Публікації за тегом: Навчання

Пробуємо цезальпінію в роботі. Вона дарує писанкам рожеві, коралові, теракотові відтінки, і що важливо - насичений червоний колір. В Україні немає такої рослини, яка здатна була б фарбувати яйце в червоне. Виключенням є марена кавказька, її відносно недавно почали вирощувати у нас.

Існує в кіберпросторі цікавий сайт "Тренажер з правопису української мови", де можна знайти будь-яке правило з мови  та практичні завдання до нього. Тобто кожен бажаючий поліпшити свої мовні знання і практику може легко засвоїти граматику і вдосконалити свої правописні навички. Навчальні матеріали, що надаються на сайті, містять, до того ж, і різноманітну пізнавальну інформацію.

 

Аналізуючи концепцію літературної освіти у формуванні життєвих компетентностей випускника школи, мушу зауважити, що мій підхід до конспектотверення, який я давно пропагую, сьогодні стане у пригоді для вчителів зарубіжної літератури. СІК (схема інтерактивного конспекту) уроку зарубіжної літератури, не поступаючись іншим, передбачених програмою як основні, дозволяє органічно формувати такі, на перший погляд, як другорядні для художньої літератури компетентності - математичну, технологічну, природничу та інформаційно-цифрову. 

СІК побудований таким чином, що містить в собі і конспект для учня, за яким можна створити сторінки зошита з друкованою основою. В такому зошиті передбачені різного роду завдання, словник, цікава інформація і таке інше. Дидактичне наповнення зошита відповідає трьом її китам: темі, меті уроку; методам, організаційним формам і засобам навчання; цілям навчання, очікуваному результату.

У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок.  Пізнаваймо нове разом з нами!

 

 

 

 

Слова древньогрецького філософа гарно висвітлюють основне практичне завдання літератури – вміти букви складати в слова, слова – в речення, а речення – в більш об'ємні і ємнісні речі. Цей процес без логіки неможливий. Більш того, в природі все підпорядковане законам логіки, з приводу цього синонімом слова космос (грецькою – порядок), може бути логіка (грецькою – слово, думка, що має сенс).

Навчання, яке домінувало донедавна (я назвала б його площинно-однобоким) стає анахронізмом. Воно поступово витісняється научінням - процесом, в основі якого лежить синергетика. Будь-який об'єкт/предмет вивчення має умовно ліве-праве, перед-зад, верх-низ, тобто є об'ємним. В результаті об'єкт/предмет контактує з навколишнім середовищем всіма своїми гранями/площинами. Якщо продовжити асоціативний ряд, то об'єкт/предмет починає формувати синергетичні зв'язки, тобто простір, що його оточує, починає самоорганізовуватись, щось на кшталт груп в Інтернеті або принципу доміно.

Останнім часом тенденція щодо інтеграції споріднених предметів набирає все більше прихильників в МОН, мотивуючи це сучасним синергетичним підходом до освіти. Хочеться зауважити, що синергетичні зв'язки можливі між дійсними об'єктами/предметами, нівелювання яких приведе до зникнення самих зв'язків, а значить результату – нового предмету. Таке можливе в дайджесті. Інтегрування ж передбачає наявність елементів/предметів. Цей безперервний евристичний процес вищого порядку, за синергетичним принципом научіння, можна представити трьохкомпонентною формулою: спосіб + предмет = результат.

 

Тема уроку: Дедуктивний метод – як конститутивний для головних персонажів і читачів детективних оповідань Е. По і А. Конан Дойля та застосування його для дослідження геометричної інтерпретації формул скороченого множення.

Мета: Навчити учнів узагальнювати прочитане, висувати гіпотези та підтверджувати їх фактами, удосконалити навички роботи з текстом та аналітичними виразами математичних формул; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховати допитливість та практичність учнів.

 

Антологія літератури повертає весь час нас до її основної парадигми: допомогти людині отримувати досвід, відповіді на запитання. Здавалося б, на які запитання можливо віднайти відповідь у художньому творі, котрий скоріше породжує емоції і розвиває уяву. Та варто заглибитись у сучасний підхід до освіти як процесу научіння, з його синергетикою, і стає зрозумілою вся важливість літературної освіти та культури читання.

Дивіться приклад розробки схеми інтерактивного конспекту до уроку на тему: "Маркус Зузак, "Крадійка книжок". Книга як символ збереження особистості в тоталітарному світі". До відома: «Крадійка книжок» — роман австралійського письменника Маркуса Зузака 2006 року. Він був екранізований 2013 року Браяном Персивалем. Українською видано 2015 року видавництвом «Клуб сімейного дозвілля».

Останнім часом на вчительську громаду вилився потік новітніх слів, термінів, навчальних технологій і таке інше. А наш брат нестримно прийнявся засвоювати і впроваджувати все це. Та часто ці дії нагадують скоріше "цикл старих пісень на новий манер", ніж справдешній новий підхід до навчання. В чому ж криється концепція нової української освіти, її "філософський камінь"? На мою думку, він криється в одному - усвідомленні...

 

"Ще звечора Галя дуже хвилювалася і не давала бабусі спокою. Треба було випрасувати форму і білий фартушок. Це на завтра на ранок. Такий день завтра, що аж страшно робиться, як згадаєш! А бабуся ніби нічого й не розуміє і не поспішає... Ще ж і комірець до форми треба випрати. Взялася було Галя сама, а бабуся каже, щоб вона не полоскалася у воді, бо тільки зіпсує... Ходить Галя слідом за бабусею і зітхає. А бабуся готує обід, і Галині зітхання їй заважають. Уже все зробила Галя, що їй наказала робити бабуся: витерла тарілки, чашки і в шафу все поставила. "Ти в мене сьогодні слухняна дівчинка, — похвалила бабуся онуку. — Тепер піди погуляй, доки тато й мама з роботи прийдуть. Зустрінеш їх..."" (Олександр Копиленко)

Науково-популярна книжка української майстрині Елли Литвинець "Голки, нитки, намистинки" створена для юних рукодільниць, які цікавляться народним мистецтвом і хочуть спробувати свої сили у ньому. Вона містить велику кількість візерунків для вишивання, якими можна оздобити одяг та предмети домашнього вжитку, знайомить з цікавим видом народного мистецтва — нанизуванням.

Перемігши в національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2015, десятикласник із Олександрії (Кіровоградська область) Самуїл Кругляк отримав право взяти участь в Олімпіаді геніїв, що відбувалася в американському місті Освего (штат Нью-Йорк) у червні 2016 року, де він завоював бронзу серед двох тисяч юних винахідників з усього світу. Крім диплому, Самуїл Кругляк отримав можливість безкоштовного навчання в одному з вишів США та щомісячну стипендію близько 700 доларів.

 

Зайшла зима. І принесла нам на своєму білому вбранні розкішне червоне намисто свят. Миколая, Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща... В самих назвах цих свят криється містично-казкова постать Миколи Васильовича Гоголя. Тож прийміть як привітання від мене розробку СІК і сторінки учнівського зошита по темі «Ніч перед Різдвом» славетного автора та позакласний захід, приурочений його творчості. Сподіваюсь, що вони допоможуть створити вам, шановні колеги, магічну атмосферу цих свят і зарядять нас всіх сміхом, добром та любов’ю на цілий рік. Веселих свят!!!

"Літературу відносять до предметів наративного характеру. Прийнято, що в основі наративу лежить сюжет, наскрізна лінія, задум автора. Вчителю при вивченні кожен твір потрібно розглядати в певному ключі, що призводить до спрощення і зникнення його об'ємності. Часто пояснення будується так, щоб складне стало зрозумілим, створюючи лише ілюзію розуміння. Та, щоб зрозуміти задум автора, потрібно самому пережити щось подібне, мати власний досвід. Будь-який художній літературний твір потребує читача з неабиякою життєвою мудрістю. Дуже малий відсоток дітей (далеко не кожен дорослий) можуть мати достатню валізу знань для усвідомленого розуміння задуму автора. Як вчителю, який виконує цілі уроку, тим самим спрощує, переводить в площину інформації, передати повноту твору, його об'ємність. Для цього потрібно використовувати природну властивість дітей до научіння, набування життєвого досвіду, до відкриттів..." (Людмила Федорова)

"Про казку, як і саму казку, писати легко і по тій же самій причині – важко. Постійно ловиш себе на думці, що ніби використовуєш вже кимось написане. Казка відкриває найкоротший шлях до дитячих сердець. Саме казка пробуджує в дітях хороші душевні переживання. Дитинство без казки пусте, як озеро без води. Дорослий не може полюбити романи, повісті, лірику, якщо в дитинстві не отримував насолоду від читання казок. В казках подана філософія життя, його мудрість. «Книга як одяг: має бути по зросту». Казка – це «повзунки», якщо їх не «носити», то і з більш вишуканим «одягом» будуть проблеми. Більш зрілі книги, як писав Франко, - «морська глибина», яка викликає страх «безодні» у того, хто не навчився «плавати» в дитинстві – читати казки..." (Людмила Федорова)

 

Все має свою історію – люди, предмети, поняття (історія в розумінні оповіді). Як згадувалось в одній із попередніх публікацій ("Під враженнями книги Н. Н. Талеба "Чорний лебідь"") – все, що потрапляє в поле нашого зору, може потенційно стати історією. Здатність історизувати (авт.) буквально все є природною особливістю нашого розуму. Як тільки нас починає цікавити суб'єкт/об'єкт, так зразу ж він історизується. Сторітеллінг виступає інструментом нашого мозку – відбувається аналіз-синтез інформації.

«Ти повинна бути божевільна… інакше ти просто не прийшла б сюди» (Чеширський Кіт – Алісі)...

Дивіться схему інтерактивного конспекту  та сторінки зошита до уроку, де розглядатиметься образ Аліси з пригодницького романа-казки Льюїса Керролла "Аліса в Країні Див".