|
|
Міла Сонячна КОХАНОМУ ЗАХИСНИКУ
У шанці в дощ посеред поля: Було замовлення від Бога – Життєва воїна дорога.
Війни жахіття пальці зводить. Вколола пучку, і набридло. Замерзла й кинула єхидно.
Дніпро кричав до Базавлука Про міни, вирви і снаряди Серед зневіри і досади,
Чужинців хмару із-за Дону, Морози, злії снігопади, Шляхом Чумацьким канонади...
Молилася дружина зрання: Просила в Бога, долі, світу, Щоб знов жили із татом діти.
На спині у бійця з'явились! Чи відросли, чи хтось позичив? А доля чує: її кличуть –
Молитва матері стареча. І янгол простягнув світлину – Малеча в тата на колінах.
Боєць приніс окопну свічку Й заснув собі. Молилась мати. А доля заходилась ткати.
У замовленнях вигин нитки Закарбувався на долоні. І шовком напис на шевроні.
І чув від Вищих Сил послання: "У тебе під крилом країна, Батьки, і діти, і дружина,
Небесне військо Михаїла, Віра й Надія у дорогу – Здобудеш честь і Перемогу!"
* * *
КРИЛА ЯНГОЛА
Приміряють усі охочі. Тріпотітиме пір'я щосили, Поки янгол молитви шепоче.
Серед осені дні та ночі, Попри тугу та розпач втішає Безнадійних, нужденних, без мочі...
Той, хто вчора в смертельному герці Одурив ворогів, уміло, Грав на нервах безстрашно смерті.
Затуляв на "нулі" собою. – Я, дивися, у бронежилеті, А ти з крилами серед бою!
Янгол світом розносить крила, Щоб одяг при нагоді воїн У ту мить, як забракне сили.
По шпиталях, полях, перехрестях, Щоб наразі на кожнім кроці За потреби згодилися Чесним!
Затріпочуть святі пір'їни – Усміхнеться боєць: – Буду жити! Брате-янголе, знак дай родині!
* * *
КОЛЯДКА У Святвечір казкою, Щедрістю та ласкою Коляда під хатою З Долею співатиме.
Спільними молитвами, Вірою єднатися, Піснею складатися:
Небесний Спасителю, Захистімо воїна, Щоб Вкраїна встояла.
Щитами та списами, Бережімо праведно Затемна та завидна.
Ладаном чи порохом, Негодою, звірами, Страхом і зневірою.
Вкажемо доріженьку Воїну коханому Зорями різдвяними.
Часу принагідного Пришлемо здорового З перемог корогвою.
У оселю радості, З колядкою світлою, Піснею, молитвою. |
|
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Міла Сонячна. Творча Сторінка (поезія для дітей та дорослих)
Міла Сонячна (Щербина Людмила Михайлівна) — письменниця, педагогиня, волонтерка. 19 червня 1977 року в м. Бобровиця на Чернігівщині близько 19 години вечора після грози під пологовим будинком один щасливий тато зробив надпис на асфальті: «Ура, Люда!». Потім були інші імена: Людочкою і Милусею кликали в родині, Людмилою Михайлівною – на роботі; у паспорті ж фіксувалося спочатку дівоче прізвище Куц, а потім за першим шлюбом – Чекмарьова, за другим Щербина. Псевдонім Міла Сонячна виник спонтанно при публікації віршів в Інтернеті, а потім постав при виході збірок «Будь ласка, столик на двох» (2019), «Метро» (2020), «Тобі» (2021), «4.5.0»(2023), «Мозаїка» (2024).
|
|
|