Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні."Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.
А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
З вогню в нього губи,
Її він голубив…

(Володимир Даник)

Людмила Кибалка. Акровірші про тварин та птахів для дітей. Птах. Голуб. Цуценя. Білка. Їжак. Кріт. Лев."Лев пишну гриву має.
Еге, кожний тікає – 
Великий звір лякає."

(Людмила Кибалка)

Христос Воскрес. Писанка. Добірка дитячих пісень до Великодня. Слова Катерини Перелісної. Музика Миколи Ведмедері (слова, ноти)"Гарна писанка у мене — 
Мабуть, кращої й нема! 
Мама тільки помагала, 
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти, 
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них..."
(Слова Катерини Перелісної
Музика Миколи Ведмедері)

Композитор Микола Ведмедеря. Пісні про Україну. "Добрий день, матусю-Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я - твоя дитина,
Крапелька великого Дніпра."

(Слова Наталії Рубальської
Музика Миколи Ведмедері)

Композитор Микола Ведмедеря. Пісні до маминого свята (слова, ноти). "Ми маму вітаємо з святом.
Із святом, матусю моя! 
Добра тобі зичим багато, 
Щаслива хай буде сім’я!
Мамо, мамо,
Із святом, матусю моя! 
Мамо, мамо,
Щаслива хай буде сім'я!"

(Євгенія Сухина)

Галина Мирослава. Короткі записи з новорічної подорожі до Венеції. Світлини - авторки. "Вельми несподівано за кілька днів до Нового року, саме на свої уродини, я отримала від своїх дітей дуже приємний подарунок — подорож до Венеції на святкування Нового року. Вранці 30 грудня великим автобусом на 63 місця, який туроператор Tango Travel вибрав для акційної подорожі, ми вирушили від зупинки неподалік львівського аеропорту до Венеції. Ніч перед тим видалась безсонною, тож дорогою я в'яло оглядала терени за вікном і подеколи дрімала. Чим далі ми їхали, тим зеленішими виглядали поля. У Закарпатській області Київстар раптом висвітив поряд з часом у Києві час у Закарпатті, що мене неабияк здивувало. Контроль на митниці нам пощастило пройти швидко й спокійно. Кожні три години автобус робив зупинки, як цього вимагають правила проїзду туристичних автобусів у Європі. Згодом ми в'їхали у вечірній Будапешт, яскраво прикрашений до різдвяних і новорічних свят. Родзинкою дороги перед нічною їздою до Італії стала зупинка в Будапешті. Самотньо блукати нічним Будапештом мені зовсім не хотілось, як і чекати наодинці на березі Дунаю повернення нашої групи з плавання корабликом, отож дозволила собі розкіш вечірньої прогулянки з келихом смачного угорського шампанського..." (Галина Мирослава)

Інга Квітка. Казка про розумного щура"...Побачили воєводи, що король знову став колишнім, й впали перед ним на коліна. Дівчина розгубилася та подивившись на щура, який весело помахав їй хвостом та щез у траві, погодилася вийти заміж за короля. Вибачився король перед всіма за те, що ледь не почав війну, та відправився зі своїм військом назад додому. Наказав він покликати чаклуна до себе. Хотів його покарати, та його наречена попросила не робити цього. Махнула вона чарівною гілочкою перед чаклуном, і той замовк назавжди, бо не зміг побороти свою лють та подобріти.
А король замість війни прославився на увесь світ своєю добротою." (Інга Квітка)

Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. "Місячної ночі з води виходять русалки. Вони гойдаються на гіллі або танцюють на ясних галявах — бліді, тонкорукі, у білих напівпрозорих сорочках, з довгим розпущеним волоссям, у зелених вінках з осоки. Тільки в найстаршої русалки вінок з чудових водяних лілей. Біле латаття, або водяна лілея — то найпринадніша квітка наших озер і тихих заплав. Велика, сліпучо-біла, з золотою, мов сонце, серцевиною, вона далеко видніється серед води, мов царівна на зеленому троні. У різних народах склали чудові легенди про латаття, шанували його і навіть обожнювали. Давні греки вважали, що водяною лілеєю стала прекрасна німфа, і що ця квітка чарівна може наділяти людину красномовством. Німці різьбили її на лицарських гербах. Індіанці вірили, що біле латаття виникло з іскор зірки, яку збив стрілою молодий вождь. А в Україні розповідають печальну легенду, що водяними лілеями стали дівчата, яких гнали в неволю татари. Рятуючись від наруги, полонянки втопилися в глибокому озері, а на ранок виринули над плесом непорочним білим цвітом..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Татарське зілля. Оповідання про аїр зі збірки Зелені чари."Кажуть, що його принесено в Україну на копитах татарських коней. Під час своїх набігів татари, перш ніж брати воду й напувати коней, кидали в озера й річки коріння аїру — для дезінфекції. І вода ставала придатною для пиття. "Літа Божого 1224 зі сходу сонця бігло за татарським копитом зілля татарське аїр", — пише Ігор Калинець, котрий склав багато віршів і казок про квіти. В Україні аїр не родить плодів — шкірястих червоних ягідок, як у себе вдома в Азії. У нас немає комах, що його запилюють. А проте він прижився, розрісся, облямувавши береги тихих озерець довгим і вузьким, мов шаблюки, листям. Його називають татарка, аїр, лепеха, шувар, а то навіть і цар-зілля (таке воно цінне). На Зелену неділю його запашними стеблами й листям застеляють долівку в хаті. Можливо, спочатку таким чином вдавалися до чарів: топтали ординське зілля, жадаючи потоптати й саму лиховісну орду..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Чари-Комиші. Оповідання про рослини водойм зі збірки Зелені чари. Калюжниця."На річку! На річку! Там тепла, прогріта зеленаста вода, там гарячий пісок, сонячні зблиски, веселі бризки, там сміх і гамір! А попід берег, по коліна в воді стоїть зеленою стіною... Що ж там стоїть? Що ти за зілля, як тебе звуть? Шумлива, різуча — авжеж осока! Де вода чи болітце, там і вона. Усі її знають, тільки остерігаються чіпати, бо недовго й порізатися. Тому й осока, що січе своїм гострим листям. Високі стебла, темні качалочки — то рогіз. Хто не ліз у воду, щоб дістати його тугі коричневі суцвіття? Вони гарні у вазі. Але як висохнуть та пустять пух, буде в ньому вся хата. Бо хіба жарт: в одній качалочці 150 тисяч насінин! З рогозу плетуть килимочки, сумки, навіть домашні капці, які іноземці купляють як сувеніри..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Неопалима купина. Оповідання з книги про рослини Зелені чари. Розповідь про ясенець білий"Гарна річка Дністер!.. Над безкінечними поворотами й закрутами здіймаються високі стрімкі береги. Тут простір і широчінь, тут сиве каміння в рудих плямах моху, рідкісні трави й квіти, невимовно мальовничі на цих важкодоступних скелях. Від гирла Золотої Липи до гирла Збруча над Дністром трапляється дивовижна рослина, яку вчені називають ясенець білий. В народі вона відома як неопалима купина, а названа так через свою незвичайну властивість. Коли до розквітлого куща піднести запалений сірник, рослина спалахне й погасне, лишившись неушкодженою. Тичинки, пелюстки, квітконіжки, навіть верхівки стебел містять безліч залозок, що виділяють ефірну олію зі своєрідним запахом, який трохи нагадує аромат лимона. Густі випари скупчуються навколо куща — саме вони й спалахують. Щоправда, для полум’я має стояти зовсім безвітряна й спекотна, до 35 градусів, погода..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Стокротки. Оповідання зі збірки Зелені чари."Щороку, коли з календаря відривали останній лютневий листок, у мене починалися тривалі суперечки з мамою: "Таж мамо! Таж уже весна!" — наполягала я. "Почекай до 21 березня. Весна почнеться з рівнодення," — заперечувала мама. А раз не весна, то не дозволяли перевзуватися в легенькі черевички, не пускали бігати в луг коло Прута. Тому я йшла шукати аргументи, які б переконали маму. І якщо в саду була хоч латка вільної від снігу землі, то таки знаходила їх у вигляді мацюпусіньких біленьких квіточок. "Весна, весна! — мчала я до хати. — Уже цвітуть ці маленькі ромашечки!" То були не ромашки, а стокротки, або ж маргаритки. У них теж білі пелюстки й жовта серединка — достоту філігранна мініатюрна копія ромашки. Щовесни вони біліють у траві, немовби дрібні перли. Від грецького слова „перлина” — „margarites” — і походить їхня назва — маргаритки. А латинню їх називали Beilis perennis — „вічна красуня” за те, що вони цвітуть довго, упродовж кількох місяців..." (Зірка Мензатюк)

Крехівська Ікона Св. Миколая (ХVII ст.)"Є така чудова нічка,
Що приходить раз у рік,
Бо ж це нічка-чарівничка,
І до неї кожен звик!
Що ніколи не бариться
І мандрує з краю в край,
Бо в цю нічку загадкову
Сам приходить Миколай!"

(Галина Бойко)

Володимир Даник. З письменницького зошита."А у споминів – своя логіка... Це ніби невеликі камінчики, що раптом поєднуються у... якусь незбагненну мозаїку! Мозаїку, що її ти можеш так чи інакше коментувати, а ось змінити уже не зміниш. І події, позначені неабияким драматизмом, і речі, що викликають іронічну посмішку – усе це поруч! Усе це ніби краплини бурхливої хвилі тривожної ріки, якою і є – наше життя..." (Володимир Даник)

Марія Деленко. Про дівчинку Зорянку та зірочку Різдвянку. Малюнки взято з дитячого конкурсу Ucraina CreAttiva. Малюнок Анастасії Носанчук (смт. Солотвин Івано-Франківської обл.)"За вікном метуть сніги,
Біло-біло навкруги.
У саду й на вулиці
Вітряниця хмуриться.
По самісінькії вуха
Зодяглись кущі в кожуха,
А в шапки кудлаті –
Яблуні крислаті.
Морозенко-борода
Все у вікна загляда..." 
(Марія Деленко)

Блог Ольги Шарко про мову. Вадим Пепа. З нащада світу. Колядка. "З нащада світу
Ой як то було з початку світу,
Коли не було ні неба, ні землі,
А тільки синєє море,
А серед моря зелений явір. 
На тім яворочку – вгорі гніздечко,
В гніздечку ж – три соколочки,
Три соколи сидять,
На синєє море зорять.
Три соколочки раду радять,
Раду радять, як світ снувати,
Світ снувати і наповнити..."  
(Вадим Пепа)

Пацлавська чудотворна ікона Пресвятої Богородицісусик маленький, як Сонечко з неба
Свої рученята підносить до тебе,
І дякує Богу, і всіх нас вітає,
Усі веселімся: “Христос ся Рождає!”

(Галина Бойко)

Рушничок. Малюнок Яни Кернер-Вернер"Вишивала я рушник 
власними руками. 
Гаптувала залюбки 
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні — 
калинова гілка.
Під мережкою, внизу,— 
книжка і сопілка."
(Володимир Лучук)

Україна. Дитяча пісня. Музика Миколи Ведмедері. Слова Наталії Іванюк (текст, ноти, відео)"На ромашковому полі,
Де птахи живуть на волі, 
Там волошок очі сині — 
Це на рідній Україні!
Там, де рік гірські потоки, 
Де ростуть стрункі осоки, 
Де озера журавлині —
Це на рідній Україні!
"

(Музика Миколи Ведмедері
Слова Наталії Іванюк)

Ліна Костенко. Вірш, присвячений Василю Сліпаку. Міф. Ті, що народжуються раз на століття..."Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата, —
вибирають найкращих..."

(Ліна Костенко)


Всього:
5081
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми