Карина Гусельникова
ТЮЛЬПАНИ
(есей)
Він дарував їй тюльпани, а вона плакала: квіти, подаровані ним, — найгарніші!
"Дякую!" — сказала вона, сховавши посмішку. "Кохана, це — для тебе!"
Їхня історія кохання була схожа на фільм, довгий, але із щасливим кінцем.
Багато років тому Тамара зустріла Віталія на одному заході спільних знайомих. Тоді дівчина не звернула уваги на хлопця, але доля звела їх знову. Віталій побачив дівчину неподалік роботи, де він працював. Вона там була у справах. Запропонував випити кави, вона погодилась...
Так розпочалась історія кохання. Молоді люди з різними характерами закохалися, розпочався роман, від якого захоплювало подих.
Віталій працював інженером, Тамара займалася видавництвом книг. Серйозний молодий хлопець кожного ранку надсилав на роботу дівчини квіти, колеги з видавництва по-доброму заздрили їй. Увечері проводжав з роботи додому. Молода пара мріяла про родину та дітей.
Але... На одній із зустрічей Тамара зрозуміла, що з Віталієм, який був серйозний по житті, вона не має свого простору. Адже дівчина була мрійливою, і вся та серйозність була не для неї. Віталій не хотів розлучатися з дівчиною, адже дуже її кохав, але ж характер Тамари...
Пройшли роки, Тамара — одружена і вже не схожа на безтурботне дівчисько... Віталій теж знайшов собі дружину, яка його кохає....
Та от несподівана зустріч зробила свою справу: це — доля...
Тамара не тільки видає книги, а ще й стала журналістом, тому приїхавши на успішне підприємство писати інтерв'ю не знала, що зустріне своє юнацьке кохання. "Дозвольте, — сказала жінка, постукавши до директора у кабінет. — Віталій? Неочікувано! Я приїхала на розмову з директором, буду писати статтю про успішне підприємство."
Спогади полонили обох... Проговоривши понад дві години жінка усміхнулась, попрощалась та поїхала.
Незабаром Віталій зателефонував їй та запросив її до кав'ярні. Тамара погодилась, адже робота була для неї усім. Віталій — з таким самим букетом тюльпанів, як колись...
Після довгих розмов пара зійшлась у думці, що всі ці роки вони кохали одне одного і вирішили бути разом. Тамара розлучилась із чоловіком, а Віталій — з дружиною. Вони все ж таки одружилися — як мріяли колись...
Буває так у житті, що не завжди все ми робимо правильно, допускаємось помилок, але стаємо мудріші. Головне — вміти виправляти помилки, і жити тільки з коханими, адже кохання — дарунок долі, який отримує не кожен. Навіть подаровані тюльпани можуть навести на сльози....
Есей надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Молода поетка Карина Гусельникова народилася в селі Байрак, що на Полтавщині. Цей квітучий край дарує авторці натхнення писати вірші віддавна... Але коли розпочалася війна почала писати, для того, щоб "заспокоїтися"... Читаймо, співпереживаймо, молімося за нашу перемогу.