"– Елегантна пані Весно,
У валізах що привезла?
– Дні народження рослинок,
Спів пташок, політ бджолиний,
Кольоровий плед з тюльпанів,
Білі свічечки каштанів,
Ігри, конкурси, гаївки
Та віночки на голівки."(Ніна Колодяжна)
"Чого я знову повертаюсь до тих подій?! Чому чіпляюсь за відправні точки кадрів, ретельно відкладених в архівах пам'яті?! Не кольорові, зафільмовані як свідки свого часу — у чорно-білих тонах. Перше, що вистрибує з пам'яті, — пробудження з дрімоти в легковій машині, не нашій, мої батьки ніколи не мали машини. За вікном ферфелив дощ, а через мокре скло мені відкрились руїни замку на пагорбах. З роками стерлась точна відповідь на запитання, адресоване батькам, через яке місто їдемо, а я, хоч і багато років стекло, досі не визначила, був то Кременець, чи був то Кам'янець. Була якось у Кам'янці-Подільському, ніби не він, хоча час змінює світ навколо, часом до невпізнаваності, та й до Кременця досі не доїхала. Пам'ятаю, що ''Жигулі'' різко рвали вгору, опісля нестримно котились донизу, ми спішили, іноді так, що мені перехоплювало дух. Ще два села — й були на місці..." (Галина Мирослава)
«Оберіг для татусів» — збірка поезій, призначена для наших захисників, їхніх родин та усіх дорослих і маленьких українців. Віра в незламну міць духу українського народу, в Перемогу, Добро звучить в кожному вірші авторки. Усі поезії проникнуті щирою вдячністю нашим воїнам. Книга-оберіг неодмінно торкнеться серця кожного читача. До книги увійшли вірші: "А на Луганщину летіли журавлі", "Ангел з автоматом", "Відбудуємо", "Він мене обороняє", "Дитяча молитва", "Для зайченят", "Дякую, рідненька", "Жовто-блакитна", "Закрийте нам небо", "Зроблю все для перемоги", "Ірпінь", "Колисанка", "Колискова", "Котик, зайчик і сердечко", "Леопарди", "Лист святому Миколаю", "Літачок", "Маки", "Маленький велосипедист", "Мати", "Ми переможемо", "Не хвилюйся, матінко", "Небо боронити", "Оберіг для татусів", "Ой, люлі-люлі", "Петрусь", "Питає малеча", "Спогаданка", "Тарасове слово", "України донечка", "Чекає в Херсоні", "Я годую голубів", "Я люблю свою бабусю".
"Раз – і вчу нову лічилку,
Дві гудуть над вухом бджілки,
Жита трьом пташкам маленьким
Я сипнув чотири жменьки.
П’ять мішків прогризла мишка,
Котеняток шість у кішки,
Сім тюльпанів у букеті,
Вісім дір в старім кашкеті,
Дев’ять светриків строкатих,
Десять – вмію рахувати!"(Ніна Колодяжна)
Тетяна Прокоф’єва. Поезії до Різдва
"Зірка свято сповіщає,
Різдво в край наш поспішає.
Тут і там лунає дзвін —
Це щасливий передзвін.
Серце сяє від добра,
Не згасає дух Різдва.
Віра все стає міцніше,
Радість все стає гучніше.
На Різдво ми так чекали,
Мир до краю закликали."
(Тетяна Прокоф’єва)
Валентина Матвіїв. «Нашептала ніч на Різдво» (добірка зворушливих поезій-роздумів до свята)
"За вікном стоїть різдвяна ніч,
Памороззю дивиться у вікна.
Жаровинням догорає піч,
Дихає теплом на нас привітно.
Блимає ялинка у куті
І стрибає тінями по хаті.
Що ще може краще у житті
Бути від цієї благодаті?!.."(Валентина Матвіїв)
"Скільки знала того чоловіка, він завжди виглядав однаково. З того часу, як його вперше побачила років тридцять тому, він не змінювався. Хіба одяг, але то суттєвого значення, коли не змінюється спосіб носіння одягу, не має. Цей поважного віку пан був для мене зразковим прикладом думки, що старіння не пов’язане з віком, а є лише відбитком стилю життя. Мені здається, що секрет його дивної молодості ховався в особливому філософському способі думання. Відколи його знала, на його обличчі повсякчас сяяла тепла, сонячна, вітальна усмішка, в якій абсолютно не проглядався сарказм чи якийсь інший недоброзичливий підтекст, здавалось, що цей вічний чоловік світиться зсередини. Вітатись з ним справляло одне задоволення. Найцікавіше, що не маючи дару всеохопної спостережливості, я здебільшого не запам’ятовую людей, з якими не розмовляю, з першого разу, однак його не зауважити та не залишити в пам’яті, здається, неможливо, то як сонця, що його не можеш не помітити, у якій би позиції ти не перебував..." (Галина Мирослава)
До збірки віршів Марії Деленко "Різдводар" увійшли такі: "Зорини", "Святвечірня розмова", "По землі Різдво іде", "Сніг-сніжок", "Кутя", "Свічка", "Дідух", "Дивная новина", "Різдво", "Різдвяна нічка", "Ой колядо-колядочко", "Про дівчинку Зорянку та зірочку Різдвянку", "Вертеп", "Посівальник", "Різдвяні забави", "Щедрий вечір", "Щедрівочка", "Водохреща", "Морозко", "Вітер грав на скрипці", "Стрітення", "Різдвода".
Kurama (Japan). «Poets in Zenith» — a poem about the russian invasion of Ukraine (Avdiivka)
"While he and others were trying to reach.
Their main position in Avdiivka.
Six people were left.
Behind at Zenith.
Five were wounded and couldn't walk.
Including a paramedic.
A sniper.
And an anti-tank fighter..."Kurama (Japan)
"Підмела зима-бабуся всі стежки, усі доріжки. До куті готує мама пресмачні горішки. Тихо-тихо так морга до зірок сніг. Десь вітер в кучугурах на хвилечку приліг. Місяць хмари розганяє, янголятам помагає. Одягає в срібло нічку, на віконце ставить свічку. В хаті прибрано і чисто, одягнулася бабуся у новесеньке намисто. Данко на сопілці грає, коляду нову вивчає. І Устим часу не гає, гарно іграшки складає. Навіть Барні вимив лапки, не гризе в дідуся тапки..." (Марія Деленко)
"Біленьке зайченятко
Стрибає по сніжку:
– Лютуй, мороз кудлатий –
Я в теплім кожушку."(Ніна Колодяжна)
Кожен читач, на сторінках книги «Пісенник 100+» відкриє для себе унікальний світ творчості Юлії Хандожинської, де дитячі пісні змальовані у різномаїтті образів, передані найніжнішими почуттями автора до неймовірної пори – дитинства. У книзі можна віднайти пісні на популярні і потрібні теми. У поєднанні з нотами Миколи Ведмедері утворюється прекрасний тандем, наповнений магічною силою слова та музики і, звичайно, любові до дітей.
«Каштан» — дитяча пісенька на слова Наталі Карпенко (музика – Миколи Ведмедері), текст та ноти
"Зняв каштан тісний кожух
І м’ячем на землю – бух!
Не забився, не розбився,
Скоком-боком покотився..."(Слова Наталі Карпенко
Музика Миколи Ведмедері)
Олександр Висоцький. Поезії про війну
"— Алло, привіт, розкажи мені, як ти?
Країна, що варта усіх галактик
Моя незалежна, доросла держава…
Розкажи мені, як ти? Як твої справи?
— Привіт, я в порядку, поруч з народом.
Відтепер, вiн синонім до слова «Свобода»
І це — є найвища винагорода,
Яку не придбаєш за нафту чи газ.
А сусіда мого охоплює сказ…"(Олександр Висоцький)
"Мої Вам вітання, друзі. Продовжуємо спілкуватися про фарбування рослинами. Цього разу поговоримо про фарбувальні можливості ягід, які достигають пізньої осені і є доступними всю зиму. Чим холодніша погода, тим яскравіша барва — мова про загадкову і смачну магонію..." (Ірина Михалевич)
"А у нас зима надворі –
Білий вальс танцює сніг,
Веселяться срібні зорі,
Гріє ведмежа барліг.
Ґанок вранці посивілий,
Десь метілі чути свист.
Еквілібри роблять білки,
Є у них до спорту хист..."(Ніна Колодяжна)
Тетяна Строкач. Вірші про родину
"У дружній родині — щаслива дитина,
Бо є в неї мама і тато.
Любов'ю осяяна кожна хвилина
І радістю повниться хата.
У дружній родині — щаслива дитина,
Бо братики є і сестрички.
Похмурого дня і у сонячну днину
В них усмішки сяють на личках..."(Тетяна Строкач)
Ніна Колодяжна. Зимові акровірші
"Розлігся сніг навколо хати,
І сяяти ялинкам час.
Зустрінемо сьогодні свято –
День світлий об'єднає нас.
Внесемо дідуха на щастя,
Оберігав щоб від напа́стей."(Ніна Колодяжна)
"Мої думки про тебе – невгамовні пташки,
Тріпочуть крилами та рвуться в піднебесся.
Я відпускаю їх, хоча прощатись важко,
І вболівання прагнуть затягнути в плесо.
Світлини з нами, на війні немов ікони,
Молитви зміст – хай б'ється серденько іскристе.
І розпускаються душі квіткові грона,
Коли нарешті бачу я від тебе звістку..."
(Ніна Колодяжна)
"Осінній бал – ошатне листя,
Голубить сонцем день жовтневий,
Танцює в сукні золотистій
Тендітна осінь-королева."(Ніна Колодяжна)