"Her face lights up as she recalls.
The moment of her liberation.
When the hated occupiers were forced from her village.
Novovoznesenske, in the southern region of Kherson.
She farmed there in peace and quiet.
Until ‘orcs’ arrived on 29 March.
What they did not destroy, they stole, she says.
Including forks and spoons, and the shoes
from a pensioner's feet..."(Kurama)
“As human beings.
Let her go.
She's a good person.
She's like a little shining sun.”
While serving in Mariupol.
A military medic was taken prisoner at the start of April.
Who is eight months pregnant.
She got married in September 2021..."(Kurama)
Kurama (Japan). «Poets in Kupiansk» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022
"‘Elves’ forces have entered.
The key eastern town of Kupiansk.
As their rapid counter-attack makes.
Further gains.
Kupiansk is a vital supply hub.
For ‘orcs’ forces in eastern Ukraine.
The town fell a week after.
February's invasion..."(Kurama)
"‘Elves’ soldiers on Sunday.
Raising the ‘elves’ flag over Vysokopillya.
“Vysokopillya, Kherson Region. Ukraine. Today.”
Which had nearly 4,000 residents before the war.
The ‘orcs’ occupation authorities.
In Ukraine's southern city of Kherson.
Have postponed a so-called referendum.
On joining ‘Mordor’, on security grounds.
Heavy ‘elves’ shelling had made.
A key Kherson bridge impassable..."(Kurama)
““Our kids keep asking.
Why their schools have been dressed.
With a flag of another state.
What can I say...”
In ‘orcs’-controlled Melitopol.
Her 13-year-old child is getting ready.
To begin the 8th grade.
She is worried...”(Kurama)
““The most important thing is.
For our children to learn.”
A generation forever moulded.
By this attack on their country.
“I'm more scared of the fact.
I'll have a new teacher.
Than of the war.”
He says with a smile...”(Kurama)
"Я вірю, що закінчиться війна,
І будуть люди рахувати втрати.
Понівечила скільки доль вона?
А скільки діточок ростуть без тата?
В землиці свіжі рани заживуть,
Нові будинки можна збудувати...
Руїни, сльози — війн кровава суть.
Ніколи сина не поверне мати..."(Марія Яновська)
"Let’s celebrate your return to the classroom.
For the new school year on 1 September.
The nation's children are also taking important steps.
Today is Knowledge Day.
Let’s celebrate your return to the classroom.
Even if it has felt very different for you.
‘Gandalf the Green’ attends a ceremony in Irpin.
Today is Knowledge Day..."(Kurama)
"Так все влаштовано у світі,
Щось настає, а щось мина.
Хто бореться за право жити,
Той наче промінь запала."(Артем Кулигін)
"Континентальний тихий клімат,
М'яка зима і тепле літо.
Красиві люди і привітні.
Самодостатні, дружні, рідні.
Сонячно вдень, яскраво в ночі.
Київ — це місто барв Землі.
У злагоді всі стилі й мерчі,
Всі течії, традиції."(Alex Marti)
"Ukraine spent Wednesday.
Marking its annual Independence Day.
‘Gandalf the Green’ had previously said.
‘Mordor’ might do something “cruel”
to disrupt the celebrations.
An ‘orc’ rocket strike on a railway station.
Killed 25 people.
On the day marking six months.
Since ‘Mordor’’s invasion began..."(Kurama)
Валентина Матвіїв — львівська поетеса з волинським корінням. Тож, без сумніву, унікальне поєднання ментальностей цих країв вплинуло на своєрідне формування її особистості та становлення творчого потенціалу. Своє професійне життя присвятила педагогічній діяльності, навчаючи школярів рідної мови та літератури. Саме нагода щодня торкатися неймовірно щедрих на любов і добро дитячих душ допомагають поетесі дивитись на світ щирими очима дитини, щоб потім відтворити це особливе світосприйняття у поетичних рядках. Її лірична героїня завжди винятково відверта зі своїм читачем, сповнена вселенської любові до світу, до життя, до всього, що її оточує та надихає. У 2019 році побачила світ дебютна збірка поезій Валентини Матвіїв, яка має назву «Легкокрила».
"He “had no idea”.
That after achieving independence.
His country would one day be at war.
With his country’s closest neighbour.
He was “sure we'd be friends with our neighbours”.
“Trust me, I had no idea.
That our closest neighbour would turn out.
To be the most impudent and cunning one.”..."(Kurama)
"Чорна хмара вкрила небо голубе,
То ворожа сила в Україну йде.
Нашу Батьківщину хочуть підкорить.
Вольниця козацька від ракет горить.
Нумо козачата станемо у стрій.
Ворогам поганим ми дамо відбій.
В них багато зброї, армія і флот.
Наша перевага — відданий народ..."(Людмили Федорової)
"Незалежність України —
Це коли твоя дитина
Спить під рідні колискові,
Сил черпаючи у мові.
Це, коли героям шана,
Що за волю полягли,
Не лише десь на папері,
А у серці, у сім'ї..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Наталія Кузьмічова (Авраменко) — щира українка, патріотка, поетеса з прекрасного міста Біла Церква. Про себе розповідає так: "Народилась у селі Шкарівка Білоцерківського району, що на Київщині. Маю середню освіту. Вірші й прозу писала ще навчаючись в школі. Серйозно почала писати вірші 9 років тому. Люблю писати акровірші, маю чимало віршів для малечі. Найулюбленіша тема — природа, бо виросла в селі і щодня пізнавала всю її красу і велич. Маю вірші філософського змісту. А коли почалась війна, стала писати вже про війну. Хоч писала про неї ще з 2014 року. Патріотка своєї країни. Люблю її над усе й пишаюсь, що народилась в Україні і є українкою."
"If it happens like in Chernobyl.
If it happens like in Fukushima.
A satellite city of the ‘Ring’ in Zaporizhia.
Energodar is always on a mission.
On 2 March evening.
Mayor of Energodar wrote.
“There were no shellings in our city.
There were no victims.”"(Kurama)
"Я дам тобі з собою
Кохання в оберіг,
Щоб з ним ти подолати
Враз труднощі всі зміг!
Що збереже від злого,
Підтримає у скруті,
Примножить твою радість,
Та скаже щастю бути!.."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Нові̀ маю віршенята,
долучайтеся, малята!
Можете намалювати
щось і рідним показати.
Кроленятка люблять їсти
морквочку, овес, травичку.
В саду яблучка, грушкѝ
люблять наші їжачки.
Кошеняточко — сметану.
А Василько — кашу манну..."(Галина Римар)