“She has now.
Left her village.
Near the border.
With ‘Mordor’.
When ‘orcs’ planes began.
Bombing her border village.
In northern Ukraine.
She refused to leave...”(Kurama)
“A volunteer who evacuates civilians.
Showed you a message.
From a resident.
A few days ago.
“The basement where people were.
Staying on Soborna Street.
Has been hit,” it says.
“A lot of people have died.”...”(Kurama)
"Вітання Вам з Кропивниччини, друзі! Вчимося фарбувати писанку свіжою кропивою. Кропива дводомна (Urtica dioica L.) жалиться, але навесні виростає однією з перших по берегах річок, в лісі, тому бажання спробувати пофарбувати нею писанки переважує всі перестороги. Рецепт проготування кропив'яного барвника: беремо невелику пригорщу трави кропиви, заливаємо її на кілька годин холодною водою, віджимаємо, варимо 15 хвилин на малому вогні, води даємо 170 мл. Увага! Кропива при варінні піниться, тому варто ввесь час спостерігати за процесом. Готовий відвар проціджуємо через ситечко і кладемо галун (алюмокалієві квасці) на кінчику ножа. Барвника вийде десь з півстакана. Тобто Ви зможете фарбувати в такому барвнику тільки одну писанку за раз..." (Ірина Михалевич)
Улюбленець британської королівської родини, Першої леді України та мільйонів дітей у всьому світі повертається до українських читачів у новій великій книзі історій. Це ексклюзивна збірка оповідань Майкла Бонда «Ведмежа Паддінгтон. Велика книга історій» від видавництва «Ранок» для дорослих і малих віком від 3 років.
"Ліжник полонини витягувався на сонці, здавалось, що його китиці, відгорнені вбік вітром, пестять, ніжно рухаючись, стовбури дерев, що повиструнчувались по її краях. Григорій не зупинявся, він минув полонину та продовжив йти знайомою стежкою вгору до вилизаної небом голої вершини. Тут, з-під великих утаємничених каменів, сміливо й щемко стрибала вода, витворюючи веселі криволапі потічки, що змійками стікались докупи, ніби відчуваючи один одного. Музика, створена краплями, лягала на душу витонченіше, сильніше, ніж нещодавно почутий симфонічний концерт, який прорвався до Григорія з радіоприймача поміж новинами..." (Галина Мирослава)
Катерина Колесник. «Українка з перцем»
"Споконвіків жінки-слов’янки мали незалежний характер. Були вірними й щирими. Але, борони Боже, зачепити власну гідність... Тут уже неодмінно вмикався гонор. Тільки начувайся! Аякже, справжня українка була «з перцем». Чоловіки добре розуміли це і з повагою ставилися до прекрасної статі, якщо її представниця, ясна річ, заслуговувала на те. Отож і вибирали дівчину до пари: аби була розумна, могла дати добру пораду в скруті. Недаремно ж чоловік брав собі дружину, тобто подругу на все життя. А не просто жінку..." (Катерина Колесник)
"...О, Боже, прошу, не дозволь, щоб Україна
Припала ворогові на коліна!
Дай сили нашим янголам боротись!
Не допусти країні нашій розколотись!.."(Оксана Аннич)
Марія Дем'янюк. Поезії — МАМІ
"...Поміж хмарами пливе небесний човен,
Хвилі, тихе плесо, мамин гомін...
Я ж долонями до хвильок доторкнуся:
За лілею дякую, матуся..."(Марія Дем'янюк)
Пісня для дітей «Я люблю свою бабусю» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти
"Я люблю свою бабусю
Я бабусенькин лизунчик,
Солоденький я мазунчик,
Я до бабці притулюся,
Так люблю свою бабусю!"(Слова Марії Дем'янюк,
музика Миколи Ведмедері)
"У всіх щось є. І у Власа теж є власність, своя, хоч він і маленький хлопчик. Якби що, захищав її б до синців і крові на губах. Найперше Влас ринувся б у бій за свою подушку. То не проста подушечка, не якийсь м'який ведмедик, песик або котик, то таке, що не має ціни, то бабусин подарунок. Раніше Влас не замислювався, що має бути всередині подушчини, йому було якось все одно, хоча він іноді зазирав усередину м'яких іграшок і під пошивки, зазвичай бачив там штучну вату. А от що міститься в бабусиній подушці, довідався тоді, коли з-під дірочки в напірнику вилізли пір'їнки й заходились літати по хаті..." (Галина Мирослава)
Жінка і весна... Ці слова завжди поєднуються у нашому сприйнятті. І саме так я хотіла назвати нову рубрику, яку я давно мріяла створити. Мені так багато хочеться сказати своїм посестрам! Тож я зрозуміла, що писатиму на цю тему не лише весною, а й далі, далі... І я назвала свою рубрику "Україночка". Бо, якщо Жінка — це магічне явище Всесвіту, то Українська Жінка — це взагалі явище унікальне!
"Єдиний у сім'ї, кому вистачає терпіння розтлумачувати дідусеві, про що в хаті говорять, — Дмитрик. Хлопчик дуже любить дідуся. Дідуньо, на жаль, пережив контузію під час війни, тож тепер недочуває. — От у кого нема причин нарікати на відсутність часу, — каже мама і показує на Дмитрика. То правда, бо Дмитрик, який ще не ходить до школи, не спішить на роботу, справді має найбільше з усіх часу. Навіть до дитсадка він ходить лише до обіднього сну. Після обіду мамі доводиться його забирати, і все через те, що Дмитрик вперто відмовляється спати в дитсадку..." (Галина Мирослава)
“After months of heavy fighting.
‘Orcs’ forces appear.
Close to surrounding.
The ruins of Avdiivka.
Where frostbite is taking its toll.
On ‘elves’ troops.
The man's fist looked unrecognisable.
Like a split and bruised peach...”(Kurama)
"No face, no name.
But minds.
Welcome to secret classes.
In Melitopol.
Like millions of other ‘elves’.
In the early weeks of.
‘Orcs’ full-scale invasion of Ukraine.
She was forced from her home...°(Kurama)
““The entire river crossing.
Is under constant fire.
I've seen boats.
With my comrades on board.”
“Just disappear into the water.
After being hit.
Lost forever.
To the Dnipro river.”...”(Kurama)
““My daughter kept.
Screaming and crying.
That we forgot daddy.
I needed to be strong.”
On 24 February 2022.
‘Mordor’ invaded Ukraine.
That morning.
Her life “changed forever”...”(Kurama)
“He has the sort of chuckle.
That's hard to resist.
Deep and treacly and mischievous.
“I'm still alive.”
He said, tilting his head.
To one side in his wheelchair.
Like a spectator marvelling at.
Someone else's magic trick...”(Kurama)
"У перший день весни 2024 року в Кропивницькому відбувся Krop Fashion Day, де українські дизайнери показали нові колекції і де був проведений аукціон на підтримку ЗСУ, а саме 57 окремої мотопіхотної бригади. "Місто, не мовчи", "Великодні веснянки" та "Птахи Перемоги" - саме такі назви мають колекції одягу від кропивницьких виробників. Тетяна Лугинець та її бренд "Charwish" вже встигли привернути увагу глядачів колекцією з фотографіями відомого митця Олександра Майорова (на цих фото зображено Кропивницький). А 1 березня 2024 року глядачі побачили нову колекцію, яка присвячена Великодню і має назву "Великодні веснянки". Майстерня "Charwish", яка розпочала роботу в 2017 році, зосереджена на пошитті одягу з елементами сучасної вишивки. Відтепер їхні світшоти розшито писанковими символами, які майстри перенесли на одяг з традиційних писанок Кропивниччини (сучасна Кіровоградська область). На створення колекції "Великодні веснянки" Тетяну Лугинець надихнули писанки, які вона побачила в етнолабораторії "Баба Єлька", і які були створені олександрійською писанкаркою Іриною Михалевич за ескізами колекції краєзнавця й етнографа Володимира Ястребова..." (Ірина Михалевич)
Тетяна Прокоф’єва. «Літери для малят від птахів і звірят» (пізнавальна абетка для дошкільнят)
"День був теплий став тепленький,
Малий котик став маленький.
Ніжними стають слова,
М’який знак творить дива!"
(Тетяна Прокоф’єва)
Пісня про маму «Дякую, рідненька!» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти
"Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
Умостився поцілунок — уподобав личко,
І тепер маю на щічці любові криничку..."(Слова Марії Дем'янюк,
музика Миколи Ведмедері)
