Публікації за тегом: Поезії

““I want to thank from here.
From this place of victory.
Each of our soldiers.
For these 500 days.”
‘Gandalf the Green’.
Was shown arriving.
On Zmiinyi Island by boat.
And leaving flowers at a memorial...”

(Kurama)

 

"З бабусею тепло і ніжно,
Вона, мов хмаринка, м'яка,
А голос не мамин, а тихий,
Ніколи не скаже: нема!
Вареники, пундики, мундики,
Компоти смачні, киселі,
Усякі на світі смаколики,
І все це мені і тобі."

(Інна Паламарчук)

 

“In the small town of Balakliya.
On a patch of land next to an apartment block.
His team have already found.
Six anti-personnel mines.
They'd earlier uncovered.
Around 200 nearby.
“My family calls me every morning.
To tell me to watch where I tread.””

(Kurama)

 

““A launch has been detected.
Manoeuvre!”
The order of the ‘elves’ ground team.
Is clear.
An ‘orcs’ Su-35 fighter jet has fired.
A missile at his aircraft.
He knows he has to abort.
The mission in order to survive...”

(Kurama)

 

"In a shrinking, brackish pool of water.
Within earshot of Ukraine's front lines.
Two small fish gasped and flopped.
In the midday heat.
Around them, vast expanses of.
Mud and rock were exposed to the sun.
A huge grain barge lay.
Sprawled across a nearby sandbank..."

(Kurama)

 

 

"In Ukraine's favour is morale.
Its soldiers are highly-motivated.
And fighting to liberate.
Their own country from an invader...
...“The brigade's units.
Continue to increase.
Their success!
Victory will be ours!”"

(Kurama)

 

"They had been stranded.
In ‘orcs’-occupied Ukraine.
Their village of Kardashynka.
Is an innocuous place.
A quaint collection of houses.
In the marshy lowlands.
Of the Dnipro River's eastern bank.
Under ‘orcs’ occupation..."

(Kurama)

 

"Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
                   що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І найщиріші побажання та думки,
Щоб оберегом слугувала на віки."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"Лунає дзвоник останній для вас,
Освітній заклад полишати час.
Ви, мов пташки відлітаєте у світ,
І робите свій перший, дорослий політ.
Нехай життя ваше буде легким,
Завжди радісним, а не сумним.
Мрійте! Бажайте! Перемагайте!
Щасливо кожну мить проживайте!"

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"..Ми історію ту не забудем,
Що писали нам предки віками.
Берегти у серцях її будем,
Поки сонце палає над нами.
Ти мовчиш, моя рідна Вітчизно,
Але чуть твого серця биття,
Що нас всіх протинає наскрізно…
Україно – ти наше життя!
Я живу, поки чути тремтіння
України заквітчаних мрій,
Поки гідно історію пишем,
Українці не втратять надій!"

(Інелла Огнєва)

 

"Ну, хтось не поспіша, а хтось уже й зумів —
Упертий зміст життя... у літери друковані!
Бо що там не кажіть, а крига почуттів,
Коли приходить мить... стає стрімкою повінню."

(Володимир Даник)

 

Ілюстрація Нікіти Тітова. «Ікар».

 

 

 

"Настане скоро світлий день,
Війна скінчиться, ворог щезне,
Ми вирвемося з пекла, ми не вмрем,
В долонях Бога Україна вся воскресне!

(Наталія Грегуль)

 

«Коли закінчиться війна» — картина 11-річного Максима Бровченка із Запоріжжя.

 

 

"Колись ми думали -
            Героі лиш в кіно -
То десь далеко і давно бувало…
… в хустині чорній жінка
дивиться в вікно…
… у небо… яке з милим роз’єднало…
І це не фільм, не сон, а зараз…
тут-у нас, сьогодні й вчора…
…в нашій Україні…"

(Алла Хоровко-Доманська)

 

"Найрідніша людина у світі — матуся.
Я до неї пригорнуся.
Як же добре, що вона зі мною,
Що теплом зігріє і любов’ю...

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

"Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх..."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

"...  так завжди і виходить, що —
відхиляємося від традицій і...
повертаємося до них!
Бо і сильні ми
не тільки нашою волею,
а і силою наших традицій!
Бо коли у нас є і воля, і сила...
Ті воля і сила, що з глибин віків...
Ми непереможні!

(Володимир Даник)

 

"...Янголики прилітають, гей-гей.
Янгелики прилітають,
Козаченька ісціляють, гей-гей.
Козаченька ісціляють...
Клятий ворог ізлякався, гей-гей.
Злючий ворог ізлякався,
Із країноньки забрався, гей-гей..."

(за народними мотивами)

 

 

"Now can I talk about where I come from?
Now can I talk about where I come to?
Now can I talk about my homeland?
No, no, not yet, but I show you.
Now can I talk about my history?
No, no, not yet, but I show you..."

(Kurama)

 

 

"Words terrify when they remain not spoken,
When suddenly, they tuck themselves away,
When you don’t known how silence can be broken,
For someone else has said all you might say..."

(Lina Kostenko, translated by Ivan Doan)

 

 

 

 

 

"To the last stop.
Before the eastern front line.
Yes, there are soldiers.
Most look out of the window.
But there are also young families.
On their way back home.
This isn't just a route.
To the battlefield..."

(Kurama)