усе що є
за мить збуває
розплющиш очі
вже й нема
час твій до подиху стискає
війна
ані паркану
ні обійстя
ані води
ані хлібця
збуло
пішло під попелища
аж до останнього рубця
але що було
не збуває
в тобі воно
крізь яв живе
заплющиш очі
жаль без краю
невідь чому кудись все йде
у жмені крихітка землиці
у оці крапелька сльози
чи я живу чи то так сниться
як жити далі
куди йти
.jpg "Світлина Галини Мирослави.")
"твоє поле засіяне
давниною
житами
жити б
літаючи
роками
віками
вільним небом
у вільному світі"
(Галина Мирослава)
"за хрестами колючого дроту
у ''фільтраціях'' концтаборів
без вини відбирає свободу
хто до неї сам не дозрів
ґвалтувати готовий тіло
розтоптати пройтись по тобі
жеб відчути що має силу
над тобою
о ні
далебі..."
(Галина Мирослава)
"чи впізнаєш її після злочину
"Тісто підходить у діжі.
Війна.
Засвіт стрільба з міномета.
Час закипає, наче вода, й кане.
Бодай би не в лету...
Піч розпікається.
Обстріли йдуть..."
(Галина Мирослава)
"Теплий вітрику, вітеречку,
Обігрій і найменше сердЕчко
М'яко помахом,
Ніжним порухом,
Би'м піднялось до неба повагом
Понад болем, понад руїнами,
Над сльозами і над могилами,
Би'м росло тільки ввись у блакиті
Попід вишитим сонцем, між квітів,
Між любові, що в'яже долі
У надії з власної волі."
(Галина Мирослава)
"Застогне ліс.
"Та замовкніть, нелюди земні.
"бомба не розрізняє кольорів шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув
скільки в твоєму серці любові..."
(Галина Мирослава)
"плачуть ікони
і юшиться кров'ю земля
трусяться стіни
зриваються дико снаряди
друзками скло
розлітається
хто тут?
я... я..."
(Галина Мирослава)
Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.
Дякую вам за вірші. Яке лихо прийшло в УКраїну!
@Лариса
Дякую вам. Ваша правда. Непоправне лихо. З руйнуванням і жертвами...Але бумеранг має властивість повертатись до того, хто його запустив. Вони щасливими не будуть від того, що вчинили й продовжують чинити. А Україна неминуче розквітне, ще й так, як ніколи до того. Слава Україні!