Пісні, написані відомою українською поетесою Галиною Римар, – це красиві пісні про Україну, про рідну мову, про маму, про кохання, про новий рік, про зиму, про літо, про природу, про школу, про останній дзвоник.
Сергій Губерначук. Роздуми про любов і кохання (зі збірки "Дай, я буду таким, як хочу...")
"На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…
Це сльози моєї скрипки
на кінчиках пальців твоїх…"(Сергій Губерначук)
Пісенні поезії поета Володимира Даника: "Український ренесанс", "Я просто вірю Україні", "Струни тихих бандур", "Світло у вікні".
"Коли навколо, глянь – і темрява, і сніг! –
Коли завії плач – вже у очах твоїх…
Як спалах! Як свіча! Як злива – навесні…
Це світло – вдалині! У рідному вікні."(Володимир Даник)
"Місяць – неначе люлька.
Зорі шепочуть: спати.
Тільки мені сьогодні
Хочеться небом стати.
Хочеться захистити
душу
наперстком волі
Від недо-
сконалого слова,
Від незро-
зумілого болю" (Галина Мирослава)
"Не у хмарах – громом! Тихо, пелюстково
В серці озоветься – колосочком! – слово.
Хвилею стрімкою! Дзвінко, солов’їно –
Озоветься – цвітом! – слово – Україна…"(Володимир Даник)
Усім добридень. «Тріо Федорових» на цей раз тішить вас народними піснями Фрузинівки про кохання. Насолоджуйтеся.
Доброго здоров’я! «Тріо Федорових», із фольклором яких Ви вже мали можливість ознайомитися, приберегли ще кілька рандомних пісень. Насолоджуйтеся. Дякую усім трьом респонденткам.
"А хмаронька в небі – легка, сумовита… –
Як полум’я цвіту, бентежного цвіту!
У посмішці тихій, у ніжному слові –
Криниця любові, криниця любові."(Володимир Даник)
"Знову твоя могилка заросла бур’яном. Хваст так швидко і хвацько росте. Пробач — не встигаю. Вчора знову був аншлаг. Стільки квітів! Бачиш?! Я отут поставлю. Тобі сподобається. Ти завжди любив білі маки. Таким білим було твоє волосся, коли ми познайомились. Я тебе відразу запримітила. Ти сидів біля шофера з личком кругленьким, як сфера, і світився. Пам’ятаєш?! Коли простягнула тобі надірвану купюру, сама того не помітивши, ти поспитав: “А копійок нема?” Мене розвернуло на твій голос. Витягнула копійки. Рівно стільки, скільки коштував квиток. Ти взяв. А потім я, завмираючи від сорому, побачила свою нещасну гривню. І зрозуміла. Не знала, де очі подіти. Ти ж несподівано зробив жест, який, поки жити буду, пам’ятатиму, — так мене ніхто не вразив, бо ти... ти... поклав мою подерту купюру до скарбнички водія, наче так має бути, а мені абсолютно спокійно простягнув навзамін новеньку. При усій своїй доброзичливості я б на твоєму місці просто повернула б ту злощасну купюру власнику, втішаючись подумки, що мене нікому не вдасться надурити..." (Галина Мирослава)
Поетична сторінка Марії Яновської
Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».
Видавництво «Ранок»: книжки - то любов
"З кожною новою сторінкою я знову закохуюсь у цю книжку", - так каже SMM-ниця видавництва "Ранок" Юлія Янулевич. А ми з нею не сперечаємось, бо книжки, які викликають емоції, - то одвічна любов. Пропонуємо ознайомитимся з добіркою нових книжок, які закохають у себе найменших та найвибагливіших читачів.
Людмила Кибалка. Акровірші
"Кохання - витати в емпіреях,
Очима в мрію впитися,
Ховати рум'янець на щоках...
А втім, серця двох мережать
На рушнику Щастя в пишних узорах,
Назустріч іскристо летять,
Як на крилах білосніжних ..."(Людмила Кибалка)
Тетяна Строкач. "Засніжила зима, заморозила і завихрила..." – добірка ліричних поезій про кохання
"Снігами замела стежки зима,
Якими ти збиралася ступати...
Але ж зима не вічна! І весна
Розтопить сніг, надію подарує,
Розквітне, забринить, немов струна,
В яскраві барви світ твій розмалює!!!
Молитви щирі хай Господь почує..." (Тетяна Строкач)
Сергій Губерначук. Пісні про кохання
"Несамовито яблуні цвітуть.
Дощем умите сонце шле привіти...
Коханий, я збагнула справжню суть:
чому для тебе я воліла б жити!"(Сергій Губерначук)
Поезії Галини Римар
Теплі, добрі, щирі, духовно багаті поезії Галини Римар – це вірші для дітей, авторські думи, віршовані казки та п'єси. Усі вони сповнені глибоким змістом, життєвою правдою, любов'ю до української природи, до рідної країни та нашого народу. ЇЇ думи – це сонячне правдиве Світло... Читаймо...
"Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.
Залиш печаль на покуті спонуки.
Відзнач любов на тлі як світлотінь,
моя художнице, моя розлуко!"(Сергій Губерначук)
Височенна як жирафа однокласниця Єва, образившись на Андрійка Говоруху (шкільне прізвисько Андроїд), напророчила йому сім неприємностей - нескладух. І ось вони починають збуватися - і хлопець усе дужче нервує, через що раз у раз потрапляє в усе кумедніші ситуації. Аж доки раптом не з'ясовується, що насправді... Говоруха з Євою одного зросту, а рахувати веснянки на обличчі дівчинки дуже навіть цікаво! Сповнена іскрометного гумору дебютна повість Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи» – переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» улітку 2015 року з метою простимулювати українських письменників до творення книжок, у яких ключовим є образ сучасної дитини.
"Полюбилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без молитв…
Помолилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без любові…"(Сергій Губерначук)
"У небі чорнокрилий птах
Літає, загубивши страх.
Що шукає він? Куди летить?
Зачекай мене хоча б на мить!.."(Оксана Аннич)
Людмила Кибалка. Лірика кохання
"Крізь призму свічада душі,
Де відбивається сонячне проміння,
Я бачу дні та ночі найсолодші,
Як МАКРОКОСМ усміхається мені…
Мить зародження тремтливої зірниці -
променистого КОХАННЯ…"(Людмила Кибалка)