Людмила Федорова. СІК: Маркус Зузак, "Крадійка книжок". Книга як символ збереження особистості в тоталітарному світі

Людмила Федорова

СІК: Маркус Зузак, «Крадійка книжок».

Книга як символ збереження особистості в тоталітарному світі

I. Пролог

«...першу книгу вона вкрала у снігу, а другу - у вогню. Також не варто забувати, що деякі книги їй дали. Загалом у неї було чотирнадцять книжок, та вона вважала, що здебільшого її історію створили десять книжок. Із тих десяти шість вона вкрала, одна з’явилася на кухонному столі, дві написав для неї схований єврей, а ще одну приніс лагідний, зодягнений у жовте вечір. Вирішивши написати свою історію, вона дивуватиметься, коли саме книжки і слова не просто почали мати якесь значення, а стали для неї всім. Може, тоді, коли вона вперше побачила кімнату, де були цілі стелажі з книжками? Або тоді, коли на Небесній вулиці з’явився Макс Ванденбург із пригорщею страждань? А може, це через читання в бомбосховищі? Чи через останній марш у Дахау? Чи «Струшувачку слів»?»

II. Словникова робота

Тоталітарний світ - [ https://uk.wikipedia.org/wiki/Тоталітаризм ]

Особистість - [ https://uk.wikipedia.org/wiki/Ocoбucтicть ]

III. Робота над діаграмою «Концентричні кола» - робота з текстом

(Натисніть на картинку, щоб збільшити зображення.)

IV. Заповнення таблиці із колективним коректуванням

V. Історичні паралелі - пагубність екстремізму. Конфлікт

VI. Домашнє завдання:

1. Перегляньте кінофільм за твором і встановіть розбіжності в сюжетах.

2. Складіть презентацію книги, що найбільше на вас вплинула.

Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".

Детальніше дивіться на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Матеріал цього блогу буде цікавий для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом. 

 

 

 

 

Синтез-уроки - уроки майбутнього

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на виявлення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.