Публікації за тегом: Поезії

"Зірка свято сповіщає, 
Різдво в край наш поспішає. 
Тут і там лунає дзвін —
Це щасливий передзвін.
Серце сяє від добра,
Не згасає дух Різдва. 
Віра все стає міцніше, 
Радість все стає гучніше. 
На Різдво ми так чекали, 
Мир до краю закликали."
(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

"За вікном стоїть різдвяна ніч,
Памороззю дивиться у вікна.
Жаровинням догорає піч,
Дихає теплом на нас привітно.
Блимає ялинка у куті
І стрибає тінями по хаті.
Що ще може краще у житті
Бути від цієї благодаті?!.."

(Валентина Матвіїв)

 

До збірки віршів Марії Деленко "Різдводар" увійшли такі: "Зорини", "Святвечірня розмова", "По землі Різдво іде", "Сніг-сніжок", "Кутя", "Свічка", "Дідух", "Дивная новина", "Різдво", "Різдвяна нічка", "Ой колядо-колядочко", "Про дівчинку Зорянку та зірочку Різдвянку", "Вертеп", "Посівальник", "Різдвяні забави", "Щедрий вечір", "Щедрівочка", "Водохреща", "Морозко", "Вітер грав на скрипці", "Стрітення", "Різдвода".

 

 

 

"While he and others were trying to reach.
Their main position in Avdiivka.
Six people were left.
Behind at Zenith.
Five were wounded and couldn't walk.
Including a paramedic.
A sniper.
And an anti-tank fighter..."

Kurama (Japan)

 

Кожен читач, на сторінках книги «Пісенник 100+» відкриє для себе унікальний світ творчості Юлії Хандожинської, де дитячі пісні змальовані у різномаїтті образів, передані найніжнішими почуттями автора до неймовірної пори – дитинства. У книзі можна віднайти пісні на популярні і потрібні теми. У поєднанні з нотами Миколи Ведмедері  утворюється прекрасний тандем, наповнений магічною силою слова та музики і, звичайно, любові до дітей.

 

 

 

 

"— Алло, привіт, розкажи мені, як ти?
Країна, що варта усіх галактик
Моя незалежна, доросла держава…
Розкажи мені, як ти? Як твої справи?
— Привіт, я в порядку, поруч з народом.
Відтепер, вiн синонім до слова «Свобода»
І це — є найвища винагорода,
Яку не придбаєш за нафту чи газ.
А сусіда мого охоплює сказ…"

(Олександр Висоцький)

 

"Зварю кутю – хвала життю! –
Дружина вернеться з базару,
Я піднесу їй ту кутю
У парі з глечиком узвару.
«Христос рождається», – скажу.
Дружина згодиться зі мною
(Обоє перейшли межу
Так рясно вкриті сивиною)…"

(Іван Низовий)

 

"Засинай, маленька,
Спочиває день.
Місяць чарів жменьку
В ліжко покладе.
Сон тебе поманить
В ночі дивосвіт.
Повезе у мандри
Темно-синій кит."

(Ніна Колодяжна)

 

"Миколай, Миколай, до нас в гості завітай!
Подарунки для малечі під подушки заховай!
До Святого Миколая діти мрії шлють в листах,
Хтось чекає на домівку, дехто мріє про літак..."

(Наталія Грегуль)

 

 

 

 

“Soldiers, of course.
Have the advantage.
Of armour.
Civilians do not.
And around Kupiansk.
The city ‘elves’ recaptured last September.
‘Orcs’ guns are again.
Shelling people's homes...”

(Kurama)

 

"Миколай крокує світом,
Він дарує радість дітям.
Тож лягай швиденько спати,
Щоб Святий прийшов до хати.
Шле він всім свої вітання
Та найкращі побажання:
Щоб усі були щасливі,
Щоб жили в любові й мирі."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"Святий Миколаю! Так хочеться миру!
Єдине бажання у всіх тепер щире!
Щоб зникли ракети, шахеди, тривоги,
Знов радість до нас відшукала дорогу.
Щоб воїни всі повернулись до хати,
Ординців змогли переможно здолати!
Засип, Миколаю, ти біди снігами,
У нічку святкову потіш нас дивами!"

(Тетяна Строкач)

 

"У спадок дід лишив мені державу!
А потім ще й рушницю залишив...
Він добре знав, які часи для нас настануть,
Про це він часто з слізьми говорив...
......
Мій діду, Слава Україні!
Тримай за нас увесь небесний полк!
Вже скоро сонце зустрічатиме гостинно
Незламний ворогом, нескорений Народ!"

(Софія Федина-Прилуцька)

 

““Everything will be fine.”
“Everything will be fine.”
You realise they are more than.
Simply words to this family.
“Everything will be fine.”
“Everything will be fine.”
They are an enduring act of faith.
The war has not destroyed...”

(Kurama)

 

““We will make it, rest assured.”
Her dairy farm in Afanasiivka.
Was engulfed by water.
After the Kakhovka dam burst in June.
When she heard about the dam collapse.
She knew it was only a matter of time.
Before her village, Afanasiivka.
Would be flooded...”

(Kurama)

 

"It is still dark.
When an early train pulls.
Into the station.
In central Ukraine.
And aid workers crowd expectantly.
Around one of the carriages.
The doors then open.
And a small child steps into the platform light..."

(Kurama)

 

"A 17-year-old ‘elf’.
Who was moved.
From Ukraine to ‘Mordor’.
Found out recently.
He was facing the prospect.
Of being conscripted.
Into the army fighting against.
The country of his birth..."

(Kurama)

 

 

"Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни..."

(Ніна Виноградська)

 

 

“Her only thought.
When her husband was wounded.
Was to get to.
His bedside.
“I just wanted.
To be with him.
To touch him.
To say that he's not alone.”...”

(Kurama)

 

 

 

“As a result.
The town of Avdiivka.
Has turned into a symbol.
Of ‘elves’ resistance and resilience.
As ‘orcs’ missiles shatter.
The town of Avdiivka.
She is desperate to escape.
But her elderly mother refuses to leave...”

(Kurama)