Публікації за тегом: Вірші

Читаймо загадки Тетяни Прокоф’євої про квітку, про сонце, про весну, про котика, про ластівку, про березень, про шпака, про дощ, про веселку, про підсніжник. 

 

 

 

 

 

"Бабуня придбала 6 пачок зефіру,
Який купувала для Ромчика й Віри,
Біло-рожевого та в шоколаді,
Порівну, щоби усі були раді.
Скільки ж бо пачок дісталося Вірі,
Яка так кохається в темнім зефірі?"

(Галина Мирослава)

 

 

 

"Коли слово — то серце,
Що пульсує під пальцями світу.
Грає він. І стискає.
З любові. З ненАвисті.
З чого сам зна.
Так, що часом йде кров,
Запікаючись, горлом.
Тече в заповіти.
Без найменших зусиль
Пускається, мовби роса..."
(Галина Мирослава)

 

"В літа моєї другої весни,
Коли я любо бавився словами,
Дідусь Кобзарика подарував мені
З малюнками і віршами-казками.
І оживав в мені той ясний світ
Чудними образами й дивоголосами!.."
(Людмила Федорова)

 

 

 

"Так люблю я обійматись!
Обійму матусю й тата,
Брата, дідуся, бабусю,
Ще й з Мурком я обіймуся!
Але Мурчик — от досада,
Щось обіймам геть не радий!
— Няв! — і кігтики гостренькі
Показав мені швиденько."

(Тетяна Строкач)

 

"Кажуть, що є країна Щастя.
Там, де вщерть наповнена скарбниця
Здійснених мрій, надій...
Там, де привітна днина
Дарує сонми візій...
Де знайти?
У казцi?
У дитячій простоті..."
(Людмила Кибалка)

 

 

"Вона прийшла, як кохання...
Еос* на крилатих конях мчить;
Сюїта Весни дзвенить
На блакитному небокраї...
А може, Серця світле поривання."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

"Купаюсь я у Лесиних казках!
П'ю той нектар лілеєво-бузковий.
Літаю з Ельфами в дивосадах —
Квітково-зоряних, джерельно-серпанкових..."

(Людмила Федорова)

 

 

 

 

 

"Лінії, хрестики і завиточки
В сітку сплітаються, ніби в сорочку.
В ній кольорів не побачиш яскравих,
Бо маскуватимуть воїнів справно.
Хрестики, лінії, щира молитва
Хай допоможуть синів захистити.
І оберіг-янголя в допомогу
З Вірою в Мир, і Життя, й Перемогу!"

(Тетяна Строкач)

 

 

"Летить лелека до рідного дому,
Долаючи біль, долаючи втому.
Летить туди, де родина чекає,
Любов і надію на крилах тримає."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

"Руденька, прудка,
Хвостиком маха.
Горішки збирає,
До шишок складає."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

"Додому птахи повертаються, 
Легенько хмаринок торкаються. 
Їм сонце у слід посміхається, 
Промінням гарячим вітається. 
Летять над полями, степами, 
Знайомими серцю місцями. 
Радіють, співають пісень, 
Який же чудовий цей день...
(Тетяна Прокоф’єва)

 

.

Книга «Котику сіренький» Марії Дем’янюк запрошує дітей у чарівний світ тварин. Вона навчає любити природу, турботливо ставитися до оточуючих, оберігати довкілля. Вірші дуже добрі та подарують читачам радість.

 

 

 

 

 

 

"Hoopoe the bird has a blowerlike hair, 

He waves it around making cold and fresh air, 

Lying like dead when dangers appearing, 

His beak's like a hook to perform insect killing."

(Valentyna Turchyn)

 

 

 

"Визирнуло у садочку
З-під листочка мале очко
Соловейка.
ЕлінОчці
Передати хоче цьом.
Тьохкає в садку: - Цьом-цьом.
І метелику, що крилами: - Віль-віль-віль, -
Соловеєчко виспівує: - Тріль-тріль-тріль.
А комарику кусючому: - Ду-ду-ду.
Страшить його соловейко: - От знайду.
- То негоже всіх кусати, комарику, знай.
Соловейко упіймає - й буде тобі край."
(Галина Мирослава)

 

"Ангел морський досить дивний хижак,
Йому до смаку лише родич-слимак,
Собі відростив два «крила» біля рота,
Хизується гордо підводним польотом."

(Валентина Турчин)

 

 

 

"Бережи його, Боже,
бережи,
розкажи, як він спить, що їсть,
розкажи,
де тривоги його дріботять
вогнем
і чому всі живемо
єдиним днем..."

(Валентина Турчин)

 

"Кошеня — смугастий хвостик,
У сметанці лапки й носик,
Залишив сліди по хаті,
Можна ситому й поспати..."

(Валентина Турчин)

 

 

"Україна моя рідна
Рясно мальвовим дивом розквітне,
Зачарує танком вишиванок,
Слив медових натрусить на ґанок.
Закохає в мелодію мови
Непокірна, гучна й калинова."

(Ніна Коложяжна)
 

 

 

 

 

"— Крапелинко дощику, крапелюсю,
Ти вже ллєшся з хмароньки? Ллєшся?
— Ллюся.
Цокаюсь від радості до нестями
З колежанками, подруженьками.
— І чого чаркуєтесь? Що святкуєте?
— Веснонька постукала.Чуєш-бо.
Дзенькотами любо салютуємо,
Землю обіймаємо, всім віншуємо."

(Галина Мирослава)