Публікації за тегом: Вірші

"Біля мене на подушці
Спить сіренький зайчик Пушка.
Біля котика Мурка
Тихо мишка прилягла.
А у зоряній торбинці
Місяць сон несе дитинці."

(Інна Паламарчук)

 

 

"Був котик один у селі,
Боявся торкатись землі.
Ходив по деревах,
Грав співом по нервах, —
Тепер живе на кораблі."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

"розсікається тиша
сиреною
хором сирен
з голосних телефонів
зусебіч вусебіч
до страти
залишаються миті
тобі пропонують ховатись
але ти не грішив
і тебе роздирає чому..."

(Галина Мирослава)

 

"Своє натхнення людство завжди шукало в природі.
У щонайменшій краплинці роси, яка спинила свій плин
на білосніжній пелюстці ромашки, можна побачити,
як віддзеркалюється цілий світ, як обертається планета."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Хай мир і тиша ці чимдужч-чимдальш,
а з віч і вуст не сходить фальш.
Живемо від війни і до війни,
і Бога славимо, бо грішні ми."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"...І сонце вмить із ліжка встало,
Люстерка в кошик  назбирало
І, одягнувши вишиванку,
Котилось обрієм до ранку..."

(Інна Паламарчук)

 

 

 

 

 

"...Зорі з місяцем танцюють,
Ллється пісня: дзінь-дзінь-дзінь,
Зайчик вийшов погуляти,
Шубка біла, біла тінь."

(Інна Паламарчук)

 

 

 

 

"...Прилетів гусачок до Настусі,
Ґелґотали удвох без упину,
Позбігались з  подвір'я всі гуси
Й посідали співати під тином."

(Інна Паламарчук)

 

 

 

 

"На стелі живе павучок,
Ховається він у куток,
Плете другий  день павутину
І цим веселить він Христинку."

(Інна Паламарчук)

 

 

 

 

"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Ти маленький пішохід
Мусиш знати все як слід,
Щоб не трапилось біди
Дорожні правила учи.
Не смій іти через дорогу,
Коли горить червоне світло.
Стій, зачекай ти, зупинись –
На ліво спершу подивись..."

(Марія Романюк-Крижанівська)

 

 

Яків Васильович Жарко (1861—1933) почав друкувати свої твори ще на початку минулого сторіччя. Окремі з них були присвячені знедоленим дітям. Ця ж книжечка створена письменником виключно для дітей (автор так і назвав її: «Діткам»). Вірші — легкі й життєрадісні, нагадують дитячі народні пісеньки, які неважко запам’ятати, а коли б вони насправді були покладені на музику — то й проспівати. Написані й підготовлені до видання ще у 1930-ті роки, вірші, на жаль, так і не побачили своїх читачів. Понад півстоліття вони пролежали серед рукописів письменника до їх публікації у видавництві «Веселка». Читаймо вірші для малят: "Садочок", "Бджілка", "Вишенька", "Горобчики", "Котик", "Жабка", "Півник", "Вовчик".

 

"Радій сонцю, яке є, а якщо його нема,
вигадай світло."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"До України крок лише один
з усіх її вершин, з усіх глибин.
До пісні, що бринить на видноколі,
з її душі, яка живе на волі…
Попри всі відстані і виміри годин –
до України тільки крок один."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Тремти, вороже!
Новий рік
Нова осяює держава!
І вже на "Слава Україні!"
Відповідає цілий світ:
"Героям твоїм честь та слава!""

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

"Коляда до вас іде
І вітаннячка несе!
Відчиняйте, зустрічайте,
Нам смаколики давайте!"

(Тетяна Строкач)

 

 

 

 

 

“But if necessary.
We'll come back and repair.
The lines every day.
The people need light.”

(Kurama)

 

 

 

"А що найкраще – то труд.
Бо він і є добро.
Хай мізерним заробком і не нагодуєшся,
так і слізьми ж не запиватимеш.
Бо завтра легша праця,
якщо сьогодні багато встиг."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Long bursts of automatic gunfire.
Rattled across.
The grey, stubbled fields.
On the front line.
Between Soledar and.
The neighbouring town of Bakhmut.
During an intense gun and.
Artillery battle."

(Kurama)

 

"Але звідки берешся ти, рідне натхнення?
А найперше тебе відчуваю в легенях.
Щонайширше у серці всю кров каламутиш.
Розкумедиш – і враз якнайглибше засмутиш…
Просто ти як знайшло, то ніяк не одпустиш.
Знову кров каламутиш… Думки каламутиш…"

(Сергій Губерначук)