(Оксана Аннич)

Painting by Leonid Afremov."Вони зустрілись теплим, літнім днем 
Коли ще сонце не зайшло за обрій.
Серця їх загорілися палким вогнем,
Він здався їй відважним та хоробрим..."

(Оксана Аннич)

Марина Брацило. Поезії про кохання та любов"Я люблю його, мамо — 
як люблять дітей і квіти, 
Навіть більше — як люблять 
свою найдзвінкішу пісню. 
Я впустила Любов — як у вікна 
впускають вітер, 
Та вона не лишилась, 
бо їй було надто тісно."

(Марина Брацило)

Пісні на слова Сергія Губерначука (музика - Володимира Чернявського), тексти та ноти. За хмарами. Зоряний коханий. Серпневі сни. Ходить вітер по дорозі. Полісся, що з тобою стало? Україна молода."Синє небо. Жовті луки.
Предковічний храм.
Вільні дзвони. Срібні звуки.
Все належить нам.
Час веде сюди дороги
звід усіх усюд.
Ми знайшли свою свободу тут..."

(Сергій Губерначук)

 

"Дощ цілує нам кінчики пальців
Прийди, в мій дім старий постукай,
спочинок дай душі.
Стає нестерпною розлука,
коли ідуть дощі..."

(Сергій Губерначук)

 

Співачка Ірина Ситникова"Ти малював любов уві сні.
Ти цілував у вуста ясні.
Випий мої сльози – і лети.
Вітер – мій художник, а не ти.
Там, уві сні, коханим ти став мені.
Ти, мов огнем, мене обіймав –
ніч стала днем, ти коханим став.
Рано перший дотик, перший звук.
Ранок після тебе йде до рук."
(Сергій Губерначук)

Співак Павло Зібров."Коста-Ріка, Коста-Ріка –
справжній рай для чоловіка!
Полум’яні сеньйорити 
і блакитні кораблі.
Коста-Ріка, Коста-Ріка –
відшукаю бухту дику.
Вічне сонце, вічне літо,
як кохання на землі!"

(Сергій Губерначук)

Співачка Тетяна Боєва."Я заблукала у серпневому бажанні
під зорепадом по нічному дну.
Я запросила, любий мій, тебе востаннє
у передпокій до свойого сну.
Давно не чула я признань таких солодких
і в поцілунках довгих не була.
Невже я сплю на глибині ночей коротких,
а десь любов зорею пропливла?"
(Сергій Губерначук)

Співак Роман Копов "Пролітають вітри від весни до весни.
Віддає все сповна нам земля восени.
А ми вдвох після шлюбу ще декілька днів,
але ти вже замерзла, а я зголоднів.
Живемо, мов орли на високій горі.
Полювати йдемо на ранковій зорі.
І, промчавши по колу і ускочивши в дім,
на байдужість твою я таке відповім..."

(Сергій Губерначук)

Співачка Оксана Тарасюк. "Поруч мене ти,
але вже час піти.
Зараз буде сонце тут.
Присвяти мені
ночі, а не дні –
і звільни від зайвих пут.
Поруч тебе я,
нічна любов твоя,
що розбудить і приспить.
У твоїх руках
пташку душить страх,
з рук твоїх любов летить..."

(Сергій Губерначук)

Співачка Оксана Тарасюк.

 "Там, де ти – море сліз,
  а я сміюся і танцюю скрізь,
  а я радію, що від мене знов
  пішла любов..,
                             така любов."

(Сергій Губерначук)


Всього:
79
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4  
Наступна
В кінець
Топ-теми