Людмила Кибалка. Цикл поезій "Храм душі"

Людмила Кибалка

Як дитя

Минають молоді літа. 
У храмі серця — молитва. 
Душа радіє, як дитя, 
Поривається до світла.

* * *

Храм 

(акровірш) 

Хвиля радості 
Розлилася навкруги, 
А глибина вічності 
Манить думки.

* * *

Пошук 

І пошук істини — 
Дорога досконалості; 
Скелясті стежини 
Нудної буденності; 
Безмежжя життєтворчості.

* * *

Думки

Де народжуються думки?
У світлому храмі душі.
У внутрішній тиші
Ллються радості струмки.

* * *

Призначення

Призначення людини —
Це бути щасливою.
Сонцепад радості зливою
Наповнює душу щоднини,
Якщо крізь призму любові
Сприймати ближнього свого;
Жити за законами світобудови.