Наталія Грегуль. Жмуток віршів для українських дітей

Наталія Грегуль

ДИТЯЧА ПІСЕНЬКА

В небі сонечко немов перекотиполе,
Покотилося як м'яч, пірнуло у море,
Було сонечко всю нічку у полоні,
Стало видно все удень як на долоні.

З нами сонечко весь день разом ходить,
Тінь попереду жене, потім слідом водить,
Ми зіграли у квача з тінню разом,
Правда тінь наздоганяла нас щоразу.

Вітерець вмить прожене в небі хмари,
Будем з сонечком робити добрі справи,
Разом з друзями завжди веселіше,
Друзям краще йти гуртом і скоріше.

Приспів:
Сонечко у небі – новий теплий день,
З сонечком співаєм радісних пісень,
Сонечко радіє – промінь простяга,
Кожного на світі гріє зігріва.

* * *

ЛІТНІ СПОГАДИ

(віршик-крінжик)

Всі герої реальні, всі алюзії з людьми випадкові.

Летіли зозулі – крутили всім дулі,
За ними сороки – скрекіт на всі боки.
Налетіли мошки – навіть в рота трошки,
А руді комашки кусали за ляшки.

В ставку черепаха поїхала дахом,
А зелена жаба комарів ковтала.
Скажені собаки хапали за п’яти,
А на горі раки свистять небораки.

На паркані білка доганяла стрілку,
Витріщився пугач – з дуба впав і гупав.
Верзе кіт дурниці – набрида синиці,
Пес роззявив рота – ловить гав босота.

Зажмурилась галка – зле похмілля зранку,
Довбе дятел стовбур як нестепний бовдур.
Кому яке діло – дятлу прикортіло,
Забиває баки – дятлу все до сраки.
18.12.2024

***
У кутку тихенько мишеня шкребеться,
Котик причаївся й вусами пряде,
На вікні срібряста павутинна в’ється,
Сіточку невтомно павучок снує.

* * *

ДО ВІРША ГРИГОРІЯ ФАЛЬКОВИЧА
«КОСМОНАВТ З ПЛАНЕТИ ЗЗЗ-ЗУ»

Пан Григорій від душі
Пише всі свої вірші,
І козу з планети Ззз-зу
Бачив певно уві сні.
Довелося раз й мені
В очі глянуть тій козі –
Справді – очі неземні!