"Континентальний тихий клімат,
М'яка зима і тепле літо.
Красиві люди і привітні.
Самодостатні, дружні, рідні.
Сонячно вдень, яскраво в ночі.
Київ — це місто барв Землі.
У злагоді всі стилі й мерчі,
Всі течії, традиції."(Alex Marti)
"Ukraine spent Wednesday.
Marking its annual Independence Day.
‘Gandalf the Green’ had previously said.
‘Mordor’ might do something “cruel”
to disrupt the celebrations.
An ‘orc’ rocket strike on a railway station.
Killed 25 people.
On the day marking six months.
Since ‘Mordor’’s invasion began..."(Kurama)
Валентина Матвіїв — львівська поетеса з волинським корінням. Тож, без сумніву, унікальне поєднання ментальностей цих країв вплинуло на своєрідне формування її особистості та становлення творчого потенціалу. Своє професійне життя присвятила педагогічній діяльності, навчаючи школярів рідної мови та літератури. Саме нагода щодня торкатися неймовірно щедрих на любов і добро дитячих душ допомагають поетесі дивитись на світ щирими очима дитини, щоб потім відтворити це особливе світосприйняття у поетичних рядках. Її лірична героїня завжди винятково відверта зі своїм читачем, сповнена вселенської любові до світу, до життя, до всього, що її оточує та надихає. У 2019 році побачила світ дебютна збірка поезій Валентини Матвіїв, яка має назву «Легкокрила».
"He “had no idea”.
That after achieving independence.
His country would one day be at war.
With his country’s closest neighbour.
He was “sure we'd be friends with our neighbours”.
“Trust me, I had no idea.
That our closest neighbour would turn out.
To be the most impudent and cunning one.”..."(Kurama)
"Чорна хмара вкрила небо голубе,
То ворожа сила в Україну йде.
Нашу Батьківщину хочуть підкорить.
Вольниця козацька від ракет горить.
Нумо козачата станемо у стрій.
Ворогам поганим ми дамо відбій.
В них багато зброї, армія і флот.
Наша перевага — відданий народ..."(Людмили Федорової)
"Незалежність України —
Це коли твоя дитина
Спить під рідні колискові,
Сил черпаючи у мові.
Це, коли героям шана,
Що за волю полягли,
Не лише десь на папері,
А у серці, у сім'ї..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Наталія Кузьмічова (Авраменко) — щира українка, патріотка, поетеса з прекрасного міста Біла Церква. Про себе розповідає так: "Народилась у селі Шкарівка Білоцерківського району, що на Київщині. Маю середню освіту. Вірші й прозу писала ще навчаючись в школі. Серйозно почала писати вірші 9 років тому. Люблю писати акровірші, маю чимало віршів для малечі. Найулюбленіша тема — природа, бо виросла в селі і щодня пізнавала всю її красу і велич. Маю вірші філософського змісту. А коли почалась війна, стала писати вже про війну. Хоч писала про неї ще з 2014 року. Патріотка своєї країни. Люблю її над усе й пишаюсь, що народилась в Україні і є українкою."
"If it happens like in Chernobyl.
If it happens like in Fukushima.
A satellite city of the ‘Ring’ in Zaporizhia.
Energodar is always on a mission.
On 2 March evening.
Mayor of Energodar wrote.
“There were no shellings in our city.
There were no victims.”"(Kurama)
"Я дам тобі з собою
Кохання в оберіг,
Щоб з ним ти подолати
Враз труднощі всі зміг!
Що збереже від злого,
Підтримає у скруті,
Примножить твою радість,
Та скаже щастю бути!.."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Переплелися чорне і червоне
"Нові̀ маю віршенята,
долучайтеся, малята!
Можете намалювати
щось і рідним показати.
Кроленятка люблять їсти
морквочку, овес, травичку.
В саду яблучка, грушкѝ
люблять наші їжачки.
Кошеняточко — сметану.
А Василько — кашу манну..."(Галина Римар)
"Я чула, як сьогодні рано-вранці
Казковий Серпень стукав у віконце.
Юнак високий із ясни́м рум’янцем,
Веселий, чемний, лагідний, мов сонце.
А за плечима в нього торба синя:
Там спілі груші, морква, помідори,
Кавун смугастий, сливи, жовта диня
І яблука. Несімо до комори!.."(Наталія Кузьмічова)
"Господи, важкі Твої хрести!..
Як би Ти навчив їх полюбити?
Як би Ти навчив їх пронести
Так, аби Тебе не розлюбити?..
Борсаюсь під надважким хрестом...
Падаю, встаю і знову ницьма...
Але трохи полежу пластом -
І встаю, мов щойно кута криця..."(Валентина Матвіїв)
"... Та свято вірю,
що перервана зродиться пісня,
Хоч би яке над нами гарцювало горе!"(Василь Мелюс)
"Do you know what I asked?
Do you know what I believed?
Do you know what I counted?
Because a prisoner in Olenivka.
Do you know what I did?
Do you know what I earned?
Because a prisoner in Olenivka..."(Kurama)
«Вже вересневість повиса в повітрі.
І серце полонить тривожний щем.
Та павутиння ледь бринить на вітрі
Про те, що все це змиється дощем».(Василь Мелюс)
«У кожної миттєвості - свій сенс
І дзвони є свої, й свої відмітини...»(Василь Мелюс)
"І ніч бува — чорнюща і тривожна.
Здається, її витримать не можна!
Та ранок і усміхнено, і щиро
Перемагає сумніви й зневіру."(Володимир Даник)
"Я дякую Богу за ніч і за день,
За кожну прожиту хвилину,
За наших героїв, за мужніх людей,
Які бережуть Україну!"(Юлія Хандожинська)
"води лишають сліди
завжди...
в усьому
повсюди
почерезсерце й роки
допоки дихають груди
поки пливё твій пліт
і серце твоє не зніміло
води розтоплюють лід
доторками
до тіла..."(Галина Мирослава)
