|
|
Інна Паламарчук 24 лютого Той ранок став навіки кривавий,
* * *
УКРАЇНА ЖИВЕ За кольори моєї України Та все ж життя не можна зупинити, Ще важко нам тримати Перемогу, Ніхто не знає, скільки злу чадіти,
* * *
УКРАЇНА Світ знає сьогодні, що є Україна, Ми всі українці, хто землю боронить, Світ знає сьогодні, що є Україна, Цей дух український ніяк і не спинити,
* * *
ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ Моя любов сьогодні особлива, Моя любов віками зігрівала Моя любов до сина і до доньки,
* * *
Моя Україно, мій краю, Ще чорне кубло проростає Молись, моя рідна країно,
* * *
НЕПЕРЕМОЖНА Глибокі води сивого Дніпра Злітає в небо соколів сім'я, Не спиниться Дніпро через вогні,
* * *
НЕЗЛАМНА Холодно, як холодно, Боже, Я стою серед мертвого поля, Зорі висіяв місяць дворогий, Це не відчай, це біль серед степу,
ПРОСТИ, МОЯ ЗЕМЛЕ Прости, моя земле, що мусиш терпіти Хай кожен відчує, як плаче свобода,
* * *
ЯКА ТИ ЩАСЛИВА, МАМО! Яка ти щаслива, Мамо! Ти сильна, бо маєш сина, Яка ти щаслива, мамо! І хоч під ногами стогне
* * *
ВІТЕР Холодний вітер хоче теж тепла, Мине біда, як потечуть сніги, Проміння ніжне заплету в косу,
* * *
ПРО МОВУ Я, взагалі, — культурна людина Люблю, як слово дух підіймає, Однак є речі, яких збагнути Хто хоче "своєю" скрізь говорити, Сьогодні війна — не лише за землю, Сьогодні ми мовою проспівали Спасибі тим людям, що мову тримають |
|
|
|
ВОРОГ Ви не люди, не люди днини, Страх жене вас у темні нори,
* * *
СКАЖИ Хто ще повинен померти? Яких ти ще хочеш доказів? Ми жити,як ти, хотіли, Ти бачиш, Європо, бачиш? Чи зможеш ти в очі дивитися, Народ наш не немічний старець, Народ наш сьогодні сильний Не стій на кордоні — не варто,
* * *
ЧОМУ?.. Земля усіяна сміттям, Не для війни сім днів творив Він, мабуть, плаче, як дитя, Він — батько наш, Він — наша совість, Потрібно, Боже, не прощати,
* * *
ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ На городі виріс будяк, Та згори спустився наш гарбуз, — А я хочу тут панувати, Як гукнув гарбуз по городу, Гарбузи насіння розіслали,
* * *
ПОВЕРНІТЬ... Поверніть щасливе дитинство, Зустрічати ранки-світанки, Розгойдатись до самого неба,
* * *
Що візьмеш ти з моєї України, Мене триматимеш в душі годину-другу, Я заздрити тобі ніяк не буду, Що ти живеш із відчуттям тривоги, Не говори, що трохи постаріла, |
|
Painting by Kateryna Kosheleva.
|
|
Хто чекає, нехай обов'язково ВОЇН Не біла ковдра застеляє землю, Ти мусиш не ховати змерзлі руки, Ти не почуєш голосу матусі, Зима — краса, коли вдихали волю,
* * *
СИНИ-ВОЇНИ Вітер лагідно їх огортав, — Я дружину дуже люблю — А мене зачекались батьки, — Я приїду — збудую дім, Я так слухала їхні слова,
* * *
ПОКОЛІННЯ ВОЇНІВ Ми народились — світло й тьма змагались, Ми вижити навчилися без хліба, Ми гартували тіло із душею,
* * *
ЗАПЛЕТУ СТРІЧКИ... Заплету стрічки у чорні коси,
* * *
ЗИМА НЕ ПОСПІШАЄ... Зима не поспішає шаленіти, Мов куля, місяць заглядає в душу, Раптові вибухи — і серце завмирає, Зима не поспішає йти у мандри, Хто вигадав ці війни? Боже, знаєш?
* * *
КОЛЯДУЮТЬ ХЛОПЦІ Колядують хлопці — голоси мов дзвони, Засівають поле, Колядують хлопці! Защебече пташка, Колядують хлопці, Обіймуться рідні, |
|
|
|
ЛИСТ ВІД ТАТА Розквітає квіточка у мами, Тато дуже скучив, моя рибко, Чарівні сніжинки намалюєш, Хай бабуся приїздить у гості, Будете співати: колядую, А коли, рідненька, ти проснешся Знаю, ти мені сховала в скриньку PS. Ще один секрет — лише тобі:
* * * ДЛЯ ТЕБЕ Для тебе, любий, сонце вдень не світить, Для тебе спокій лютий заморозив, Для тебе день закінчується ранком, Для тебе всі молитви, мій коханий,
* * *
ВІЛЬНІ ЛЮДИ На столі духмяна паляниця, Скільки горя несе ворог, В нього руки залиті кров'ю, Доню,знай, ми ще станемо вільними, Доню, вір, ми єдині у світі,
* * *
ДОНЯ Я коси доні гребінцем чесала, Зима болить, а серце плаче, Весною прилетять птахи додому, Цілую доню, коси заплітаю,
* * *
МАЛЮНОК На пасовиську бігали коні,
* * *
ПЕСИК Старенька його берегла, Вона говорила йому, Тихенько води принесла, Він в очі її дививсь
* * *
БАБУСІ Моя бабусю, я боюся, Коли ж ми вийдемо гуляти, Моя рідненька, все ще буде: Як люди землю обробляли Та там, на сход, і було плем'я, Свого нічого не придбали, Так світом розрослась неправда, А хто, бабусю, дав водички, Воно любов'ю зігрівало, І сталось диво, доню, диво — В яких зернятка — чисті душі,
|
|
|
|
БУЧА Надвечір вийшов з підвалу, Присів на якесь каміння, В повітрі літає сморід, Гуде голова від криків, Щось шматують собаки голодні, Сонце слізно із ним прощалось Він не в силі простити, що вижив,
* * *
МАКИ Я хочу у поле, де маки цвітуть, Я хочу припасти обличчям в траву, Молитися буду за наших солдат,
* * *
А ВЕСНА ЧЕКАЛА КОХАННЯ... Світлій пам'яті дівчат, Як ця весна чекала кохання! Як же без неї тепер незвично! Вона не встигла "люблю"сказати, Тепер блукає між янголів вільно
* * *
ВІЧНЕ ІМ'Я Закарбуй імена на небі, Пробіжуся стежками у лузі, Кожен крок мій відлунює болем, Зорепад ні на мить не вщухає,
* * *
СТАРЕНЬКА Зранку довго лежала у ліжку, Теплим вітром весна заспівала, Раптом темрява небо закрила, Звук сирени бабуся не чула, Що за світ настав божевільний, Руки стисла, заплющила очі,
* * *
ДНІПРО нескАзані слова лишились вдома |
|
Painting by Anna Glot Makeyeva.
|
|
ЗАПЛАКАНА ВЕСНА В пам'ять про загиблих Вечірня прохолода, навіть зимно, — Він обіцяв, не можу, не дивися, Як можна їх людьми ще називати? Він обійняти жінку побоявся, На ґанок місяць опустив ріжечок, Завило серед ночі, пес проснувся,
* * *
ДУША Ти не сумуй, душі потрібен час, Ти відчини вікно в свій Божий сад,
* * *
ВІЙНА Про що ти мрієш, коли засинаєш?
* * *
ВЕСНА Весна, замайоріли квіти, Гойдає вітер ковилою, Раптовий крик — притихла птаха, |
|
|
|
ДИВИТИСЬ НА ТЕБЕ... Дивитись на тебе, буває, боляче, Мала, в цьому світі немає вічності, Та нам з тобою не треба це знати, Сьогодні з'їв снікерс, так просто, за звичкою, Від дотику ніжності - тіло німіє, Не вір, що війна назавждИ забирає, |
|
На відео: Інна Паламарчук. "Дивитись на тебе, буває, боляче..."
У добірці вікористано дитячі малюнки про війну з внтернет-ресурсів::
а також:
Вірші люб’язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Любов до рідного краю та до своєї професії допомогають Інні Паламарчук у творчості. Пише вірші та оповідання.
Читаймо також на "Малій Сторінці":
"Коли закінчиться війна,Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
Пишаюся цією жінкою та її творчістю. Дуже гарні вірші про наболіле, іноді не можна стримати сліз. Інно, продовжуйте творити!