Синтез-уроки - уроки майбутнього

Синтез-уроки (біуроки)

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез».
В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету.
Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями.
Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на виявлення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.

* * *

Останнім часом тенденція щодо інтеграції споріднених предметів набирає все більше прихильників в МОН, мотивуючи це сучасним синергетичним підходом до освіти. Хочеться зауважити, що синергетичні зв'язки можливі між дійсними об'єктами/предметами, нівелювання яких приведе до зникнення самих зв'язків, а значить результату – нового предмету. Таке можливе в дайджесті. Інтегрування ж передбачає наявність елементів/предметів. Цей безперервний евристичний процес вищого порядку, за синергетичним принципом научіння, можна представити трьохкомпонентною формулою: спосіб + предмет = результат.

Для Керролла «людина розумна» значить «людина грайлива». Тому і всі персонажі його казок грають в різні ігри, загадують один одному загадки, шаради, розв’язують логічні задачі. Вони заманюють нас з вами в цей чудернацький світ так, як Білий Кролик заманив Алісу в нору, в подорож по карточній країні.

Тема уроку: Дедуктивний метод – як конститутивний для головних персонажів і читачів детективних оповідань Е. По і А. Конан Дойля та застосування його для дослідження геометричної інтерпретації формул скороченого множення.

Мета: Навчити учнів узагальнювати прочитане, висувати гіпотези та підтверджувати їх фактами, удосконалити навички роботи з текстом та аналітичними виразами математичних формул; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховати допитливість та практичність учнів.

"Змістові (наскрізні) лінії – це лінії, що пронизують навчально-освітній простір. Щоб краще зрозуміти суть поняття, порівняємо ці лінії із утворювальними нитками килима – утіком або їх ще можна порівняти із струнами в квантовій теорії – основотворними Всесвіту. Наведені порівняння наскрізних ліній НУШ змушують нас оперувати метафоричною мовою філософії. Сьогоднішнє положення філософії в школах України незавидне. Про такий предмет лише чули. Що ж, ми є неосвіченими в питаннях філософії, а значить погано розуміємо суть наскрізних ліній? А от і ні! Чи то так склалося історично, чи з Божого провидіння, але в українських школах завжди був предмет, який частково заміняв філософію, – зарубіжна література. І хоч методика літератури відрізняється від вивчення філософії, та підбір творів, що включалися в програму для вивчення, все ж відображав становлення і розвиток людської думки. Таким чином, при умові вмілого підходу вчителя учні мають той «утік», на якому виплітають килими своєї освіти індивідуальними візерунками. Покажемо як зарубіжна література здатна зіткати самобутній візерунок із розрізнених знань по предметах. Але інтеграція передбачає елементи об’єднання. Якщо немає елементів, то немає і що об'єднувати. Переконатися у цьому можна на прикладі уроку-конференції за твором М. Булгакова «Собаче серце». В ході такого уроку зарубіжної літератури в учнів виробляються всі чотири наскрізні лінії: 1) екологічна безпека і сталий розвиток; 2) громадська відповідальність; 3) здоров'я і безпека; 4) підприємливість і фінансова грамотність та формується цілісний філософський світогляд..." (Людмила Федорова)