Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Сергій Губерначук. Сниться рідне село. Цикл поезій. У розділі використано світлини села Богдани́ Вишгородського району Київської області та його околиці."Мені сниться – не насниться
        журавлиная криниця
у бабусинім селі,
        там, де ніженьки малі
рік за роком виростали –
        і тепер моїми стали,
де стоптали всю травицю,
        забруднилися в землицю,
обходили всі стежини 
        і подряпались в ожині –
та й побігли без нужди
        десь за обрій, назавжди́..."  
(Сергій Губерначук)

Malcolm Liepke - Sleeping Baby - Telluride Gallery of Fine Art"Ми з братиком їдемо з батьками на гостину. Тато сидить за кермом, ми з мамою товчемося ззаду. Дорога зовсім замашинена. Хоч нам треба поспішати, всі авта вишикувались рядами й не рухаються. Тато комусь телефонує. Я мовчу, хоча дуже хочеться його питати, а ще більше — радити, та я знаю, що він не любить втручань у розмову. Чую, що татко комусь пояснює: "Ми стоїмо". Мій маленький братик відразу реагує, звертаючись голосно до мами: "Мамо, але ж ми сидимо". Мама вказівним пальцем дає зрозуміти, що не слід так говорити, а коли тато вимикає телефон і кладе набік, пояснює: "Тато вибачався, що не встигаємо, він говорив про транспорт, а не про нас. Машина не може зараз їхати — вона стоїть нерухомо в черзі за іншою машиною, яка теж завмерла в очікуванні. Ми, пасажири, дійсно сидимо, але навіть якби ми лежали або лазили по машині, тато б промовив, що стоїмо, міг ще сказати, що застрягли"..." (Галина Мирослава)

Леонід Куліш-Зіньків. Скоромовки з книги Сонячний дощик."Чув Івасик у ставку 
Скоромовку ось таку:    
— А я щука — риба хижа 
Малі мальки — моя їжа, 
Я недобра, навіть зла,
В мене зуби, мов пила. 
Закидає хлопчик хутко 
У став синій довгу вудку:
— А я, щуко, рибачок — 
Упіймаю на гачок."

(Леонід Куліш-Зіньків)

Вірші про пори року. Вірші про місяці року. Дванадцять місяців."Кожен місяць, кожну пору
на землі нове вбрання.
Й ми самі не ті, що вчора, –
ми зростаємо щодня.
Глянь навколо оком пильним
і побачиш зміни ці.
Ось повільно, неухильно
Йдуть по черзі місяці."
(Наталя Забіла)

Наталя Забіла. Дванадцять місяців. Цикл віршів. Вірші про місяці року.

"День за днем,
за тижнем тижні –
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема."

(Наталя Забіла)

Леонід Куліш-Зіньків. Вірші про 12 місяців року зі збірки Сонячний дощик. Художник - Євгенія ЖитникПрекрасні дитячі вірші відомого українського поета Леоніда Куліша-Зінькова про кожен із дванадцяти місяців року: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень зі збірки "Сонячний дощик".

 

Сергій Губерначук. Озеро Зе́ро. Цикл поезій. У розділі використано картини голландського художника Петера Мотса (Peter Motz)."Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.
Усолоджу високим вином з вірогідністю,
що зломлю об портрета твойого всі пера!"

(Сергій Губерначук)

Художник - Марія Примаченко."Для сімейного читання. Дошколярикам старшого віку.
Абетка (ігрова) "Викрутасик" з присвятою жартолюбчикам у двох книжках:
I. Від А до Л (16 літер);
II. Від М до Я (16 літер, без м’якого знака).
(Дітям сумуватим не варто читати)
Словолюбі словожарти словолюбикам для старту.
Смішні віршики з поясненнями-повідкриванками під ними."

(Галина Мирослава)

Jordan Hicks _art"Привітала літній день
Польова ромашка,
У небесну чисту синь
Полетіла пташка.
Цей чудовий літній день
Барвами чарує
І мелодії пісень
Щедро всім дарує."

(Ганна Максимович)

Леонід Куліш-Зіньків. Вірші для дітей."А у бабці сови 
Внученяток дома дві. 
Окуляри бабця має, 
Казочки для них читає. 
Сич купив веселу книжку 
Про комарика і мишку."

(Леонід Куліш-Зіньків)


 

Художник - Марія Примаченко. Картина - Галочка літає, господаря шукає."Для сімейного читання. Дошколярикам старшого віку.
Абетка (ігрова) "Викрутасик" з присвятою жартолюбчикам у двох книжках:
I. Від А до Л (16 літер);
II. Від М до Я (16 літер, без м’якого знака).
(Дітям сумуватим не варто читати)
Словолюбі словожарти словолюбикам для старту.
Смішні віршики з поясненнями-повідкриванками під ними."

(Галина Мирослава)

Авторська світлина Олени Більчук""Він не боягуз, мій Тато не боягуз!"— на високий пагорб щодуху біжить хлопчина. Все вище і вище. Вже видно край поселення, оборонне укріплення, рів… Блакитну хвилю ранкової Ріки… Та Аджай, здається, нічого не помічає. Він раптом зупиняється, б’є палицею по високій траві й вигукує: "Він не тікав! Він не бачив!" "Ти… ти звідки?" — зненацька чує тонкий голос. Аджай озирається і бачить дівчинку. Дая, так її звати, одразу здогадалась за одягом, що хлопець — син воїна. Проте розгубилась — й запитала, що перше спало на думку..." (Олена Більчук)

 

 
Леонід Куліш-Зіньків. Казки та оповідання з книги Сонячний дощик. Художник - Євгенія Житник.

До добірочки казок та оповідань Леоніда Куліша-Зіньківа увійшли такі:

Рано і пізно
Мізинчик
Ящірка і Крокодил
Добрий Ведмедик
Чому сховалась Гумка
Чарівне люстерко
Як Сергійко не став пастушком
Чому б’ють подушку
Багатий Зайчик    
Як тигр на кішку перетворився    
Крокодилячі сльози
Місяць, зорі і злий чарівник
Як Зайчик Лисичку обхитрив
Борсучок, який умів малювати
Казка про хлопчика Сяк-Така
Зайчик Чорне Вушко і солодкі сни
Синочок сонечка

 

"Доброго здоров'я, мої любі читачі та читачки. Сьогодні раптова, однак важлива тема, до якої я вкрай раджу прислухатися. Протягом останнього тижня я, мабуть, тричі спостерігала пости про захист російської мови. І кожен із цих дописів репостили в українськомовні групи з проханням нагадати авторці чи автору посту, хто в домі хазяїн. Я зазвичай такі активності стараюся спиняти, однак люди мене не чують, не розуміють і вважають агенткою кремля. Це відбувається через елементарне незнання алгоритмів просування контенту в соцмережах. Поки Ютуб, Фейсбук і Твіттер працюють за єдиним принципом: чим більша активність під постом у вигляді лайків, репостів та коментарів, тим вищий рейтинг посту і тим більша кількість людей його бачить..." (Ольга Шарко)

Леонід Куліш-Зіньків. Казки та оповідання з книги Сонячний дощик. Художник - Євгенія Житник. "Стала ранком
Я на ґанок
І сказала:
— Добрий ранок!
Сонцю, полю
І травичці,
Добрим людям,
Тихій річці...
Добрий ранок,
Світе мій,
Мирний, чистий,
Голубий!"  

(Леонід Куліш-Зіньків)

Зірка Мензатюк. Дзвоники. Оповідання з книги Зелені чари. Художники: Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Це трапилося в часи перших християн, у пору палкої віри й великої жертовності... Один священник, ідучи лісом, милувався погідним літнім вечором і дякував Богові за ясноту неба, за мрійливу тишу, за всю довколишню красу, що сповнювала серце зачаруванням. Він вийшов на галявину, і раптом очам відкрилося справжнє диво. Все навколо мов залила блакить, так рясно цвіли дзвоники. Вони похитувались під лагідним вітром і наче видавали чистий, ніжний, мелодійний передзвін... Довго стояв священник зворушений, слухав прекрасну музику квітів, милувався досконалою формою блакитних вінчиків. І в нього виник задум: відтворивши форму лісової квітки, вилити для костелу дзвін із лункого металу. Легенда називає й містечко, де він це зробив: Нола в італійській області Кампанія. Був то перший металевий дзвін. Латинська назва дзвоників досі нагадує про ту місцевість: кампанула (campanula). Дзвоники ростуть повсюдно, усі їх знають і ні з чим не плутають завдяки неповторній формі квітів..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Біблійний гісоп. Оповідання зі збірки Зелені чари. Художники - Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош"У Біблії, в 50-му псалмі, який віруючі люди знають напам’ять, є таке прохання до Бога: „Очисти гісопом мене, — і буду я чистий, омий Ти мене — і я стану біліший від снігу”. Йдеться про очищення від гріхів. Що ж то за гісоп? У Біблії він згадується багато разів. У часи Мойсея він вважався священною травою, якою лікували хворих, знезаражували приміщення. Палестина від нас далеко. А проте Бог не обділив Україну біблійним зіллям. Гісоп крейдяний зростає і в наших краях. Він трапляється коло річок Сіверський Дінець, Лугань — там, де в землі багато крейди. Він до того любить крейду, що може рости на її свіжих відслоненнях, де не витримує жодна інша рослина. А вже коли гісоп утворить зарослі й застелить крейду перетлілим листям, поруч з ним поселяються різні трави..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Терновий вінець. Оповідання з книги Зелені чари. Художники - Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош"І чим той терен заслужив такої шани? Є ще глід та шипшина, теж колючі, теж цілющі, і цвіт мають не гірший, ніж у терну. Так ні. Про них тільки й придумали, ніби їх створив лукавий, щоб люди кололися та грішили, лаючись. А про терен склали зворушливу легенду. Нібито був він колись не колючим. І так безжалісно люди ламали його гілки з терпкими ягодами — на ліки, на узвар, на наливку, на варення, що врешті терен не витримав. Пішов на скаргу до Бога. "Так і так, — почав жалітися, — я геть беззахисний. Хто йде, той і терне, й обламає." То Бог і дав йому захист: густі та гострі колючки. Вертався кущ від Бога, а позад нього чувся сміх: "Ану, люде, тепер терни! Тепер спробуй обламай!" Терен живучий і невибагливий, оселяється всюди, не вибираючи місця: у ярах, балках, на глинистих кручах, кам’янистих схилах, на узліссях і в долинах річок..." (Зірка Мензатюк)

Костянтин Степанюк, художник-пейзажист. Пейзажна лірика Рівненщини. Онлайн-галерея авторських світлин.Відомий український художник-пейзажист Костянтин Костянтинович Степанюк — людина неординарна. Він — завжди у пошуку нових ідей у творчості та джерел для свого натхнення. Окрім викладацької діяльності, написання олійних полотен та створення неймовірно красивих виробів із дерева, митець захоплюється фотографією. На тисячах його світлин, зроблених професійною камерою, можна спостерігати, як міняється природний ландшафт протягом року, як зачаровує художника місцина, де він мешкає та працює. Тож пропонуємо нашому шановному глядачеві долучитися до онлайн-перегляду фотогалереї, яку нам люб'язно дарує автор. Насолоджуймося та надихаймося!

"Одного разу гуляв Борсучок на лісовій галявині. Аж раптом почав дощик накрапати. Засмутився Борсучок і пішов у хатину. Коли це чує, сміх надворі. Вийшов, дивиться. А то жабеня по калюжі стрибає й сміється.
–    А що ти робиш? – питає Борсучок.
–    Дощику радію!.." 

(Ольга Зубер)


Всього:
5330
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми