Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Ніна Колодяжна. Загадки про городину: капуста, чері, томати, помідорів, бурячок, гарбузик, огірок, морквинка (ілюстрації — авторські)"Вділа разом п'ять сорочок,
Сукню, плащ та купу хусток.
Стала схожа на клубочок
Модна панночка … (капуста)."

(Ніна Колодяжна)

 

 

 

 

Картина художника Бориса Сердюка."У класі я була найменшою. Донині росту в мені лише півтора метра. І кості я тоненької. Мені скоро сьомий десяток піде, а я й досі не розрослась. Колись це муляло добряче, тепер тішить. “До усього дозріти треба,” — казав мені колись лікар, до якого я потрапила на чистку через бурхливий викидень, коли мені було повних двадцять, і я готувалась стати матір’ю. “Знаєте, дорогенька, за розвитком вам лише тринадцять неповних. Не випереджуйте час. Чекайте. Ви ще мене не раз згадаєте,” — додав. А воно так не виходить, коли ти в палаті серед жінок лежиш, які роками родити не можуть. Звісно, у кожної своя причина, але тебе страхом починає охоплювати та відчуттям приреченості. Хоча в тебе і кров резус плюс, і сумісність групи з чоловіком, і з усіма трубами порядок, все ж мучить тебе лікареве: “Матка ваша ще розвинутись має”. А якщо так все й залишиться?! Авжеж, хіба я могла послухатись. Почалась епопея лікування. Це стало трохи не професією. Аналізи, діагностики, консультації. Від традиційних до експериментальних..." (Галина Мирослава)

 

Painting by Nami Nishikawa."— Скоро стемніє, — чмихнув Їжачок, виглядаючи у віконце. Він докинув у піч кілька ялинових гілочок, одягнув кожушок і дістав зі скриньки свічечку. Ви гадаєте, для чого Їжачкові свічечка? То аякже?!  Вони ж з Мишкою домовилися, що хай там що, а щовечора, як стемніє, давати про себе знати вогником свічечки. А все тому, що Їжачок жив у лісі, а Мишка — аж ген за полем, у нірці під грушою, що в старому садку. Поки було тепло щодня вони ходили один до одного в гості. Та прийшла зима, замела стежки снігом. Ніяк не дійти крихітним лапкам засніженим полем. Тож і згодилися: якщо світиться вогник на узліссі, то в Їжачка все добре, знатиме Мишка. А якщо, світиться за полем, то все добре і в Мишки, знатиме Їжачок..." (Ольга Зубер)

 

Ілюстрація Софії Сулій."Мені до рук потрапила ця щира розповідь українського захисника. І одразу захотілося, щоб її почуло якомога більше людей! Зворушливо? Дуже! Дивовижно? Так. Неймовірно? А ось це — ні. Бо саме так завжди проявляють себе наші люди!" (Катерина Колесник)

 

 

 

 

 

"Маленька рудоволоса дівчинка з кирпатеньким носиком і червоними, немов яблучко, щічками з нетерпінням чекала, коли вже настане вересень, щоб піти до школи. Вона кожного дня приміряла новенькі туфлики й святкову сукню, куплені ще на початку серпня. Бігла, мов метелик, до люстерка і довго красувалася, не відводячи очей..." (Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

'It's like playing with death' - Ukraine's female front-line soldiers – BBC News““It's funny to me.
I am alive.
And I will protect.
My country.”
A slim, blue-eyed.
Brunette woman.
Is working out.
In a gym...”

(Kurama)

 

Галина Римар. Про Сонце і планети. Легенда (читати та слухати, відео)— Дорогі діточки, хочу запитати вас, чи любите ви з батьками спостерігати за зорями? Мені, наприклад, дуже подобається увечері виглядати на небі першу зірочку, особливо на Різдво! А ще — Велику Ведмедицю, і дивитися, куди веде Чумацький Шлях... Колись у мене був добрий друг, який жив далеко. Та ми з ним домовилися за можливості щовечора шукати на небі очима Великого Ковша і згадувати про нашу дружбу. Одного літа ми їздили верхи на конях, отак і потоваришували. Як діти. А зорі — вони ж усе бачать, їм відома незліченна кількість таємниць! Вони так само світили і нашим пра-пра-пра-пра-пращурам, світитимуть і дітям, онукам, правнукам.... Предки дивилися на зорі, як і ми, і думали про щось своє, дріб’язкове чи вічне. Тож ця легенда — про таємничий Всесвіт  і про зірки. Наше Сонечко — це також зірка, яка з’явилася дуже-дуже давно! Велика, світла і тепла. А тепер — слухайте..." (Галина Римар)

 

Ілюстрація Нікіти Тітова."...Моє ймення зріднилося з краєм,
Біль і радість сплели ці узори,
Сонце квітами тут проростає,
І я сильна, як сила любові.
Доки віра у серці палає,
Я жива, ніби батьківське слово,
Хай молитва від зла захищає
Мою мову, країну, героїв."

(Інна Паламарчук)

 

 

Михайлівський Золотоверхий монастир (Київ).В Україні з 1 вересня 2023 почав діяти новоюліанський церковний календар, в якому дати багатьох свят змінилися. Різдво офіційно перенесено на 25 грудня. Водохреща, Святого Миколая, Покрова Богородиці також відзначатимемо по-новому. Дивіться дати "неперехідних" свят за новим календарем у представленій статті.

 

 

 

 

"В однієї Матінки народився Пресвітлий Син. Коли підріс та зміцнів, вирушив нести людям Слово Чисте Любові й Злагоди. Не сподобалося це владі. І почала вона наговорювати на Доброго й Чесного Чоловіка, аби люди самі стратили Сина Світла. Повірили люди обману... Вбили сповнену любові до них душу. Як тужила Матінка, бо народила й виховала Сина для їхнього Добра..." (Галина Римар)

 

 

 

 

 

Липова алея, посаджена в Устилузі Ігорем Стравінським.  Авторська світлина Галини Мирослави."Коли дідусь Рафаїл
Під стіл
Ходив пішки,
Бабуся Рафаїла
Постіль йому стелила
І колисаночку говорила:
''Ой спи, дитя,
Колишу тя''.
Тричі..."
(Галина Мирослава)

 

 Блог письменниці Галини Мирослави про мандри. Нотатки про подорож рідними місцями. Сокальщина: Угринів, Варяж, Белз, Сокаль, Старгород, Ниновичі, Нісмичі, Червоноград (світлини - автоські). Варяж."Місто мого дитинства Червоноград стоїть на річці Західний Буг. У дитинстві я любила проходити луками біля Бугу по дорозі з музичної школи у старій частині міста, тоді біля замку Потоцького, до свого будинку в центрі нової частини. Насправді це було небезпечно, але я про це не здогадувалась, мене вела якась незрима сила, яка й захищала водночас — ніщо за багато років не потривожило там моєї розважної ходи та роздумів. Я люблю Буг. Обоє моїх батьків походять з Надбужанщини (Надбузька земля, раніше ця земля називалась Белзькою), з тієї частини України, де люди попри складні часи, закони, укази, правила і покарання, встановлені режимами, які панували на цих землях, зуміли зберегти національну ідентичність до наших днів, ''не скурвились'', як казав мій тато. Варто згадати,  що саме на Надбужанщині в 1619 році вперше в Україні на сцену тогочасного театру введено українську народну мову..." (Галина Мирослава)

 

"Любов — це біль до самозабуття,
У ній сльоза від радості й розлуки,
І тиха лірика наповнює серця,
Й несуть її в легендах вже онуки.
Любов — це сила, що долає зло,
У ній дитя, і мама, і країна,
І сіє в полі чоловік добро,
І Бог іде, за ним — уся родина..."

(Інна Паламарчук)

 

Inside Ukraine's elite sniper unit conducting night raids - BBC News.“Hunting down one ‘orc’ soldier.
At a time from a place.
That can't be seen and.
With a sound that can't be heard.
“The artillery always.
Makes people worry.
You can hide from artillery.
But not from a sniper.”...”

(Kurama)

 

Картина Катерини Зінченко. "Люблю осінню молодість й красу,
Коли дерева увібрали стигле сонце,
Коли з трави я п'ю  живу росу
І залітає листя у  віконце.
Люблю і прохолоду як вуаль,
Гарячі барви в золотих стременах,
І мчить їх вітер, як прадавній Пан,
Й купаються вони в гірських озерах..."

(Інна Паламарчук)

 

Соняхи. Картина Віктора Касянчика (фрагмент)."Я закохана в сонце у полі,
Як Ван-Гог, намалюю красу,
Хай не в'яне землі жовта доля
І п'є чисту холодну росу.
Ллється дзвін — і душа розквітає,
Ген біліє маленьке село,
Стежка в соняхах десь потопає,
І сміється до сонця зело..."

(Інна Паламарчук)

 

Проба пера. Кіра Селіванова (7 років). Казка про Дору та білку. Малюнки Кіри Селіванової."Жив був хлопчик Пер. Він був дуже розумний. Хоч йому було 10 років, він знав що таке «Роболітодоктояк». Роболітодоктояк - це хімія минулого, раніше чарівники її використовували як попадання в минуле. Пер був дуже добрий. Тільки хтось підходить, він виливає на нього роболітодоктояк, щоб він подивився що було в минулому. Всі повертались в минуле на декілька хвилин. Навіть на тварин він лив це. Якось він полив зілля на білку, на неї воно не спрацювало, і вона стала як людина, все робила як людина, тільки вигляд мала як білка. Пер злякався, побіг додому. І потім несподівано захворів. Його хвороба була сильна від того, що він використовував забагато роболітодоктояку. Викликали лікаря, його забрали в лікарню. Хвороба була занадто сильна і буде дуже довго лікуватись, тому для Пера зробили квартиру у лікарні. Пройшов деякий час. На сьогодні Пер ще хворіє. Та білочка, яка стала як людина, бігала і раділа. Один раз вона збила з ніг одну дівчинку, яку звали Дора..." (Кіра Селіванова)

 

Ілюстрація Марії Журавель."Краматорськ на Донеччині — прифронтове місто, у якому завжди бурлило життя. У цьому місті жила сім'я лікарки та автослюсаря. Ігор та Олена переїхали туди з околиць Донецька ще у 2014, і навіть не могли  подумати, що їм знову прийдеться тікати від війни. Жінка працювала терапевткою і мала велику повагу від земляків. Хоч і мала не дуже великий досвід роботи, проте вже врятувала не одне життя. Віддаючись роботі, вона ніколи не забувала, що є також дружиною, і була прикладом для багатьох. Але... Молоде подружжя дуже хотіло мати дітей, та все щось не вдавалось. І от ранок 24 лютого 2022 року все змінив назавжди..." (Карина Гусельникова)

 

"Гадаю, що «не відкрию Америку», сказавши, що війна змінила нас.  Півтора роки тому п’ята ранку 24 лютого розділила історію України на «до» та «після». Моторошно згадувати ті перші часи, перші дні. Важко було повірити: хіба таке може статися у нашій мирній квітучій країні?!!! Страх, відчай, розгубленість…" (Катерина Колесник)

 

 

 

Painting by Nikita Titov.“‘Gandalf the Green’.
Has warned war is coming back.
To ‘Mordor’ after a drone attack.
On the capital Moscow.
‘Gandalf the Green’ said.
Attacks on ‘orcs’ territory were an “inevitable.
Natural and absolutely fair process”.
Of the war between the two countries...”

(Kurama)

 

 


Всього:
6947
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 10
5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15  
Наступна
В кінець
Топ-теми