Галина Мирослава. «У герці» (циклу «Поезії воєнного часу в Україні»)

Мій Маріуполь. Картина Ольги Курської.

"Мій Маріуполь". Картина Ольги Курської.

Галина Мирослава

У ГЕРЦІ

дні

початі з азів

по азимутах

проритих війною

дихають Азовом сталлю

ніби болю

не знають

не знатимуть

по зову серця

як заклик віків

тримаючи віру

під ангельський спів

навіть у шахтах

де люди — вугілля

гріють собою землю мов зілля

яке зачароване на перемогу

від всіх кордонів

через знемоги

з Азоту

з азів

зораних в Бучі

о дні

холодні голодні хрипучі

навислі від букви до букви

по черзі

на дні не помножиш

з ніччю під серцем

змагатися будуть

живі бо живучі

у герці зі смертю

духом могучі

За матеріалами: https://poetry.in.ua/

Галина Мирослава. «Вулкани» (циклу «Поезії воєнного часу в Україні»)

Крик. Картина Едварда Мунка.

"вулкани воєн
вирвані з глибин воєм
наближаючись до твого дому
намагаються наблизити його теж
до дна
ціною спустошень пожеж
багна
дико
задля стискання горлечка
яке розривається криком
спротиву вибухів болю
їх вистачить світ затопити вволю..."

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. «Квіти української війни» (гроно поезій)

Мак голий (мак гладенький). Papaver laevigatum M.Bieb.

"по червоному чорні хрести
їх нести
маки голі
на полі
хрестик-нулик
на землі застигає минуле
рукавом часу сльози зітри"

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. «Засвіт» (вірш про воєнний Великдень в Україні 2022 року)

"Тісто підходить у діжі.
Війна.
Засвіт стрільба з міномета.
Час закипає, наче вода, й кане.
Бодай би не в лету...
Піч розпікається.
Обстріли йдуть..."

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. «Ласкаво весняне»

"Теплий вітрику, вітеречку,
Обігрій і найменше сердЕчко
М'яко помахом,
Ніжним порухом,
Би'м піднялось до неба повагом
Понад болем, понад руїнами,
Над сльозами і над могилами,
Би'м росло тільки ввись у блакиті
Попід вишитим сонцем, між квітів,
Між любові, що в'яже долі
У надії з власної волі."

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. "Знову вдарила гроза"

Галина Мирослава. Знову вдарила гроза. "Застогне ліс.
У високості
Птах лячно крилами стріпне.
Вчепіреним у душу страхом
Вій-не.
Блискавиця
Стрімко
Розітне
Зарубцьовані небом сліди.
Ніби повінь,
Розлиється сірість
Нав – кру – ги..."
(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. «Пам’яті українських мучеників»

Ілюстрація Марії Лонюк. "Та замовкніть, нелюди земні.
Ваші звірства видимі, їх бачать
Очі, скам’янілі від жахні,
Душі з неба, зорі, вічність.
Плачем
Ріки розбивають береги
І крізь камені проходять,
І над ними,
І змивають бруд..."

(Галина Мирослава)

«Відбій» (Бо-м* живий) — поезія війни від Галини Мирослави

Ілюстрація Аніти Сергієнко (anitepi_art) "замовкає сигнал тривоги
на екрані читаєш
відбій
тільки серце не чує того
всіх питає а ти живий
дай-но вістку
на милість Бога
аж благаєш
мовчати не смій
зараз вискочить серце з нього
на всі боки частинки як рій мить..."
(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. Вірш «Бомба не розрізняє…»

Ілюстрація художника Нікіти Тітова. "бомба не розрізняє кольорів шкіри
бомба не відрізняє тебе від твого ворога
не бачить націй і народностей
релігій і безбожництва
їй байдуже скільки тобі років
хто твої предки
де ти народився
чого досягнув
скільки в твоєму серці любові..."

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава. «Ангел»

"плачуть ікони
і юшиться кров'ю земля
трусяться стіни
зриваються дико снаряди
друзками скло
розлітається
хто тут?
я... я..."

(Галина Мирослава)

Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":

"Теплом навдзвін" — твори для дітей та дорослих від Галини Мирослави

Дитячі поезії Галини Мирослави Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — із сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну

"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"

(Ірина Мацкова)

Вірші про Україну

Україна Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.