Людмила Федорова. НУШ, СІК і усвідомлення. Теорія та практика. Система уроків за романом Вальтера Скотта "Айвенго"

Людмила Федорова

НУШ, СІК і УСВІДОМЛЕННЯ

 

Останнім часом на вчительську громаду вилився потік новітніх слів, термінів, навчальних технологій і таке інше. А наш брат нестримно прийнявся засвоювати і впроваджувати все це. Та часто ці дії нагадують скоріше "цикл старих пісень на новий манер", ніж справдешній новий підхід до навчання. В чому ж криється концепція нової української освіти, її "філософський камінь"? На мою думку, він криється в одному - усвідомленні.

Суть поняття усвідомлення добре пояснюється анекдотом.

 

Заходить якось жінка в ательє замовити собі костюм. Бачить - на стелі висить на одній руці чоловік. Вона питає у закрійника:

- А що він там робить?

- Думає, що він лампочка.

- То скажіть йому, нехай спуститься.

Відповідь...

- Мені що, в темряві працювати?

Є ще продовження.

Жінка з розумінням замовляє собі костюм...

 

НУШ - це адекватне ставлення до навчання зі сторони всіх його учасників: учнів, вчителів, батьків, суспільства, держави. Потрібно, щоб усі усвідомили нове. Але все нове потребує досить довгого процесу усвідомлення, я сказала б еволюційного. Тут головне не виступити в ролі будь-кого з персонажів анекдоту: мало побачити чиїсь недоліки, потрібно побачити і звільнитися від своїх, не забалакати красивими словами провідної ідеї, не проскочити перехід на новий якісний рівень освіти.

Всім вчителям відомий ефект від строго наукового викладу навчального матеріалу - це відраза. Але вмілий вчитель зможе через прості і доступні форми викликати в учнів розуміння навіть складних об'єктів, допоможе усвідомити їх. А коли ти щось усвідомив, то його гармонійно застосовуєш у повсякденному житті - знаєш що, де, коли.

Хтось каже: методика Шаталова - опорні сигнали, методика Пшенічки - проекти, Сухомлинського - дитиноцентризм і т. д. А я вам скажу, що їх всіх об'єднує - усвідомлений підхід до своєї праці. Сьогодні мало доступно пояснити урок, сьогоднішній вчитель - це помічник, що здатний пояснити для майбутнього підприємця, юриста, лікаря яким боком те, що вивчається на уроці, стосується ним омріяної професії, допомогти в формуванні його особистої освітньої траєкторії. Бо немає дитини без мрій, та у кожної вони свої.

Як/де/коли об'єднати усіх учасників освітнього процесу??? Ця історична місія має втілитися в НУШ через усвідомлене ставлення до навчання. А починати дисиміляцію потрібно вже сьогодні.

Я почала з відмови від традиційного конспекту уроку і перейшла до написання конспекту у формі СІК. Сказати правдиво, мене до цього привела робота на ПК. Ті, хто усвідомить СІК, вже ніколи не повернуться до ортодоксальної форми конспекту уроку. На ваш суд пропоную систему уроків за романом Вальтера Скотта "Айвенго". 

 

 

* * *

 

 

СІК. Вальтер Скотт – засновник жанру історичного роману.

 

І. Пролог

1814 рік – визначна дата в історії світової літератури. В Англії з’явився перший історичний роман – «Уеверлі». Він відразу підкорив англійську публіку, ним зачитувалися всі. І всі хотіли знати, хто ж був автором цього захоплюючого твору. Однак автор довго не розкривав свою таємницю. Анонімно підписуючись ім’ям «Невідомий», він випускав роман за романом. Він робив це, доки не переконався, що історичний роман має право на життя.

ІІ. Колективне складання радіальної діаграми (розповідь вчителя,читання статті підручника)

 

 

ІІІ. Інтерактивна вправа «Відкритий мікрофон» : В чому велич таланту Вальтера Скотта?

ІV. Епілог

Елементи історичного роману почали формуватися давно: у творах античних митців, у хроніках Шекспіра. Однак історія в них була лише фоном для зображуваних подій та героїв, а історичні факти нерідко замінялися вигаданими. Не було у цих творах й історичного підходу до зображення людей та суспільства. Перший історичний роман створив Вальтер Скотт. Саме в його творчості виявилися характерні риси цього жанру. Саме на честь митця він отримав назву «вальтерскоттівський». І сьогодні він продовжує підкорювати публіку та утверджувати право на життя.

V. Домашнє завдання  

Прочитати роман Вальтера Скотта «Айвенго».

 

 

* * *

 

 

Історія та художній вимисел в романі Вальтера Скотта «Айвенго»

Робота за циклічною діаграмою

 

 

 

* * *

 

 

Вальтер Скотт «Айвенго». Втілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу

 

І. Реконструкція романтичної доби лицарства (можна провести як презентація проекту – випереджальне домашнє завдання)

 

Словникова робота

 

Лицар – (1) за доби Середньовіччя в Західній Європі – феодал, який належав до військово-землевласницького стану. Кінний воїн із важким озброєнням та повним спорядженням; (2) самовіддана, благородна людина, яка захищає когось або щось.

Кодекс – (1) систематизоване зведення законів, які стосуються певної галузі права; (2) сукупність норм, правил поведінки.

Честь – сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй поведінці.

Пілігрим – мандрівний богомолець, паломник; мандрівник, подорожній.

 

Повідомлення учня - «історика»

 

Щоб стати лицарем, потрібно було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків із знатних родів віддавали у навчання досвідченому воїну. Він давав їм військову освіту та належне виховання. Юнакам прищеплювали такі чесноти: стриманість, відвага, повага до супротивника, правдивість та шляхетність. Важливу роль у житті лицарів відігравав турнір – військове змагання, де вони могли проявити свою доблесть та майстерність, стріляючи з лука, беручи участь у двобоях зі списом або мечем. Перемогу у турнірі лицар присвячував своїй прекрасній дамі. Кожен лицар мав свій герб – відмінний знак роду, девіз – стислий вислів, що пояснював зміст герба. Герб розміщувався на щиті і прапорі. Найважливіші цінності кожного лицаря – віра, честь, дама серця. Існував кодекс честі лицаря. Кодекс зобов’язував: захищати батьківщину, віру, честь жінки, скривджених і знедолених, бути вірним своєму королю, бути стійким у випробуваннях і негараздах, здійснювати подвиги лише чесно і справедливо.

 

Складові кодексу лицарської честі за романом В. Скотта «Айвенго»

 

«Суворе розуміння приписів лицарської честі не дозволяло йому здійснити хоч би яке насильство над лицарем, не здатним через свій безпорадний стан захистити себе...»

«Бій — то наш хліб щоденний, дим бойовиська — те повітря, що ми ним дихаємо! Ми живемо, хочемо жити не інакше, як в ореолі перемоги і слави! Такі закони лицарства, ми присяглися виконувати їх і жертвуємо заради них усім, що дороге нам у житті».

«... чистий світильник лицарства, з допомогою якого тільки й можна розпізнати, що шляхетне, а що ні. 

 

ІІ. Робота за організаційною діаграмою

 

ІІІ. Робота в групах. 

Портретна характеристика Айвенго.

 

VІ. Інтерактивна вправа «Відкритий мікрофон»:

Які ідеали втілив автор в образі Айвенго?

 

ІV. Домашнє завдання.

1.Скласти сюжетний ланцюжок пригод Айвенго.

2. Проілюструвати одну з пригод.

 

 

* * *

 

 

СІК. Зіткнення добра, краси і справедливості із жорстокістю і підступністю в романі Вальтера Скотта «Айвенго».

Образи Бріана де Буагільбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки

 

І. Цитатний диктант

1. «Королева кохання і краси», «шляхетні риси обличчя», «саксонська королева», «прекрасна леді», почуття «власної гідності». (Ровена)
2. «Прекрасна квітка Палестини», «чарівна троянда Сарона», «горда рішучість», «природжена сила волі», «язичниця», «сила розуму». (Ребекка)
3. «Шляхетний сакс», «чоловік прямої, але запальної і нетерпеливої вдачі», «простий і прямодушний», «в очах – гордість і ревнивість», «великодушний опікун». (Седрік Саксонський)
4. «Пілігрим», «відвага і бойове завзяття», «велика вершницька вправність», «захисник», «таємничість», «добрий юнак і гарна людина». (Айвенго)
5. «Безбожний тамплієр», «неприборканий, свавільний і гордий», «пильний і зухвалий погляд», «підлий лицар», «чернець-клятвопорушник». (Бріан де Буагільбер)
6. Перший «за доблестю і військовою вправністю, за славою», «воїн у чорному обладунку», має «богатирську статуру». (Король Річард)
7. «Людина без імені», «шервудський король», «не мав собі рівних з-поміж суперників», «друг своєї батьківщини і тих, хто її любить». (Локслі)
8. «Син Беовульфа», «свинопас», «вірний слуга», «мав найкращу репутацію».(Гурт)
9. «Людина щедра, гостинна й добра», «не відзначався великим розумом», «знався на… військових вправах», «незворушливий». (Ательстан)
10. «Нечестивий товстосум», «маркіз червінців і барон срібняків», «грошовий вельможа», «мудрець». (Ісаак)
11. «Величезний богатир», «нещадний барон», «людина, яка ніколи не знала жалю», «батьковбивця», «жорстокість і лють». (Фрон де Беф)
12. «Спритний інтриган і гульвіса», «зрадник», «примхливий тиран», «надто самовпевнений і зухвалий», «легкодумство і запальність». (Принц Джон)

 

ІІ. Історична пауза

Орден тамплієрів (орден лицарів Храму) – напіввійськовий чернечий орден, заснований 1119 року в Палестині для захисту володінь хрестоносців. Поступово у Західній Європі виникли сотні укріплених монастирів (пресепторій тамплієрів). Орден був незалежним від правителів і місцевих єпископів – підкорявся лише Римському Папі. Багатство і влада ордену викликали ревнощі у королів, а таємничість обрядів давала привід для звинувачення в єресі, що призвело до загибелі ордену.

 

ІІІ. Робота за організаційною діаграмою (робота з текстом)

 

 

ІV. Робота в групах

Порівняти деталі зовнішності із психологічними характеристиками

 

V. Домашнє завдання

Творча робота – «Яким має бути справжній лицар».

 

 

* * *

 

 

Вальтер Скотт «Айвенго». Історичний колорит твору та засоби його творення

 

І. Словникова робота

Історичний колорит – це сукупність особливостей, характерних прикмет, наявних у художньому творі, які передають образ певної історичної епохи. Засоби створення історичного колориту: детальні описи вбрання та помешкання героїв, побут, традиції, звичаї, лексика.

Архаїзми – застарілі слова і вирази, витіснені словами-синонімами. Архаїзми надають мові урочистості.

Варваризми – слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. У художньому творі варваризми передаються, в основному, мовою запозичення.

Історизми – слова, що зникли в процесі історичного розвитку – вийшли з ужитку ті поняття і явища, які вони означали.

Екзотизми – слова, що передають назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої потрапляють.

 

ІІ. Робота за радіальною діаграмою (робота з текстом)

 

ІІІ. Робота в групах

Знайти і записати слова, пояснити їх роль у тексті.

 

ІV. Самостійна робота

Цитатний портрет історичної епохи:

- «саксонські принци й саксонська знать»,

- «монархи норманського походження»,

- «мисливські закони».

 

V. Домашнє завдання

Заповнити таблицю «Речі-символи епохи»

 

 

* * *

 

 

СІК. Динаміка сюжету і гумор в романі Вальтера Скотта «Айвенго»

 

І. Словникова робота

Художній простір – це простір певного художнього твору, в якому відбуваються події. Цей простір може бути великим і охоплювати кілька країн або виходити за межі земної планети, а може бути маленьким – звузитися до тісних меж однієї кімнати. Художній простір представлений просторовими координатами (умовними або конкретними).

Гумор – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. На відміну від сатири, гумор не викриває, а лише добродушно висміює.

Педантизм – сліпе дотримання норм, дріб’язкова точність.

 

ІІ. Робота за циклічною діаграмою (робота з текстом). Динаміка сюжету.

 

 

ІІІ. Гумор у романі – робота за схемою:

 

ІV. Домашнє завдання

1. Скласти кросворд «Герої та пригоди в романі Вальтера Скотта «Айвенго»».

2. Зробити відбірку цитат – опис зовнішності Ровени і Ребекки.

 

 

* * *

 

 

Розвиток зв’язного мовлення. Порівняльна характеристика леді Ровени і Ребекки

 

І. Поетичний відступ – виразне читання поезії Ліни Костенко «Апологія лицарства».

 

Там, за віками, за гірким туманом,
де трубить вічність у Роландів ріг,
любов була єдиним талісманом,
а талісман ще звався – оберіг.
Було життя осяяне красою,
любов і честь цінились над життя.
І що там смерть з великою косою? –
Мужчина, лицар, сонячне дитя!
В моїх садах мелодії Провансу,
і жінка, жінка, жінка всіх віків!
За неї лицар гинув без авансу,
вона чекала цокоту підків.

В монастирях, фортецях і столицях,
з глухих палаців, схожих на тюрму,
якщо він лицар, - о, якщо він лицар! –
вона троянду кидала йому.
Гриміли вальси, пурхали амури,
давили будні, смикала сім’я, -
жіноча туга билася об мури:
де лицар мій, молитва де моя?!
І хоч в’яжіть, хоч плітку або клітку,
хоч бозна-хто розкаже бозна-де,
якщо він лицар – жінка кине квітку,
на все життя очима проведе.

ІІ. Лірична пауза

Олександр Пушкін, прочитавши роман Вальтера Скотта, писав в одному з листів, що в душі Ровени горить «чистий вогонь святості і шляхетності», а Ребекку відрізняє «палка віра й високе почуття власної гідності».

 

ІІІ. Робота за діаграмою «Скульптура»

 

 

IV. Компаративна бесіда «Асоціативний портрет сучасної панянки».

Учні зачитують свої варіанти і проводять порівняння з характеристиками леді Ровени і Ребекки.

V. Домашнє завдання

1. Короткий твір «Хто із героїнь роману мені ближче?»

2. Підготувати повідомлення:

1) про Альфреда Маргула-Шперберга;

2) про Бухенвальд (окремі учні).

 

Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".

Детальніше дивіться на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/

 

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":