Тетяна Прокоф’єва. Вірші до Великодня
"Великдень зустрічаємо,
Добра ми всім бажаємо.
Хай Божа благодать зійде,
Від бід і горя береже."
(Тетяна Прокоф’єва)
"Residents of Bakhmut describe.
The city before the war.
As cosy and comfortable.
To live in.
The eastern ‘elves’ town of Bakhmut is now.
Known across the world as the site.
Of the longest and possibly bloodiest battle.
In ‘Mordor’’s war on Ukraine..."(Kurama)
"To the last stop.
Before the eastern front line.
Yes, there are soldiers.
Most look out of the window.
But there are also young families.
On their way back home.
This isn't just a route.
To the battlefield..."(Kurama)
“‘Mordor’’s anthem.
Booms through loudspeakers.
And the tricolour flag.
Is unfurled.
But look a little closer.
And it's clear that.
None of the children's lips.
Are moving...”(Kurama)
"У вишневому садочку,
На високому горбочку
Стоїть хатка невеличка,
І маленьке зайченя
в цій домівці прожива.
Любить гратись та співати,
Новий день всім звеселяти.
Тато й мама його люблять,
Обіймають і голублять..."(Тетяна Прокоф’єва)
Тамара Коломієць. "Червоний пароплав" — добірка віршів для дітей з книги "Найперша стежечка"
Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Я по вулиці іду", "Стоїть новий будинок", "Кран-журавлик", "Тижнева сімейка", "Машини", "Ялинка в дитсадку", "Братик і сестричка", "Снігова казка", "Праля", "Чоловічки", "Червоний пароплав", "Хиталочка-гойдалочка", "Стручок", "Візьму вербову гілочку", "Півень", "Чобітки", "Котику-воркотику", "Капуста, "Вітрячок", "Лук", "Осіннє намисто", "Корінець", "Я ходив сьогодні в ліс", "Джерельце", "Кораблі-кораблики".
"Дякую нашим славним воїнам, які боронять землю від окупанта! Господи, дай їм стільки сили і мужності, скільки треба щоб вистояти і здолати ворога! Наш народ і наша земля єдині! Ми тут народились, і ми будемо господарями на своїй землі. Нікому не віддамо те, що належить нам по праву! Господи, допоможи вигнати загарбників! Хай наш край стане їм кісткою в горлі, щоб вони тікали звідси не оглядаючись, щоб назавжди забули сюди дорогу! Геть з України, геть звідси, дикі зайди!" (Наталія Грегуль)
Тетяна Прокоф’єва. Поезії до свят
"Про почуття і про життя,
Про вічне і про майбуття.
Усе в поезії знайдеш,
Коли у неї ти пірнеш.
Це неповторний океан,
Де кожне слово — талісман.
Це скарб, який цінніш за все,
Це диво справжнє і живе."
(Тетяна Прокоф’єва)
Марія Романюк-Крижанівська. «Потічок» — твори для дітей (практичний посібник, розмальовка)
«Потічок» – це друга збірка творів Марії Романюк-Крижанівської. Світогляд людини, характер, манера поведінки формуються в дитячому віці, а особливо в початкових класах. Ця збірка є практичним посібником для використання під час уроків позакласного читання, уроків розвитку мовлення, виховних заходів, та для самостійного читання учнями. Діти з задоволенням читають твори, вивчають і декламують вірші напам’ять, та інсценізують казочки. Також учні початкових класів люблять малювати і розфарбовувати малюнки. Збірка дитячих творів «Потічок» спонукає дітей до самостійного читання, прищеплює любов до рідного слова, мотивує учнів до написання оповідань, казок, віршів, та видавництва власних книжок. Надихає дітей бути поетами письменниками, вчить творити і розвиває творчу особистість. Зміст книги виховує почуття доброти і милосердя, любові до природи і людини, сприяє вихованню бережного і турботливого ставлення до живої природи взагалі. Завдання вчителя і суспільства виховати, морально чисту і духовно сильну особистість, доброго громадянина і патріота своєї держави, гарного трудівника і людину. Збірка створена для широкого кола читачів: дітей, батьків, вчитетелів.
До першої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка", "Солодійка", "Пан Дупцьо", "Байдики", "Золота підкова", "На Івана Купала", "Бамбетель", "Пасочки", "Поки рак свисне", "Ґрафка", "Богданія", "На Юрія", "Шу-шу", "Диньки", "Отаке воно у світі", "Як і що", "Загадка", "Дивоптах і дивина".
До третьої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Рудик", "Казка про коней, таксу й царя", "Три сини", "Бабине лихо", "Сяй і Сяя", "Пилип з конопель", "Меди", "Капелюх", "Коровай", "Диво", "Камені", "Світло", "Стежка".
"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
«I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot sleep.
I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot work...»(Kurama)
У книзі Марії Романюк–Крижанівської "Думи про Україну" відображена душа української жінки–трудівниці, матері, вчительки, патріотки своєї Батьківщини, жінки–християнки. Те, що відчуває авторка віршів, перекликається з долею України, її людей. Тому й назва книги — «Думи про Україну». У поетичних творах показано період життя українського народу в роки незалежності. У цей час багато людей навернулися до Бога. Книга створена для наших сучасників та майбутніх поколінь — як згадка про теперішні часи і ті почуття, які переживали українські громадяни. Пані Марія закликає палко любити свою Батьківщину, свій народ, рідну землю, свою родину і дорожити ними. Бо що може бути цінніше за це?..
"What is alive in the sky?
What is dead in the air?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut.
What is sound in the earth?
What is silent in the mud?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut..."(Kurama)
“She was getting dressed.
To leave their house.
When “both doors were smashed out.
By the explosion wave”.
“I ran outside.
And saw that the garage was destroyed.
Everything was on fire.
Glass shards everywhere.”...”(Kurama)
"Rescuers in Uman.
Pulled casualties.
From the rubble.
During Friday morning.
In Uman, a town.
That has been largely spared ‘orcs’ attack.
A nine-storey apartment building partially.
Collapsed after it was hit by a missile..."(Kurama)
"Ніколи не забудемо цей день,
Він слід лишив пекучий у серцях!
Знов завітав скорботний квітень,
І спогади підняв на крилах птах..."(Тетяна Прокоф’єва)
““When you go to bed you see it;
The comrades I lost.
How I pulled them out with no limbs.
How they died in my arms.”
“This will stay with us.
For the rest of our lives.”
There is a darkness.
Etched across his eyes.
The eyes of a soldier.
Recently returned.
From the front line.
After 15 months of fighting...” (Kurama)
"In a bunker just outside.
The city limits of Bakhmut.
Ukraine's 77th Brigade direct artillery.
Fire to support their infantry.
Their last line of defence.
On the western edge of the city.
Ukraine is still clinging.
To the last few streets here..."(Kurama)