Публікації за тегом: Математика

 

«…читаючи цю книгу, ви побачите, що існує ще один план. Вибудовується геометрична прогресія…ви робите щось хороше трьом людям, а потім вони роблять щось хороше ще трьом людям. Кожен. …була думка взяти «схему піраміди» або «схему Понці» і поставити її з ніг на голову…»

​У червні 2019 року в Анталії (Туреччина) відбулася Всесвітня олімпіада WAMAS з ментальної арифметики (японська методика усної лічби). У ній взяли участь 570 учнів, які представляють 34 школи з 16 країн світу. Двоє українських школярів отримали абсолютну перемогу та звання «чемпіон чемпіонів», троє учнів здобули звання «чемпіон», ще 9 дітей посіли перше місце в своїх категоріях. В загальному заліку Україна посіла перше місце, на декілька очок обійшовши національну команду Лівана. Абсолютну перемогу і звання «чемпіон чемпіонів» здобули Микита Лубенець та Владислав Безгінов з Кривого Рогу.

 

26 січня 2019 року в місті Києві, в Українському Домі відбулась II Всеукраїнська олімпіада з ментальної арифметики «SMARTUM TERRITORY 2019». На Олімпіаді «SMARTUM TERRITORY 2019» були присутні понад 1000 гостей. У 1-му турі взяли участь 410 дітей від 5 до 16 років з усієї України, які прагнуть удосконалюватися та бути кращими в своїй країні в галузі ментальної арифметики (швидкий усний рахунок одно-, дво- та трицифрових чисел), стали фіналістами 1 туру – 120, призерами 2 туру – 24, переможцями «SMARTUM TERRITORY 2019» – 8. Всі учасники були нагороджені медалями та дипломами, а переможці отримали цінні подарунки, яскраві емоції, а також підтримку глядачів!

 

З 20 до 25 лютого у місті Бухарест (Румунія) відбулася 11-та міжнародна математична олімпіада «Romanian Master of Mathematics 2019» (RMM). У ній взяли участь 135 школярів з 22 країн світу. Україну представляли 11 школярів. У двох турах школярі мали розв'язати по 3 задачі за 4,5 години. За підсумками олімпіади збірна України завоювала три срібні та п'ять бронзових медалей.

 

Богдан Рубльов — український математик та професор факультету комп’ютерних наук і кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка. Він також є організатором математичних олімпіад в Україні й головою журі Всеукраїнської математичної олімпіади. З 2009 року Рубльов возить математичну збірну Україну на різні міжнародні олімпіади. Нещодавно українська команда стала четвертою на Міжнародній математичній олімпіаді, найстарішій з міжнародних наукових олімпіад серед школярів. Всі шестеро її учасників вибороли медалі — чотири золотих і дві срібні. Богдан Рубльов організовував поїздку. Досі найкращим результатом України на Міжнародній математичній олімпіаді було шосте місце, здобуте в 2014, 2007 і 1997 роках. В інтерв’ю для DOU Богдан Рубльов розповів, яка різниця у підготовці математиків в Україні та за кордоном, що далі робити тим, хто найкращий у цій науці, та як це — любити математику.

Вчителька математики Калуського ліцею №10 Мар’яна Уляк створила перший україномовний ресурс корисної математики у соцмережі Instagram, за яким школярі з легкістю зможуть підготуватися до уроку, ЗНО чи ДПА. Навчальний профіль створено під назвою insta_math_help . 

 

Мета біуроку на тему "Філософські аспекти поетичної і математичної спадщини О. Хайяма​" - навчити учнів знаходити в творах Омара Хайяма актуальність порушених ним проблем; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховати інтерес до творчої спадщини філософа.

Мета біуроку - навчити учнів узагальнювати прочитане, робити висновки, удосконалювати навички роботи з текстом та математичними обчисленнями; розвивати зв’язне мовлення школярів, їх логічне та абстрактне мислення; виховувати творчість, вміння з користю організовувати свій вільний час.

Мета уроку - навчити учнів секулярному сприйняттю твору та топологічних гомеоморфізмів, перетворювати інформацію з однієї форми в іншу; розвивати уяву як основу евристичного методу пізнання; виховувати здоровий інтерес до мультикультурної спадщини людства.

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на виявлення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.

"Важливе завдання школи — виховати людину допитливою, творчою, такою, що думає. Я уявляю собі дитячі роки як школу мислення, а вчителя — як людину, що дбайливо формує організм і духовний світ своїх вихованців. Турбота про розвиток і зміцнення мозку дитини, про те, щоб це дзеркало, яке відбиває світ, завжди було чутливим і сприйнятливим, — один з головних обов’язків педагога. Як м’язи розвиваються і зміцнюються від фізичних вправ в процесі подолання труднощів, так і для формування та розвитку мозку необхідні праця й напруження. Мозок дитини розвивається і зміцнюється в процесі встановлення багатогранних зв’язків з предметами і явищами навколишнього світу — причинно-наслідкових, часових, функціональних. Я вбачав своє завдання в тому, щоб допомагати дітям зрозуміти ці зв’язки в явищах навколишнього світу, щоб формувати, зміцнювати й розвивати у них допитливий, гострий, спостережливий розум. Вправами, що пробуджують внутрішню енергію мозку, стимулюють гру розумових сил, є розв’язання задач на кмітливість. Ці задачі породжуються самими речами, предметами, явищами навколишнього світу..." (Василь Сухомлинський)

 

Цьогоріч українські старшокласниці з Харкова та Києва набрали загалом 126 балів і посіли перше загальнокомандне місце на Європейській математичній олімпіаді серед дівчат у Цюриху (Швейцарія). Під час олімпіади команди вирішували по три математичні задачі за 4,5 години два дні поспіль. Пропонуємо на Ваш розгляд саме ті задачі, які наші дівчата вдало розв'язали на вищевказаному міжнародному змаганні.

Україна цьогоріч уже утретє перемогла на Європейській математичній олімпіаді серед дівчат. Оля Шевченко та Аліна Гарбузова з Харкова, Аліна Ян і Юлія Здановська з Києва набрали загалом 126 балів і посіли перше загальнокомандне місце серед команд з 44 країн світу. Цьогоріч математичні змагання провели у місті Цюрих (Швейцарія). А Ольга Шевченко, 11-класниця з харківської гімназії №45, стала переможницею олімпіади, розділівши перемогу з Куі Куі із США, розв'язавши усі задачі правильно.

 

"Зубасті задачки" - книжка ігрових розвивальних завдань для дітей 7 - 11 років, яку Кузько Кузякін створив і в яку вклав увесь свій чималий піратський досвід. Його задачки допоможуть дітям навчитися уважніше дивитися на світ, глибше пізнати мову, мислити творчо і критично. Головна ідея кожного розвороту – це поєднання різних за рівнем і тематичним спрямуванням завдань. Більшість із них доступні для розв’язання звичайною дитиною. 

Останнім часом тенденція щодо інтеграції споріднених предметів набирає все більше прихильників в МОН, мотивуючи це сучасним синергетичним підходом до освіти. Хочеться зауважити, що синергетичні зв'язки можливі між дійсними об'єктами/предметами, нівелювання яких приведе до зникнення самих зв'язків, а значить результату – нового предмету. Таке можливе в дайджесті. Інтегрування ж передбачає наявність елементів/предметів. Цей безперервний евристичний процес вищого порядку, за синергетичним принципом научіння, можна представити трьохкомпонентною формулою: спосіб + предмет = результат.

Тема уроку: Дедуктивний метод – як конститутивний для головних персонажів і читачів детективних оповідань Е. По і А. Конан Дойля та застосування його для дослідження геометричної інтерпретації формул скороченого множення.

Мета: Навчити учнів узагальнювати прочитане, висувати гіпотези та підтверджувати їх фактами, удосконалити навички роботи з текстом та аналітичними виразами математичних формул; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховати допитливість та практичність учнів.

"Про казку, як і саму казку, писати легко і по тій же самій причині – важко. Постійно ловиш себе на думці, що ніби використовуєш вже кимось написане. Казка відкриває найкоротший шлях до дитячих сердець. Саме казка пробуджує в дітях хороші душевні переживання. Дитинство без казки пусте, як озеро без води. Дорослий не може полюбити романи, повісті, лірику, якщо в дитинстві не отримував насолоду від читання казок. В казках подана філософія життя, його мудрість. «Книга як одяг: має бути по зросту». Казка – це «повзунки», якщо їх не «носити», то і з більш вишуканим «одягом» будуть проблеми. Більш зрілі книги, як писав Франко, - «морська глибина», яка викликає страх «безодні» у того, хто не навчився «плавати» в дитинстві – читати казки..." (Людмила Федорова)

Для Керролла «людина розумна» значить «людина грайлива». Тому і всі персонажі його казок грають в різні ігри, загадують один одному загадки, шаради, розв’язують логічні задачі. Вони заманюють нас з вами в цей чудернацький світ так, як Білий Кролик заманив Алісу в нору, в подорож по карточній країні.

"Якщо вірити дослідженням, що проводились протягом останніх декількох десятиліть в ряді найрозвиненіших країн, IQ в більшості людей не тільки не росте, а навіть зменшується. Дослідники пов'язують це з тим, що люди в загальній масі засвоюють у школах одну і ту ж суму класичних знань. Що відбувається, коли ці знання не трансформувати і пропонувати кільком поколінням підряд в неактуальній формі? Вони перестають дивувати і переходять в ранг рефлексу, а різні дива НТП – в побутову техніку. Ускладнення ж матеріалу, що не відповідає віковим особливостям дітей викличе скоріше відразу, ніж інтерес до знань. А наслідком таких кризових процесів у шкільній освіті є те, що інтерес у більшості дітей до такого роду знань падає до нуля. Мозок втрачає свої, вкрай необхідні у навчанні, функції..." (Людмила Федорова)

"Розумова праця учня, успіхи та невдачі в навчанні — це його духовне життя, його внутрішній світ, нехтування яким може призвести до сумних наслідків. Дитина не тільки взнає щось, засвоює матеріал, а й переживає свою працю, висловлює глибоко особисте ставлення до того, що їй вдається і не вдається. Учитель для маленької дитини — живе втілення справедливості. Подивіться в очі учневі першого класу, що дістав незадовільну оцінку... Дитина не тільки почуває себе нещасною, а й проймається почуттям неприязні, а нерідко — й ворожості до вчителя. Учитель, який ставить двійку, по суті, за те, що дитина чогось не зрозуміла, здається дітям несправедливою людиною..." (Василь Сухомлинський)