Публікації за тегом: Вірші

Сортувати:    За датою    За назвою

Василь Мелюс. Поле невтолимої печалі. Збірка поезій. Видавництво «Щек», Київ, 2022 р. Mалюнки вихованців студії образотворчого мистецтва під керівництвом Анатолія Дзюбана: Альони Дятлової, Віри Кириленко, Меланії Клименко, Вікторії Козлової, Марії Кошелєвої, Вероніки Мотреску.«У кожної миттєвості - свій сенс
І дзвони є свої, й свої відмітини...»

(Василь Мелюс)

 

 

 

 

 

Ілюстрація Антона Логова."І ніч бува — чорнюща і тривожна.
Здається, її витримать не можна!
Та ранок і усміхнено, і щиро
Перемагає сумніви й зневіру."

(Володимир Даник)

 

 

 

 

 

Картина Олесі Гудими."Я дякую Богу за ніч і за день,
 За кожну прожиту хвилину,
 За наших героїв, за мужніх людей,
 Які бережуть Україну!"

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

 

"води лишають сліди 
завжди... 
в усьому 
повсюди
почерезсерце й роки 
допоки дихають груди 
поки пливё твій пліт 
і серце твоє не зніміло 
води розтоплюють лід 
доторками 
до тіла..."

(Галина Мирослава)

 

Painting by Lisi Martin."Рано Ладонька устала, 
до віконця підійшла 
і побачила заграву:
— Мамо, ой краса ж яка!
Все на сході зайнялося 
ніжним кольором вогню.
Як у нашому каміні! 
Я цей колір так люблю!.."

(Галина Римар)

 

 

"поміж загравами
крізь дим і крізь пітьму
йде в безмір кільчик сну
поза тремтіння
лишає болі
і вогні 
і тління
співбути з вічністю
хоч мить
на цій землі"

(Галина Мирослава)

 

Destroyed buildings in the city of Lysychansk, northeast of Severodonetsk, after heavy fighting in Ukraine's Luhansk region, on Saturday, June 18, 2022"усе що є
за мить збуває
розплющиш очі
вже й нема
час твій до подиху стискає
війна
ані паркану
ні обійстя
ані води
ані хлібця..."

(Галина Мирослава)

 

"В українському садочку
Розцвiла духмяна м'ята,
Українська господиня
Занесла її до хати..."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

 

 

 

Світлина Галини Мирослави."твоє поле засіяне
давниною
житами
жити б
літаючи
роками
віками
вільним небом 
у вільному світі"

(Галина Мирослава)

 

Війна. Ілюстрація Нікіти Тітова. "Кожен день — життя і смерть, 
кожен день — на волосині...
Ну, допоки буде так, 
що країна вся в руїнах?.."

(Карина Гусельникова)

 

 

 

 

 

"спи спи спи
сни сни сни
любий мій маленький
славний козаченьку
спи спи спи
сни сни сни
зірку в небі досягни
місяця торкнися
хмарами пройдися.."

(Галина Мирослава)

 

"за хрестами колючого дроту
у ''фільтраціях'' концтаборів
без вини відбирає свободу
хто до неї сам не дозрів
ґвалтувати готовий тіло
розтоптати пройтись по тобі
жеб відчути що має силу
над тобою
о ні
далебі..."

(Галина Мирослава)

 

"Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в свою працю всю свою душу, вміння, працювати від щирого серця, із натхненням і радістю, що така праця – не щось марне, а потрібне людям. У цьому я вбачаю красу життя..." (Сергій Губерначук)

 

 

 

 

Моє село. Картина Володимира Дідули (фрагмент)"чи впізнаєш її після злочину
коли вона відсиджується
у шовковистому коконі
з ниточок брехонь
шарами яких повністю обмоталася
тиха
завмерла
непомітна майже..."

(Галина Мирослава)

 

"Любімо Україну,
І що б там не було,
Не зрадимо її ми,
Творімо злагоду й добро!.."

(Вероніка Кремінна)

 

 

 

 

"чи та ти
котра
стоячи по  вуха в шумах 
уміє читати простір
занурений з головою в хустини* туманів
що приховують сльози на очах..."

(Галина Мирослава)

 

 

 

Ірина Потапенко. Хроніки війни у віршах та ілюстраціях. Серденько. Iryna Potapenko. Chronicles of war in poems and illustrations. My heart."Стогне Дніпр
Змиває кручі
І ковтає 
Сльози
З Бучі
Тяжеліють
Кров‘ю
Хмари
Тягнуть
Потяги
Криваві
Вітер
Їх несе
Солоний
На ворожії
Кордони..."

(Ірина Потапенко)

 

"Я люблю свою бабусю
Я бабусенькин лизунчик,
Солоденький я мазунчик,
Я до бабці притулюся,
Так люблю свою бабусю!.."

(Марія Дем'янюк)

 

 

 

 

"Keeping a stiff upper lip.
Dressing in black.
Now is the time for us to dance 
our Graduation Waltz.
Keeping a stiff upper lip.
Dressing in white.
Here is the place for us to dance 
our Graduation Waltz..."

(Kurama)

 

Kurama (Japan). ​A poet on a toe — a poem about the incredible performances in Japan by the dancers of the Kyiv Ballet. Ukraine lives and will always live!"In the wordless war.
In the wordless world.
My land is alive on my toes.
In the wordless war.
In the wordless world.
My land is kicking on my toes..."

(Kurama)

 

 

 


Всього:
2089
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 19
14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Ігор Римарук    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Верлібри (вірші)    Василь Шаройко    Петро Гулак-Артемовський     Наталка Поклад    Софія Майданська    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Грицько Бойко    Володимир Підпалий    Роман Завадович    Василь Герасим'юк    Анатолій Мойсієнко    Уляна Кравченко    Леонід Глібов    Абетка, літери, азбука, букварик    Олена Журлива    Богдан Лепкий    Ігор Павлюк    Наталя Забіла    Катерина Перелісна    Безконечники (вірші)    Книжковий огляд   
Топ-теми