Галина Мирослава. «Мамаю» (героїчна поезія) — читати та слухати, відео


 

 

На відео: вірш Галини Мирослави "Мамаю" у авторському виконанні.

 

 

Галина Мирослава

МАМАЮ

твоє поле засіяне
давниною
житами
жити б
літаючи
роками
віками
вільним небом 
у вільному світі

ти не той птах 
який житиме в клітці

і якщо йтимуть на тебе війною 
кинеш усе
і постанеш стіною

ти не пішак шахівниці 
мамаю
долю свою ти сам обираєш

ти не той птах
який житиме в клітці 
ти з тих що будуть
давати відсіч

хоч би підривно за шахом йшов шах 
й ворог зривав над життям твоїм дах 
марив поставити мат над тобою 
не упокоїть

не упокорять
тебе його вої
виприском з надр
з чорних шахт 
його зброї

сіючи голод безправ'я і жах 
їм не втиснути тебе у страх 

ти не той птах

 

Світлина Галини Мирослави.

За матеріалами: https://poetry.in.ua/

 

 

 

 

 

 

"бомба не розрізняє кольори шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув..."
 
(Галина Мирослава)
 
 
 

"за хрестами колючого дроту
у ''фільтраціях'' концтаборів
без вини відбирає свободу
хто до неї сам не дозрів
ґвалтувати готовий тіло
розтоптати пройтись по тобі
жеб відчути що має силу
над тобою
о ні
далебі..."

(Галина Мирослава)

 

 

Моє село. Картина Володимира Дідули (фрагмент)"чи впізнаєш її після злочину
коли вона відсиджується
у шовковистому коконі
з ниточок брехонь
шарами яких повністю обмоталася
тиха
завмерла
непомітна майже..."

(Галина Мирослава)

 
 

Мій Маріуполь. Картина Ольги Курської.

"дні
початі з азів
по азимутах 
проритих війною
дихають Азовом сталлю
ніби болю
не знають
не знатимуть
по зову серця 
як заклик віків
тримаючи віру
під ангельський спів..."

(Галина Мирослава)

 

Крик. Картина Едварда Мунка.

"вулкани воєн
вирвані з глибин воєм 
наближаючись до твого дому
намагаються наблизити його теж
до дна
ціною спустошень пожеж 
багна 
дико
задля стискання горлечка 
яке розривається криком 
спротиву вибухів болю
їх вистачить світ затопити вволю..."

(Галина Мирослава)

 

Мак голий (мак гладенький). Papaver laevigatum M.Bieb.

"по червоному чорні хрести
їх нести
маки голі
на полі
хрестик-нулик
на землі застигає минуле
рукавом часу сльози зітри"

(Галина Мирослава)

 

 

"Тісто підходить у діжі. 
Війна. 
Засвіт стрільба з міномета. 
Час закипає, наче вода, й кане. 
Бодай би не в лету...
Піч розпікається.
Обстріли йдуть..."

(Галина Мирослава)

  

 

"Теплий вітрику, вітеречку,
Обігрій і найменше сердЕчко
М'яко помахом,
Ніжним порухом,
Би'м піднялось до неба повагом
Понад болем, понад руїнами,
Над сльозами і над могилами,
Би'м росло тільки ввись у блакиті
Попід вишитим сонцем, між квітів,
Між любові, що в'яже долі
У надії з власної волі."

(Галина Мирослава)

 

Галина Мирослава. Знову вдарила гроза."Застогне ліс.
У високості
Птах лячно крилами стріпне.
Вчепіреним у душу страхом 
Вій-не.
Блискавиця
Стрімко
Розітне
Зарубцьовані небом сліди.
Ніби повінь,
Розлиється сірість
Нав – кру – ги..."
(Галина Мирослава)

 

Ілюстрація Марії Лонюк."Та замовкніть, нелюди земні.
Ваші звірства видимі, їх бачать
Очі, скам’янілі від жахні,
Душі з неба, зорі, вічність.
Плачем
Ріки розбивають береги
І крізь камені проходять, 
І над ними,
І змивають бруд..."

(Галина Мирослава)

 

Ілюстрація Аніти Сергієнко (anitepi_art)"замовкає сигнал тривоги
на екрані читаєш
відбій
тільки серце не чує того
всіх питає а ти живий
дай-но вістку
на милість Бога
аж благаєш
мовчати не смій
зараз вискочить серце з нього
на всі боки частинки як рій мить..." 
(Галина Мирослава)

 

Ілюстрація художника Нікіти Тітова."бомба не розрізняє кольорів шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув
скільки в твоєму серці любові..."

(Галина Мирослава)

 

"плачуть ікони
і юшиться кров'ю земля
трусяться стіни
зриваються дико снаряди
друзками скло
розлітається
хто тут?
я... я..."

(Галина Мирослава)

 

 

 Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — із сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу 
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
 
(Ірина Мацкова)​
 

 

Вірші про Україну

УкраїнаДумки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка,  Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли,  Анатолія Камінчука, Анатолія Качана,  Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава. «Мамаю» (героїчна поезія) — читати та слухати, відео»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми