Публікації за тегом: Людмила Кибалка

Сортувати:    За датою    За назвою

"У синьому небі вставало вранішнє Сонце. Його радісно вітав соняшник, який ріс на городі. Над ним весело гули бджілки. Одна з бджілок запитала в соняшника: — Кажуть люди, що ти — дитя Сонця, тому постійно прямуєш за ним. А чи так воно? — Так, колись чорні хмари нависли над землею і надовго закрили злотозоре Сонце. Люди звернулися до Бога: вдень і вночі молилися. Сонечко знову засяяло на блакитному небі. Умить його тепле проміння зігріло все навкруги. Крім того, Бог подарував людям насіння, з якого виріс я для того, щоб Сонечко було не тільки на небі, а й на землі.  Щодня  мандрую я за світилом, адже ми дуже схожі, — відповів соняшник." (Людмила Кибалка)

 

Українка. Картина Лами Грамм."Батьківська хата — Берегиня роду.
Вона скарбниця золота,
Де зберігається знання родоводу
Та історія рідного народу."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

"Ми на своїй землі,
Тож її сила в нашій крові. 
Забули москалі:
Козаки — Воїни Христові!"

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

"Заблукав ранок у тумані,
Зоряниця мріє уві сні.
Серпанком оповиті герані,
Росою напоєні трави,
Розчесані верби вітрами...
Зігріває сонце  променями
Неземної Любові ночі і дні."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Сніжинки. Ілюстрація Любові Лазаревої. "З неба зіроньки летять. Стоять дерева срібні. Катруся задивилася на сніжини чарівні, які лягали ніжно на долоні. "Матусю, сніжини-красуні мерехтять і тішать око.  Хто ж так вирізьблює їх майстерно?" — Катруся запитала. "Доню, Бог створив світ мудро, тому  все навколо сповнене Любові та Добра. Радість буття — це фарби різнобарвні," — матуся їй відповіла." (Людмила Кибалка)

 

 

 

 

""Усі кажуть, що Святий Миколай приносить подарунки.  Щороку пишу йому та прошу  песика, проте отримую зовсім інше. Сьогодні я не буду спати, чатуватиму на Святого Миколая", — міркував Сашко й виглядав  у вікно, пильно придивляючись до темряви, але сон зморив його. Уранці Сашко знайшов подарунок під подушкою. На жаль, це був не пес, а нічого не вдієш..." (Людмила Кибалка)

 

 

 

Малюнок Катерини Бабок"Білочка з хатинки виглядає,
Друзів до себе закликає:
– Тож, любі, усіх в гості чекаю!
Смачними пирогами пригощаю!"

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

Painting by Eva Lipinova."Призначення людини —
Це бути щасливою.
Сонцепад радості зливою
Наповнює душу щоднини,
Якщо крізь призму любові
Сприймати ближнього свого;
Жити за законами світобудови."

(Людмила Кибалка)

 

 

Петриківськй розпис Вікторії Тимошенко."Діти з нетерпінням чекали  зимових розваг. Ось прилетіла Зима на кучерявій хмаринці. Не до снаги Зимоньці виконати всі бажання малечі, тому звернулася до Морозу..."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

"Журавлі курличуть високо в небі, то вони кличуть Осінь летіти з ними у вирій, бо вже скоро прийде Зима..." (Людмила Кибалка)

 

 

 

 

 

 

Петриківськй розпис Вікторії Тимошенко."Щодня літо поспішало до саду, збирало росу, а потім брало пензлик і відро з фарбою для того, щоб розмалювати кожну ягідку. Сонечко приходило на поміч Літечку: лагідним промінням розчісувало траву в полі, доглядало за квітами..." (Людмила Кибалка)

 

 

 

 

Petrykivka painting by Victoriya Tymoshenko, Ukraine​."Весна повернулася з вирію. Завітала до саду та присіла під яблунею. Узяла до рук рушникове полотно, різнобарвні нитки. Співаючи пісню, вона вишивала рушник, на якому зелена трава вкривала поля, квітнули чарівні квіти, але забракло ниточок. Де ж взяти їх?.."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Ксенія Сечко. Тюльпан – як лебідь білий."Смарагдові очі землі 
Задивилися в глибини небесні, 
А на блакитному тлі 
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі 
Пливуть до засніженої скелі. 
Сріблясті оболоки — пасма світлі 
На високому чолі."

(Людмила Кибалка)

 

 

"З В**** – прийшла барвиста пора,
Радіє дітвора.
З Д**** – ліва притока Дніпра."

(Весна, Десна)

 

 

 

 

 

Людмила Кибалка. Добро. Казка для малят"Добро крокувало стежкою в саду. Попереду побачило їжака з рум’яними яблуками на спині. Раптом одне скотилося на землю. Маленьке чудо намагалося знову нанизати яблучко на голочки, але це йому не вдавалося. Добро зупинилося та допомогло їжачку, бо знало: смачні яблука він несе для малечі, яка з нетерпінням чекає на нього..." (Людмила Кибалка)

Картини - Eva Lipinova."Лазурова ланина життя
Юніє від тиші в серці.
Багатство людської душі – 
Оаза на обрії
Віри та Надії."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

"Голос серця —
Ангела слова.
Голос серця —
Рідна мова.
Голос серця —
Пісня колискова.
Голос серця —
Досвітня зірниця.
Промінь сонця —
Душі безсмертя."

(Людмила Кибалка)

 

"У безодню неба лине душа, 
Щоб зоріти зорею. 
До гурту поспіша, 
Щоб із чарівною піснею 
Та з Любов'ю найсолодшою 
Ширяти над землею."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Людмила Кибалка. Живодайні думки. Цикл поезій. Художник - польська художниця Eva Lipinova. "П'є вечір воду з річки. 
Зорі сяють, як свічки. 
Щербатий місяць мовчки 
Плів вербичкам кіски. 
Обрій оповили рожеві хмарки, 
Наче живодайні думки."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

Людмила Кибалка. Місяці року - цикл поезій "Барвно травень одягає
Сади, парки, ліси;
Ніжно розчісує
Вербам довгі коси;
Яблуням дарує
Білі хустки;
Щоранку розсипає 
Блискітки роси."

(Людмила Кибалка)

 

 


Всього:
48
Поточна сторінка: 1
1   2   3  
Наступна
В кінець
Топ-теми