Публікації за тегом: Людмила Кибалка

Сортувати:    За датою    За назвою

Петриківськй розпис Вікторії Тимошенко."Діти з нетерпінням чекали  зимових розваг. Ось прилетіла Зима на кучерявій хмаринці. Не до снаги Зимоньці виконати всі бажання малечі, тому звернулася до Морозу..."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

"Журавлі курличуть високо в небі, то вони кличуть Осінь летіти з ними у вирій, бо вже скоро прийде Зима..." (Людмила Кибалка)

 

 

 

 

 

 

Петриківськй розпис Вікторії Тимошенко."Щодня літо поспішало до саду, збирало росу, а потім брало пензлик і відро з фарбою для того, щоб розмалювати кожну ягідку. Сонечко приходило на поміч Літечку: лагідним промінням розчісувало траву в полі, доглядало за квітами..." (Людмила Кибалка)

 

 

 

 

Petrykivka painting by Victoriya Tymoshenko, Ukraine​."Весна повернулася з вирію. Завітала до саду та присіла під яблунею. Узяла до рук рушникове полотно, різнобарвні нитки. Співаючи пісню, вона вишивала рушник, на якому зелена трава вкривала поля, квітнули чарівні квіти, але забракло ниточок. Де ж взяти їх?.."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Ксенія Сечко. Тюльпан – як лебідь білий."Смарагдові очі землі 
Задивилися в глибини небесні, 
А на блакитному тлі 
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі 
Пливуть до засніженої скелі. 
Сріблясті оболоки — пасма світлі 
На високому чолі."

(Людмила Кибалка)

"З В**** – прийшла барвиста пора,
Радіє дітвора.
З Д**** – ліва притока Дніпра."

(Весна, Десна)

Людмила Кибалка. Добро. Казка для малят"Добро крокувало стежкою в саду. Попереду побачило їжака з рум’яними яблуками на спині. Раптом одне скотилося на землю. Маленьке чудо намагалося знову нанизати яблучко на голочки, але це йому не вдавалося. Добро зупинилося та допомогло їжачку, бо знало: смачні яблука він несе для малечі, яка з нетерпінням чекає на нього..." (Людмила Кибалка)

Картини - Eva Lipinova."Лазурова ланина життя
Юніє від тиші в серці.
Багатство людської душі – 
Оаза на обрії
Віри та Надії."

(Людмила Кибалка)

"Голос серця —
Ангела слова.
Голос серця —
Рідна мова.
Голос серця —
Пісня колискова.
Голос серця —
Досвітня зірниця.
Промінь сонця —
Душі безсмертя."

(Людмила Кибалка)

"У безодню неба лине душа, 
Щоб зоріти зорею. 
До гурту поспіша, 
Щоб із чарівною піснею 
Та з Любов'ю найсолодшою 
Ширяти над землею."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Живодайні думки. Цикл поезій. Художник - польська художниця Eva Lipinova. "П'є вечір воду з річки. 
Зорі сяють, як свічки. 
Щербатий місяць мовчки 
Плів вербичкам кіски. 
Обрій оповили рожеві хмарки, 
Наче живодайні думки."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Місяці року - цикл поезій "Барвно травень одягає
Сади, парки, ліси;
Ніжно розчісує
Вербам довгі коси;
Яблуням дарує
Білі хустки;
Щоранку розсипає 
Блискітки роси."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Духовний світ. Добірка поезій. Добірка віршів про духовне."Орнаментальна ознака –
Творити об'єктивний світ.
Щира душа –
Любові світ;
Щира душа –
Це Духовна краса,
Мов чисті небеса."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Крилаті слова. Фразеологізми. Добірка віршів

"Невиконані обіцянки
На совісті казкарів…
Втратили надію мрійники – 
Розгубили жданки…"

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Акровірші про тварин та птахів для дітей. Птах. Голуб. Цуценя. Білка. Їжак. Кріт. Лев."Лев пишну гриву має.
Еге, кожний тікає – 
Великий звір лякає."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Мрія Марії (оповідання для дітей). Малюнок Lucy Fleming "Причаїлася Марія під яблунею в саду. Чатує, коли прийде яснозора осінь по яблука. Час минав, а жовтокосої красуні не було. Над головою курликали журавлі. Диво-птахи відлітали у вирій. Сонечко спускалося за багряний ліс, кидаючи останнє проміння на землю. Раптом почувся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій..." (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Мить життя. Оповідання"Ранок. Кафе. Марія пила каву та дивилася у вікно. Поруч дорога, де сновигали автомашини. "Мить життя... Насолоджуйтеся нею! Усі кудись поспішають. Цікаво куди? Зупиніться!" – промовила в думках, розглядаючи проїжджаючі машини. Зненацька рух зупинився, щоб молодий чоловік міг перетнути дорогу на інвалідному візку. На жаль, не виходило самотужки виїхати на пандус. Кут нахилу не відповідав нормам, тож візок скочувався назад. Так продовжувалося хвилину…" (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Журавель. Оповідання для дітей. Малюнок Ольги Касьяненко."Журавель, прилаштований біля колодязя для витягування води, сумно дивився вслід птахам, які відлітали у вирій. Щодня дивився в небо і мріяв про крила, які понесли б його кудись у невідомі землі світу. Якось до нього підійшли стомлені дідусь з онуком, яких мучила спрага.
–  Дідусю, а як ми дістанемо воду з криниці? – запитав онук.
–  Нам поможе  дерев'яний журавель, – відповів дідусь. Підійшовши ближче до нього, промовив..." (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Дитячі очі. Оповідання про тих, хто в душі має Віру, Надію, Любов."Ви остаточно вирішили вдочерити Віру?" "Так", –  одностайно відповіли Іван і Любов. "Мабуть, вона не сказала,  – раптом директор дитячого будинку замовк, але за мить продовжив,  –  що у неї є сестра. Погодьтесь, варто врахувати думку дитини. Віра дуже дружна з молодшою сестрою. Розлучати? Підійдіть до вікна, будь ласка. Подивіться..." Дівчата сиділи на лавці, обнявшись, уважно розглядали подарунки, які щойно принесли названі батьки. Ніхто не чув їхньої розмови, але дитячі очі   –  вони про все повідають   –  світилися вогником радості..." (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Крила. Оповідання."...Минуло п'ять років.  Млин життя перемолов минуле, залишивши Віру, Надію та Любов, які збирала по зернині, хоча іноді вдавалася в розпач, але на поміч завжди приходили вірні сестри. "Мамо, я знайшов фотоальбом. Це ти?"  –  якось запитав син, показуючи на старі світлини. Усміхнулася і відповіла: "Мабуть, це не я. Придивися. Тут я безкрила, а зараз вже є крила." І плавно підняла руки до неба, ніби для злету..." (Людмила Кибалка)

 


Всього:
40
Поточна сторінка: 1
1   2  
Наступна
В кінець
Топ-теми