Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Юлія Хандожинська. Подорож ворони. Дитяча казка."Чорна ворона пробудила своїм криком ранок. Вона всілася на високу тополину, що росла понад водою і викрикувала своє невдоволення. "Всі сплять, ніхто мене не чує, ніхто зі мною не хоче розмовляти. Невже так довго можна спати? - Аж тут зирк донизу... - А хто це, хто це там внизу копошиться? І не відгукнеться на мій голос?" Неподалік від тополі ріс кущ калини, а на ньому сиділи горобчики..." (Юлія Хандожинська)

Вітражі мудрості взяті з книги Вадима Пепи - Україна в дзеркалі тисячолітьЦитати, цитати, куди не глянь – усі люблять цитати. На творі ЗНО як аргументи вживають цитати. У коментарях під гарячими постами – цитати. В шоу та інтерв’ю – цитати. Пафос, статус, цитата. :) Я вже за своє скромне життя зрозуміла, що більшість із цих афоризмів ми вживаємо просто до слова, аби викаблучитися, чи якось надати мовленню урочистішого регістру, емоційності чи просто зв’язності. Тому від цитат притомилася. Однак попит є. Тому пропоную вам відчути себе читачами українського ‘Esquire’, а саме його найпопулярнішої рубрики – висловів відомої особистості. (Ольга Шарко)

Володимир Даник. Добірка поезій. Альманах Скіфія-2019-Весна."Ніби сонце, що сходить над кручі,
Ніби сяйво стрімкої води,
Наша мова – це диво квітуче,
Без якого серцям не цвісти!"

(Володимир Даник)

Василь Сухомлинський. Як Бджола конвалію знайшла. Казка-оповідання для дітей"Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу." (Василь Сухомлинський)

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанкарські знахідки. Натуральні барвники. Марена красильна в компанії весняних барвників"Марена красильна (Rubia tinctórum) доступна будь-якої пори. Засушені корені цієї рослини можна купити в "зеленій" аптеці, там, де продають трав'яні збори. Як розповідає писанкарка Ольга Завальнюк, у Херсоні марену вирощують на присадибних ділянках, продають просто на ринку, і недорого. Фарбує марена без протрави. Дарує писанкам жовто-гарячу барву (при накладанні на жовте) і темні відтінки червоного кольору. Цікаво, що заморожені ягоди бузини при накладанні на марену дають вишневі відтінки, світло та темно-коричневі барви. При накладанні на цезальпінію отримуються фіолетові відтінки, тому марену без перебільшення можна заносити до списку унікальних ґрунтів." (Ірина Михалевич)

Любе сонечко, грій. Дитяча пісня про весну. Слова Наталі Карпенко. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти."В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!"

(Наталя Карпенко)

 У верби-вербиченьки. Дитяча пісня. Слова Наталі Карпенко. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти."У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна."

(Наталя Карпенко)

Краплинка. Дитяча пісенька. Слова - Наталі Карпенко. Музика - Миколи Ведмедері. Текст, ноти"Після подорожі спить
У воді краплинка.
Сниться крихітці блакить
І пухка хмаринка."

(Наталя Карпенко)

Зірка Мензатюк. Сльози Божої Матері. Оповідання про конвалії з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Коли весна сягає свого зеніту, ці лісові квіти враз заполонюють міські вулиці прекрасними білими букетами. Тонкі незрівнянні пахощі струменіють тоді містом, і здіймаються в душі незбагненний щем і зачарування, і хочеться, покинувши все, мчати в ліс, під зелені шатра молодого листя, до солов’їного щебету, до прохолодної папороті, до сріблистих місячних галяв..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Вишнева країна. Оповідання з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. "За незлічені вишневі садки, за пісні про рясні вишні поети назвали Україну вишневою. З давніх-давен дійшла до нас сумна легенда про вишню. Колись у степу жив старий січовик з дочкою-одиначкою. Дівчину посватав вродливий козак, але молодятам не судилося жити в парі. У день їхнього весілля на село напали татари. Козака убили в сутичці, загинула й наречена. Засмучені їхньою долею люди поховали молодят в одній могилі. І ось на ній виросла незвичайна вишня, схожа на загиблу дівчину: невисока, кругловида, зі смаглявими плодами. Так з’явилася вишня-степовичка. Народний художник Федір Панко з козацького села Петриківка на Дніпропетровщині, звідки походить відомий народний петриківський розпис, змалював давню легенду в картинах, котрі обійшли багато виставок, друкувалися в альбомах і книгах..." (Зірка Менатюк)

Зірка Мензатюк. Дикі півонії. Оповідання з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Хто не знає півоній? Важко уявити весняні квітники без цих пишних рожевих, білих чи пурпурових квітів. їхнє розмаїття безмежне: у світі налічується 10 тисяч сортів півоній. У Китаї, де вирощування півоній вважають не тільки приємною, а й богоугодною справою, вони цвітуть цілими садами. А китайські діти слухають казки про добру богиню незвичайної вроди на ім’я Дух Півоній. Дикі півонії також мають багато видів. Два з них ростуть в Україні. У горах Криму трапляється півонія кримська. А в степу - півонія вузьколиста, яку ще називають степовою півонією, або воронцем..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Квітка-шахівниця. Оповідання про рябчика зі збірки оповідань Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.""Ну й вигадуєш, ха-ха! Пелюстки в клітинку? Гарна казочка!" А я ж нічого не придумую. Заплющую очі - й мов наяву бачу луку свого дитинства, Велику Рудку в селі Мамаївцях на Буковині. Ранньою весною, ще лиш зазеленіє трава, на луці з’являлися квіти, які любило все село. Вони виднілися здалеку - темні цятки на тлі молодої трави. То були прекрасні квіти! Високе стебло з вузькими та довгими закрученими листками, а на ньому - ніби тюльпани, схилені додолу. Та найдивніше, що вони мали пелюстки, розкреслені в дрібнесенькі білуваті й вишневі клітинки. Не квітка, а справжня тобі шахівниця! Може, білі весняні метелики грали на них у шахи та були світовими переможцями, достоту, як українські шахісти? Наукова назва квітки - рябчик шаховий..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Кукульбаба, кукульдід. Оповідання про кульбабки з книги Зірки Мензатюк Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Трава, як руно, сонце, як золото, вишні в цвіту, і ми, малі, під вишнями, у кульбабовім раю. Весною в дівчаток не було милішої забавки, ніж кульбаба. У які тільки шати вона не прибирала нас, в які коштовності не перетворювалась! Розділиш стебло навпіл, зав’яжеш на зап’ясті - маєш золотий годинник; зробиш із стебла кільце - ось тобі й браслет; понанизуєш кільця одне за одне - то вже намисто, а скільки плели вінків!.." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Долина нарцисів (зі збірки оповідань Зелені чари). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Ці чудові пахучі квіти цвітуть навесні ледь не в кожному квітнику. Давні греки склали про них гарну сумну легенду. Вона оповідає, що Нарцис був сином річкових божеств. Йому напророкували, що він житиме довго, якщо не побачить свого відображення. Це було неважко: зроблені з металу дзеркала тоді ще траплялися вкрай рідко. Нарцис виріс красенем, усі дівчата закохувалися в нього, проте він любив тільки полювання. Через його байдужість німфа Ехо висохла з горя, і від неї зостався лиш голос. Одного разу на полюванні Нарцис нахилився до джерела, щоб напитись, і раптом побачив своє віддзеркалене обличчя. Власна врода так вразила юнака, що він не зміг відійти від потічка і навіки застиг над ним, милуючись собою. Так і перетворився на чудову квітку..." (Зірка Мензатюк)

Олександр Гаврош. Характерник літературного степу. Нарис про літературну долю Володимира Рутківського
Літературна доля Володимира Рутківського — незвична. Він не належить ні до тих, кого вона пестила у часи розквіту життєвих сил, ні до тих, про кого заговорили вже по смерті. Як там у Ліни Костенко: „Бо слава – це найкраща жінка, що на могилу квіти принесе”. Ні, слава прийшла раніше. Доля таки всміхнулася 73-річному письменникові з Одеси. Про нього заговорили, його книжки враз стали відомими, критики внесли його до літературного канону дитячої літератури.
 

Тамара Швець. Мелодія моєї душі. Поезії. Рідний край - фото автора."Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повідомляють.
Є добре слово і лихе -
Ти пам’ятай завжди про це... "

(Тамара Швець)

Юлія Хандожинська. Хитра лисиця. Казка для дітей"Влітку, коли неймовірна спека, хитрюща рудохвоста лисиця забігла і лягла під кущ шипшини. Лягла на спинку, одну лапку закинула на другу, дві передні підмостила під голову. І думає: "Така гарна хатинка, такий тіньок–холодок, чому я раніше цей кущ не помічала? Тут оселюся і буду жити!" Весела лиска цілі дні проводила з друзями, а ввечері поверталася до своєї "хатинки" під кущем. Зелений кущ її чекав, листочками від сонечка ховав, закривав від дощу–водиці, щоб гарно вночі спалось лисичці. Та коли сонечко стало дужче припікати, кущ захворів і почав сохнути. Лиска цього не помічала, вона весело час проводила з друзями..." (Юлія Хандожинська)

Володимир Даник. А кобзарство – завжди сучасне. Інтерв'ю з бандуристом Михайлом Ковалем."Кобзарство – це мистецьке явище, що належить не тільки історії... Бо є і сучасне кобзарство! Та можна усе ж сказати і так, що кобзарство – завжди сучасне! Бо його творять талановиті і небайдужі люди. І можливо саме тому настільки талановиті і настільки небайдужі, бо їх творчість переповнена любов’ю до України. Отож коли вести мову про кобзарство, то і варто було б звернутися з запитаннями, влаштувати, так би мовити, міні-інтерв’ю з кимось з сучасних кобзарів. Ну, наприклад... з Михайлом Ковалем!.." (Володимир Даник)

Слай Стоун. Світоч сяє в кожнім з нас. Переклад Ольги Шарко."Світоч сяє в кожнім з нас - 
Дощ вгамує, пил зжене з легень.
Чи хто хоче, щоб той згас,
Завітавши у похмурий день?.."

(переклад Ольги Шарко)

ДжоIQ. Візьми із собою в дорогуЧитати - це модно. Читати на Книжковому Арсеналі - це дізнаватися про книжкові новинки першими, “поглинати” контент, який щойно вийшов із друкарні і який ніхто ще не бачив. Читати разом з дітками - це пізнавально та весело. Найцікавіші новинки весни можна буде погортати, почитати та придбати на Книжковому Арсеналі з 22 по 26 травня. Пропонуємо не загубитися у книжках та обрати найцікавіші для себе і свого малюка.

 


Всього:
4742
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 2
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми