Статті для дітей та батьків

"Гудуть сирени, працюють хаймерси,

хтось скиглить, що немає шансів…

Чи бачиш: тобі посміхається

дівчинка у вишиванці?"

(Юрій Гундарєв)

 

 

 

 

"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
        
(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

"...Було це, діточки, давно. У понижжі за порогами могутнього Славутича-Дніпра на вільних землях почали збиратися волелюбні відчайдухи та сміливці. І стали разом військову муштру проходити, волю, силу духу кувати, різну зброю проти нечистого ворога освоювати, щоби бути готовими нападникам гідний відпір давати. А що були набожними, то в центрі Січі звели затишний Храм-Церковицю. Так щоранку, щовечора та о полудні у ній збираються і щиро моляться за збереження й благословення землі рідної. Якось молилися ревно козаки перед боєм, бо знали про наближення ворожої орди, що палила цілі села, забирала молодь в рабство, а ще прикликала зло в поміч...." (Галина Римар)

 

 

"Автентичні традиції не в змозі знищити навіть війна. Ба схоже, навпаки, вони міцнішають, як колись у боях міцнішали стародавні богатирі. Тому, що у нас в душі завжди живе сонце, а сила духу підтримується вірою в Україну! Є у Києві одне (втім, не одне) сакральне місце. Це «Селище Козака Мамая» - «Мамаєва Слобода», котра розкинулась у тому самому урочищі, з якого бере початок легендарна річка Либідь! Це унікальний куточок стародавнього українського хутора прямо у столиці. І саме тут у неділю 23 червня відбулося надзвичайне дійство - святкування Івана Купайла. Гадаю, вже нікого не дивує, що ми відзначаємо це давнє свято 23 червня, а не 6 липня, – бо так власне й відбувалося у сиву давнину!.." (Катерина Колесник)

 

Борис Васильович Остапенко — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (2001), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, лауреат обласної премії імені Михайла Клименка (2012).

 

 

 

 

 

"Порожня, мов кімната, голова,
в якій гуляє одинокий вітер…
Я часом чую, як росте трава,
поміж собою розмовляють квіти,
освідчуються в коханні риби —
все навкруги освячене любов‘ю,
і гребені на хвилях, наче німби,
спалахують над темною водою…"

(Юрій Гундарєв)

 

Хрестоматія  містить  вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі  дізнаються  про життя та побут козаків Запорозької Січі,  про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій  Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.  

 

«Моє на підмостках життя... Вірші, роздуми, спогади, цитати» — збірка є багатосторонньою розвідкою, яка присвячена поетові, акторові, драматургу Сергію Ґуберначуку. Основний фокус уваги – його акторський шлях, театральні роздуми та відкриті питання, які автор ставить до себе, до мистецтва, до друзів і колег. Перший розділ складено з поезій, присвячених театру, акторам, друзям, вчителям, і відображають почасти враження, почуття і життєві події автора. Друга частина – вибрані цитати і роздуми, в основі яких – думки про мистецтво. Окремий розділ – спогади митців, які відтворюють період знайомства з Сергієм Ґуберначуком. Зібраний матеріал приваблює щирістю, повною відвертістю поета, оригінальністю його мислення, теплим ставленням до творчості і мистецтва, любов’ю до світу і людей, загальним оптимістичним настроєм, а інколи – і тонким дружнім гумором. Збірка розрахована на широке коло читачів.

 

До книги увійшли такі козацькі вірші Марії Деленко:

«Отаман»;
«Пісенька осійських козачат»;
«Так є!»;
«Козак Синиця»;
«Козачок Ґулька»;
«Козачка Дрібка»;
«Йшла на Січ сороконіжка».

 

 

 

"Скоро День матері. Катрусенька хоче приготувати своїй дорогій матусі приємний сюрприз, бо дуже її любить. Коли дівчинка ішла до школи, побачила бабусю, яка продавала вирощені вдома великі, неймовірно красиві квіти сон-трави. У горщечках, а ще так дбайливо загорнуті в гарний подарунковий папір! Та у дівчини нема коштів на них. Зате коли вона прийде додому, щось допоможе матусі, тоді хутенько повчить уроки (а їх має бути небагато, бо дві контрольні), і закінчить валяти з вовни м'якеньке сердечко в подарунок!.." (Галина Римар)

 

 

"Маленький Едик замислився  — вранці тато зажурено промовив, що Едиків черевик всівся. До того хлопчик вже якось чув незадоволене бурчання бабці, звернене до нього, коли він занадто метушився: "Всядься нарешті''. А, виявляється, й черевикам треба всідатися. Але ж черевики спокійні, лише їхні господарі змушують черевики бігати, ходити або зупинятися. Хіба можна на них скаржитись?! Хоч на весь голос цвікай — стоятимуть собі незворушні, де їх поставили. Почухав гарячково потилицю, хотів було запитати в мами, однак його увагу відвернули розкидані по підлозі в його кімнаті речі. Їх нагромадилось стільки, що треба було хоча б набік порозпихати, бо як пройдеш? Прибирання забрало трохи часу, якого завжди так шкода... (Галина Мирослава)

 

"Зачиняти –  вікна та двері.
Розгортати  – книги, журнали.
Тож у мовленні й на папері,
Сподіваюсь, Ви так уживали?
Відчиняймо  в кімнаті кватирку,
Розгортаймо  роман цікавий.
Відкриваймо  ж  – у небі зірку!
І розплющуймо очі від кави..."

(Міла Сонячна)

 

 

"Мої думки – така маленька річ
у безконечності нічного зорекраю."

*  *  *
Лікую виключно любов’ю.

*  *  *
Усім тобі завдячую, Любове!

(Сергій Ґуберначук)

 

 

"Я в отчий край ранесенько вертаю,
Хто знає легшу і солодшу путь?
Зоря чомусь на заході світає —
То соняхи матусині цвітуть...
Ах, соняшники — сонечка розквітлі,
Ласкаві промінці мого села!
Від вас на світі стало більше світла
І в серці більше затишку й тепла..."

(Борис Остапенко)

 

"Як свято мати друзів при собі!
Вони лікують серце невгамовне."

(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:

ВАСИЛЬ СЛІПАК ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ ОЛЬГА СІМОНОВА ДМИТРО БУЙВАЛ СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ АНТОН СМЕЦЬКИЙ ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУК ІГОР БЄЛАНОВ ЄВГЕН НИЩУК ГАЛИНА АЛМАЗОВА МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮКОВ

 

"Колись в якімсь куточку на землі
З’явилось чудо — перші вчителі.
Створили школу — щоб усіх навчати,
Як слід читати, думати, писати...
А люди чудувалися навколо.
Хтось заздрив, хтось радів і йшов до школи.
А хтось боявсь народного прозріння
І в шибки тишком мірився камінням..."

(Міла Сонячна)

 

"А ранок пташечкою пурх,
Зацвірінчав, заусміхався.
Легенько крильцями тріпнув.
І день почався.
З-під ковдри виліз спершу ніс,
А потім очка,
Мов дві росинки хтось приніс
Нам з холодочка.
Стрибнули ніженьки на діл,
Гайнули далі.
— Добридень, сонечко. Тобі
Всі діти раді."

(Галина Мирослава)

 

«Злотоцінний» — це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка трафаретність здається якоюсь недоречною. А тому я обрав новий жанр, який можна назвати маленькою поетичною симфонією, — своєрідний симфо-вірш. Це коли поетична проза і власне поезія утворюють, за словами того ж Тичини, щось енгармонійне… Читаймо симфо-вірші про визначних діячів української культури:

1. ПАВЛО ТИЧИНА 2. МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ 3. КВІТКА ЦІСИК 4. МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО 5. БОГДАН СТУПКА 6. НІНА МАТВІЄНКО 7. ВЛАДИСЛАВ ГОРОДЕЦЬКИЙ 8. КАТЕРИНА БІЛОКУР 9. ВОЛОДИМИР КОЖУХАР 10. ВАЛЕР‘ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ 11. ІВАН МАРЧУК 12. ІГОР РИМАРУК 13. МАРИНА СЕМЕСЮК 14. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 15. ЄВГЕНІЯ МІРОШНИЧЕНКО 16. АНАТОЛІЙ ХОСТІКОЄВ 17. МИКОЛА ГЛУЩЕНКО 18. ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ 19. РОМАН КОФМАН 20. ВОЛОДИМИР СОСЮРА 21. ТАМАРА ЩЕРБАТЮК 22. ТАРАС ПЕТРИНЕНКО 23. ВОЛОДИМИР ШЕВЧЕНКО 24. НАТА ЖИЖЧЕНКО 25. ГАМЛЕТ ЗІНЬКІВСЬКИЙ 26. ВАСИЛЬ СТУС

"Ішов військовий на завдання,
Молилася дружина зрання:
Просила в Бога, долі, світу,
Щоб знов жили із татом діти.
Просила так, що звідкись крила
На спині у бійця з'явились!
Чи відросли, чи хтось позичив?
А доля чує: її кличуть..."

(Міла Сонячна)