Публікації за тегом: Війна

"В сердці Полтави - алея героїв,
сердце болить, сильно болить,
бо кожне фото - полтавський наш воїн,
поруч із ним і брати прилягли..."

(Карина Гусельникова)

 

 

 

 

“The ‘elves’ army’s 33rd.
Mechanized Brigade and its.
German-made Leopard 2A4 tanks
Stand in their way.
“Effective work.
Just blows the heads.
Off the enemies.”
The 33rd Mechanized Brigade crowed.
The battle in Dalnje.
Was a return.
To form for.
‘Elves’ tanks...”
(Kurama)

 

"In the treatment room.
Of a cramped makeshift field unit.
— the first point of treatment.
For injured soldiers.
“This is the most dangerous.
Of all front lines.”
Says the head of a medical unit for.
The ‘elves’ army's 25th Brigade.
“The ‘orcs’ Federation.
Is pushing very hard.
We have not been able.
To stabilise the front.”"

(Kurama)

 

"An ‘elves’ drone team.
From the Nemesis group.
Scored one of the more.
Impressive kills.
Of ‘orcs’ 31-month.
Wider war on Ukraine.
Last week.
When it spotted.
A fast-moving ‘orcs’.
Turtle tank and.
Carefully leading.
The speeding vehicle..."
(Kurama)

 

"Двадцять третього числа були пом'якше ми,
Але все змінилося в ту зиму.
Двадцять третього ми всі були інакшими —
Двадцять третього ми всі були живими..."

(Максим Коровниченко)

 

 

 

 

"Witnesses said.
The city was targeted.
At about 05:40.
In the heart of Lviv.
Lviv’s Mayor said.
‘Orcs’ attack had damaged.
More than 50 buildings.
In the historic heart of Lviv.
Including homes.
Schools and clinics.
He posted a picture.
On social media..."

(Kurama)

 

"Спека у місті, яке ще недавно жило й хотіло...
Сонце немилосердно шмагає тіло.
Вкотре по мирних жителях прилетіло.
Місто недавно юрмилося, било в дзвони:
Сукні, краватки, дитячі комбінезони,
Звуки автомобілів, гудки промзони...
Нині у місті лишилося тільки лихо.
Стало вражаюче пусто, страшенно тихо.
Місто поранене в груди і ледве диха..."

(Дмитро Довбуш)

 

"Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці..."

(Володимир Сосюра)

 

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

Читаймо поезії Юрія Гундарєва й пишаймося нашими видатними спортсменами:

1. ОЛЬГА ХАРЛАН 2. ЯРОСЛАВА МАГУЧІХ 3. ВІКТОР БАННІКОВ 4. ОЛЕКСАНДР УСИК 5. АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО 6. ОЛЕКСАНДР ХИЖНЯК 7. ІГОР БЄЛАНОВ 8. СЕРГІЙ КУЛІШ 9. ВЛАДИСЛАВ ВАЩУК 10. МИКОЛА СУШАК 11. ОЛЕГ БЛОХІН

 

"Today ‘Mordor’ once again.
Demonstrated its cruelty:
A missile attack on.
The Ohmatdyt Children’s Hospital.
Buildings and facilities.
Were damaged.
There are wounded.
And dead..."

(Kurama)

 

Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:

ВАСИЛЬ СЛІПАК ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ ОЛЬГА СІМОНОВА ДМИТРО БУЙВАЛ СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ АНТОН СМЕЦЬКИЙ ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУК ІГОР БЄЛАНОВ ЄВГЕН НИЩУК ГАЛИНА АЛМАЗОВА МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮКОВ

 

"Ішов військовий на завдання,
Молилася дружина зрання:
Просила в Бога, долі, світу,
Щоб знов жили із татом діти.
Просила так, що звідкись крила
На спині у бійця з'явились!
Чи відросли, чи хтось позичив?
А доля чує: її кличуть..."

(Міла Сонячна)

 

 

"Хоку... Для нас, українців, доволі незвичне слово. Проте трирядковий неримований вірш, народжений в Японії, дедалі впевненіше крокує планетою, згуртовуючи навколо себе цілі товариства поціновувачів. Творець хоку, які пропонуються вашій увазі, вважає, що українській поетиці органічно притаманна рима. І тому складає римовані хоку, які вже охрестили музичними..." (Юрій Гундарєв)

 

 

 

 

Читаймо усією родиною такі захоплюючі, такі щемливі оповідання про життя українців у мирний та воєнний час, коли ми боремося з ордою за нашу свободу, за наше життя...

Зміст збірки: ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ МОУРІНЬЮ СЕРЦЕБИТТЯ БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ ВАЖКО БУТИ БАХОМ СОБОЛЯТКО НЕЧУЙ РОЗІНА ТОЙ МАРКО ТВЕНЯ ПОДВІЙНИЙ ЮВІЛЕЙ ЦЕНТР ВСЕСВІТУ БІЛОСНІЖКА ПРО БІЛОК І ЛЮДЕЙ

 

"Вони зупинились біля лісу. Поки водій заправляв автобус, Устя споглядала навколишній простір через вікно, зненацька за якусь мить вискочила надвір. І все через дерева, які потрапили в її поле зору. Покручені, з наростами на тілі. До них годі було доступитись, а їй кортіло їх обійняти, і таки зробила це, тільки подумки. Стоячи неподалік від буса, чуйно придивлялась до кожного гінкого дерева, напружено вслухалась у приємний шепіт розгойданого вітерцем листя, і так перейнялась, що мало не виповіла вголос думку, що мигцем пронеслась у голові. І чому вона раніше не зауважувала, що будь-який ґандж — це повідомлення, прохання про допомогу, попередження, застереження?! Що це, як не  виразний крик: ''Зверніть на мене увагу''?! Подумала: ''Кожен  організм шукає розв'язання, коли виникло питання, — усміхнулась створеній мимовільно римі, — Ми, люди, такі''. Устя намагалась роздивитись і запам'ятати кожне дерево, яке вабило її до себе. І чим довше вона придивлялась, тим переконливішим для неї ставав її власний висновок, що відхилення від загальноприйнятої норми тягнуть на себе увагу. ''Нарости — це сигнал SOS для дерев'', — продовжувала розмірковувати Устя. Їй здавалось, що вона відчуває те саме, що дерева, коли заглиблюються в простір і всередину себе. Устя вдихала повітря на повні груди, а тоді на трохи завмирала..." (Галина Мирослава)

 

"Єгору через два місяці виповниться лише п’ять років, але він вже зовсім дорослий. Недарма мама каже: «Ти мій єдиний тепер мужчина, мій захисник». Вони з мамою удвох живуть у гуртожитку. Кімната велика, світла. Високі старовинні вікна з видом на парк. Просто під вікном — його «кабінет»: маленьке дерев’яне ліжко і такі ж маленькі стіл і стільчик. Щоправда, туалет і душова — поверхом вище. Але мама повторює, що це нічого, дурниця, що люди й не у таких умовах живуть, а в них і взагалі королівські хороми. І ще мама каже, що вони незабаром отримають квартиру. Так їй сказали після того, як тато загинув на війні — уламок влучив прямо в татусеве серце..." (Юрій Гундарєв)

 

Розповідати дітям про реалії сьогоднішнього дня дуже важливо, і ніщо не зробить це краще, ніж художня книжка, в якій автор м’яко і поступово доносить потрібні речі. Ми підготували добірку нових книжок для дітей різного віку, що по-різному говорять до дитини, але завжди — про важливе.

 

 

 

 

 

Юрій Гундарєв — заслужений журналіст України. Художні твори публікувалися в Україні та за кордоном, зокрема в США — українською мовою. Виступав із концертними програмами — поезія і власні фортепіанні композиції — в Національній філармонії, Будинку вчених, Будинку актора та інших залах Києва.

 

 

 

"Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,
це попроси у Бога!..»
А в серці лунає: «Так,
ще чекати недовго…»
Ось хлопчик малює: танк,
у квітах вільна дорога…"

(Юрій Гундарєв)