Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина четверта) – тексти та ноти

НА ГОРІ КОЗАКИ ВОГОНЬ РОЗКЛАДАЛИ…

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Приспів 1:

    На горі козаки вогонь розкладали.
    А в долині круки турок доїдали.
    Реготала вся Січ над їхнім султаном,
    що призначив сю ніч смерть своїм османам.

Усміхавсь отаман: «Хай ще посилає!
Видно, доля у них нещасна такая.»
Засміявсь осавул: «Най нагострять шиї.
Бо макитру тоді ніхто не пришиє.»

Приспів 2:

    Сотник теж не мовчав: «Хай везе гареми.
    Настругаю йому дарунків від мене!»
    Реготала вся Січ над їхнім султаном,
    що призначив сю ніч смерть своїм османам.

На горі козаки кварти підіймали,
поминали усіх, кого поховали:
«Хай їм пухом земля та царські полушки…
Ще на шаблях у нас не присохла юшка!

Приспів 3:

    Ми наш рід, наш нарід стережем щоднини,
    у віках щоб процвіла ненька-Україна!
    Поки ми ще живі, наш рід не зів’яне!
    Вип’єм, браття, таки за батька Богдана!»

Струсонулась гора, м’ята гопаками,
мов Христос до Дніпра діставав руками.
А за тим на ставах вороних купали.
І ще довго луна грала над степами.

Приспів 4:

    Реготала вся Січ над отим султаном,
    що призначив сю ніч смерть своїм османам.
    На горі козаки вогонь розкладали.
    А в долині круки турок доїдали…

СОПІЛКА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Гей, ти моя сопілонько! 
Я не вмію грати.
Вже й кричала на мене 
серед ночі мати.
Гей, ти моя сопілонько! 
вирізана з клена,
ти іще не почорніла, 
ще майже зелена!

Приспів:

    Гей, ти моя сопілонько,
    на горищі сухо –
    дмись, свищись аж до світанку – 
    нікого не слухай!

Хоч і грати я не вмію – 
все одно навчуся!
Будуть, будуть танцювать 
тато і матуся,
все село і область вся, 
місто і держава!
Грай же, моя сопілонько! 
Нас чекає слава.

Приспів.

СІЛЬСЬКА, ВЕСНЯНА І ВЕСІЛЬНА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Приспів 1:

    Ой, тільки б не випав сніг літом,
    ой, тільки б дощі – не зимою,
    о, скільки пшениці б і жита, 
    о, скільки б тобі та й зі мною!

Ой, радуйся, радуйся, мила,
ой, краще не плач і не бідкай!
Земля нас росою умила –
раніш просинайся, мов квітка…

Як чайка летить над водою,
так дні стрімголові і ночі,.. –
я завжди з тобою одною
і тільки для тебе буть хочу.

Приспів 1.

Ми в праці себе загартуєм,
а в ліжку відпустимо сили,
у снах і обіймах забудем,
як відрами горе носили.

Ще зранку нас дощик сполоще –
ми дах зведемо свій уранці,
аби були дітки хороші, 
а гроші... – у банку чи в банці!

Приспів 2:

    Ой, тільки б не випав сніг літом,
    ой, тільки б дощі – не зимою!
    О, скільки пшениці б і жита! 
    О, скільки б тобі та й зі мною!

МАТІОЛОВИЙ СОН

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Чемно відмовився вечір від ночі,
тихо покинув престол
подарував їй ментолові очі
й запах кількох матіол.

Він їм наказував ранку діждати
і передати йому,
щоб той не смів навіть вітром чіпати
ночі цнотливу пітьму.

Приспів:

    Спи, моя дівчинко, я відмовляюсь
    спокій порушити твій.
    Хай тобі сниться, що я дочекаюсь
    ранку з-під сонячних вій.

    Хай тобі сниться, що я покотився 
    вітром у дальні степи.
    Щоб матіоловий сон не розбився,
    спи, моя ластівко, спи.

Сон нам наказував ранку діждати,
і пам’ятати мені,
щоб я не смів навіть пальцем торкати
радість мою уві сні.

Поруч прощання, а ранок ще блище
морок на клаптики рве,
рве матіоловий сад, над яким ще
сон твій красиво пливе.

Приспів.

ЮНИЙ ВІТЕР

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.
І не думай політ зупинити,
хай любов нашу юність несе.

Хай про нас ще нічого не знають,
зайві сумніви просто зітри.
Ще збагни, що, крім тебе, бувають
дуже злі і підступні вітри.

Приспів:

    Вітре мій, вільний вітре мій,
    ти летиш по душі моїй.
    Обігрій і довірся їй,
    вітре мій, юний вітре мій.

Ти так любиш дивитися в очі,
прокладаючи шлях до зірок.
Під крилом ніжно серце лоскоче,
ми до вічності робимо крок.

Нам кохання одне допоможе
подолати розбіжність світів.
Є багато простих перехожих.
Мало – юних і вільних вітрів.

Приспів.

ПОШЕПКИ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Сивіє вечір зимовий.
Сніжинки тануть на склі.
У мене в го́стях ти знову, 
але ця зустріч без слів.

Ти спиш, мов стомлений анґел,
а сон колише свічу.
Кохання ладаном пахне –
й молитву я шепочу.

Приспів:

    Пошепки, пошепки
    я признаюсь тепер,
    як чекала тебе.

    Пошепки, пошепки
    я відкрию себе –
    я кохаю тебе.

У ніч морозну і сніжну
любов нас гріє обох.
Ти спиш так легко і ніжно,
але все чуєш, як Бог.

Я шепочу без упину
про те, що вже Новий рік,
що ти зайшов на хвилину,
щоб залишитись навік.

Приспів.

Нехай недовгою буде
моя щаслива зима,
але без те́бе нікуди
я вже не хочу сама!

Сивіє вечір зимовий.
Сніжинки сплять на вікні.
Ти слухав цю колискову
і посміхався мені. 

Приспів.

СНИ ТВОЇ РОЗВІЮТЬСЯ…

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Приспів 1:

    Сни твої розвіються.
    Сни твої забудуться.
    Аж ніяк не втіляться.
    Підуть і заблудяться! 

Руки простягалися.
Ноги не верталися.
Очі здогадалися.
Не було – а сталося!

Сталося, що малося,
що насправді снилося,
на яву збувалося,
в очі ж не дивилося.

Приспів 2:

    Може, ти осмілишся,
    поки в цьому горі я:
    наді мною схилишся,
    й трапиться історія!

Вечір мій прові́даєш.
Вибач, рани точаться.
Більше не завидуєш?
Дай води – та́к хочеться!

Слів мені – по за́в’язку.
Сліз – по вінця ві́нцеві. 
Снів – по яв без за́́хистку
й очі твої сфінксові!

Приспів 1. 

ЦЯ СВІТЛА НІЧ

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Ця світла ніч спіткала темний край,
де ти молився на Північне Сяйво,
де ти ділився з морем часом зайвим,
де з оленем на кризі плив у рай.

Приспів 1:

    Ця світла ніч навчила темний люд,
    як мати очі і Полярну зірку,
    як рятуватися від смерті стрімко,
    як доплисти у рай з усіх-усюд.

Ця світла ніч постала в темний час,
коли гуляла смерть серед торосів,
коли взялися льодом сто матросів,
один за одним загубивши шанс.

Приспів 1.

Ця світла ніч пробила темний день,
немов броню останню – перемога,
немов степи незаймані – дорога,
немов раптовий пагін – древній пень.

Приспів 1.

Приспів 2:

    Ця світла ніч зробила б ще не мало,
    якби кохання наше врятувала. 

НЕКРАСИВА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Переслідуєш ціль полюбити.
Переслідуєш ціль.
Допоможуть хіба що молитви
через біль, через біль.

Переслідуєш ціль покохати,
тільки мучиш себе. 
А любов буде знов обирати
не тебе, не тебе.

Приспів:

    Некрасива.
    Ти це знаєш. Це знають усі.
    Некрасива.
    І печаль, мов тавро на лиці.
    Некрасива 
    одинокою за́вжди була.
    Некрасива,
    але сповнена віри й тепла. 

Ти свою половину шукаєш,
а знаходиш – чужу.
У самотності вперто долаєш
за межею межу.

Ходиш слідом за тим, хто не бачить
сяй твого почуття.
Хтось тобі неодмінно віддячить,
присвятивши життя. 

Приспів.

Не сумуй, що красою не вийшла.
Посміхнись, як колись.
Ти кохаєш, а значить – не грішна.
Лиш чекати навчись.

Приспів.

ТРОПІЧНА ПОЛЬКА

Слова Сергія Губерначука
Музика Володимира Чернявського

Наш поцілунок сонцем став
і вітром став, і перестав.
Тоді тебе я знову взяв
і коло тебе танцював.

Тропічна полька – то не сміх.
Тропічна полька – то не гріх.
Потанцював – і далі в путь,
і діти, як гриби, ростуть.

Приспів:

    Тропічна полька.
    Тропічна полька.
    Тропічна полька – 
    до пори!

    Тропічна полька.
    Тропічна полька.
    Тропічна полька – 
    раз-два-три!

Ось баобаб. Ось евкаліпт.
Ось слон. Он море й риба-кит.
Усі б хотіли буть людьми.
Усі танцюють так, як ми!

Приспів.

Тропічну польку танцював,
з вустами цими розмовляв,
просив-молив, про все забув,
бо танець наш гарячим був!

Приспів.

ТЫ И ТОЛЬКО ТЫ

Слова Сергея Губерначука
Музыка Владимира Чернявского

Обними меня
на закате дня,
расскажи, как день прошёл.
Посмотри в глаза.
Разве там слеза?
Всё прошло – и хорошо.

Хочется любить.
Хочется забыть
бесконечность суеты.
Мы одни и здесь.
Ты мне нужен весь.
Только ты и только ты.

Припев:

    Ты и только ты –
    праздник и цветы!
    Ты – мой первый взгляд,
    и невозможен больше путь назад.

    Ты и только ты
    воплотил мечты.
    Свет моей звезды
    любовью зажигаешь только ты!

В этой тишине
я горю в огне
сильных и горячих рук.
После всех тревог
ты меня сберёг,
только ты, мой милый друг!

Припев.

Помнишь, ты спросил,
хватит ли мне сил
выдержать твою любовь?
Как любовь ни зла, –
видишь, я смогла
стать судьбой и быть с тобой.

Кода:

    Все мои мечты
    любовью зажигаешь ты!

БЕЗЗАВЕТНАЯ ЛЮБОВЬ

Слова Сергея Губерначука
Музыка Владимира Чернявского

Рассудку вопреки, 
наперекор стихиям,
считая маяки
и якоря плохие,

вдоль неуютных бухт
без брега, без причала
я завершал тот круг,
в котором ты – начало!

Припев:

    Беззаветная любовь,
    беззаветная!
    Беззаветная, как боль
    незаметная!

    Знай, что по моей вине
    год за два прошёл.
    Расскажу теперь, как мне
    стало хорошо.

Расстались мы не зря – 
такое было время.
Судьбе благодаря,
вдолбил себе я в темя,

что раз уж есть любовь,
то много не бывает.
Чтоб успокоить кровь,
нам сердца не хватает.

Припев.

Предание свежо,
да верится не многим.
Мне было хорошо
уже на пол дороге.

Я выполнил завет,
давно рождённый нами,
усыпав бренный свет
влюблёнными цветами!

Припев.