Публікації за тегом: Artist, painter (художник)

"Незабаром День народження Надійчиної матусі. Отож дівчинка була поміркованою і думала вона про дарунок для мами. «Хочу подарувати матінці щось особливе, щоби зігрівало її серденько та викликало усмішку на обличчі», — міркувала вона. Надійка одягнула курточку й пішла в садочок на ранкову прогулянку. Сонечко радо усміхалося їй, а яскраві весняні квіти наче віталися з нею. Надійка зупинилася біля грядки, де мама завжди вирощувала першоцвіти. Дівчинка дуже захоплювалася маминою любов’ю до квітів. Вона знала, яка це для неї радість  –  весняне квіткове різнобарв’я. Тут квітнули підсніжники, проліски, гіацинти та з’явилися перші нарциси. «Гарно як! – Думала Надійка. –  А ті жовті нарциси такі яскраві, наче ліхтарики, й освітлюють усю грядку»..." (Марія Дем'янюк)

 

"Pokrovsk in eastern Ukraine.
Is the birthplace of one of.
The world's favourite carols.
The Carol of the Bells.
But there are few.
Signs of Christmas.
In the city.
This year..."

(Kurama)

 

 

«‘Elves’ forces continue.
To leverage.
Western-provided weapons.
To conduct strikes.
Using more complex.
strike packages.
Against military objects.
In ‘Mordor’’s deep rear.
— some coming.
In high and fast.
Others coming.
In low and slow »
(Kurama)

 

"В сердці Полтави - алея героїв,
сердце болить, сильно болить,
бо кожне фото - полтавський наш воїн,
поруч із ним і брати прилягли..."

(Карина Гусельникова)

 

 

 

 

“The ‘elves’ army’s 33rd.
Mechanized Brigade and its.
German-made Leopard 2A4 tanks
Stand in their way.
“Effective work.
Just blows the heads.
Off the enemies.”
The 33rd Mechanized Brigade crowed.
The battle in Dalnje.
Was a return.
To form for.
‘Elves’ tanks...”
(Kurama)

 

"In the treatment room.
Of a cramped makeshift field unit.
— the first point of treatment.
For injured soldiers.
“This is the most dangerous.
Of all front lines.”
Says the head of a medical unit for.
The ‘elves’ army's 25th Brigade.
“The ‘orcs’ Federation.
Is pushing very hard.
We have not been able.
To stabilise the front.”"

(Kurama)

 

"Двадцять третього числа були пом'якше ми,
Але все змінилося в ту зиму.
Двадцять третього ми всі були інакшими —
Двадцять третього ми всі були живими..."

(Максим Коровниченко)

 

 

 

 

"Witnesses said.
The city was targeted.
At about 05:40.
In the heart of Lviv.
Lviv’s Mayor said.
‘Orcs’ attack had damaged.
More than 50 buildings.
In the historic heart of Lviv.
Including homes.
Schools and clinics.
He posted a picture.
On social media..."

(Kurama)

 

"Спека у місті, яке ще недавно жило й хотіло...
Сонце немилосердно шмагає тіло.
Вкотре по мирних жителях прилетіло.
Місто недавно юрмилося, било в дзвони:
Сукні, краватки, дитячі комбінезони,
Звуки автомобілів, гудки промзони...
Нині у місті лишилося тільки лихо.
Стало вражаюче пусто, страшенно тихо.
Місто поранене в груди і ледве диха..."

(Дмитро Довбуш)

 

Чарівна пані Муза за два роки знову прилетіла до Лізи! І тепер ми можемо побачити її нові творіння! Подорослішала художниця, виросли і її творчі образи!!! Нові малюнки стали чудовим подарунком для нас усіх! Дякуємо і чекаємо ще!

 

 

 

 

 

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

"Today ‘Mordor’ once again.
Demonstrated its cruelty:
A missile attack on.
The Ohmatdyt Children’s Hospital.
Buildings and facilities.
Were damaged.
There are wounded.
And dead..."

(Kurama)

 

"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
        
(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

«Моє на підмостках життя... Вірші, роздуми, спогади, цитати» — збірка є багатосторонньою розвідкою, яка присвячена поетові, акторові, драматургу Сергію Ґуберначуку. Основний фокус уваги – його акторський шлях, театральні роздуми та відкриті питання, які автор ставить до себе, до мистецтва, до друзів і колег. Перший розділ складено з поезій, присвячених театру, акторам, друзям, вчителям, і відображають почасти враження, почуття і життєві події автора. Друга частина – вибрані цитати і роздуми, в основі яких – думки про мистецтво. Окремий розділ – спогади митців, які відтворюють період знайомства з Сергієм Ґуберначуком. Зібраний матеріал приваблює щирістю, повною відвертістю поета, оригінальністю його мислення, теплим ставленням до творчості і мистецтва, любов’ю до світу і людей, загальним оптимістичним настроєм, а інколи – і тонким дружнім гумором. Збірка розрахована на широке коло читачів.

 

"Зачиняти –  вікна та двері.
Розгортати  – книги, журнали.
Тож у мовленні й на папері,
Сподіваюсь, Ви так уживали?
Відчиняймо  в кімнаті кватирку,
Розгортаймо  роман цікавий.
Відкриваймо  ж  – у небі зірку!
І розплющуймо очі від кави..."

(Міла Сонячна)

 

 

"Мої думки – така маленька річ
у безконечності нічного зорекраю."

*  *  *
Лікую виключно любов’ю.

*  *  *
Усім тобі завдячую, Любове!

(Сергій Ґуберначук)

 

 

"Я в отчий край ранесенько вертаю,
Хто знає легшу і солодшу путь?
Зоря чомусь на заході світає —
То соняхи матусині цвітуть...
Ах, соняшники — сонечка розквітлі,
Ласкаві промінці мого села!
Від вас на світі стало більше світла
І в серці більше затишку й тепла..."

(Борис Остапенко)

 

"Ішов військовий на завдання,
Молилася дружина зрання:
Просила в Бога, долі, світу,
Щоб знов жили із татом діти.
Просила так, що звідкись крила
На спині у бійця з'явились!
Чи відросли, чи хтось позичив?
А доля чує: її кличуть..."

(Міла Сонячна)

 

 

"Хоку... Для нас, українців, доволі незвичне слово. Проте трирядковий неримований вірш, народжений в Японії, дедалі впевненіше крокує планетою, згуртовуючи навколо себе цілі товариства поціновувачів. Творець хоку, які пропонуються вашій увазі, вважає, що українській поетиці органічно притаманна рима. І тому складає римовані хоку, які вже охрестили музичними..." (Юрій Гундарєв)

 

 

 

 

"Візьму абетку — літер країна.
Які — головні? Які — командири?
Звичайно, У — моя Україна.
Звичайно, М — буква Мами і Миру.
Знову лунає сирени набат —
в темряві ночі ракети летять.
День на захист дітей…
День руїн і смертей?!.."

(Юрій Гундарєв)