Юрій Гундарєв
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
На відео: добірка сюжетів про Героя України Василя Сліпака.
ВАСИЛЬ СЛІПАК
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу — контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайпера 29 червня 2016 року.
Герою України назавжди буде 41 рік.
|
|
А що тобі ще треба?
Гастролі, контракти, квіти, блискучий талант від неба, успіх несамовитий…
коли його прагнуть стерти, — щоб кулю свою знайти, знайти щоб своє безсмертя. |
|
На відео: пам’яті легендарного Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі".
ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання «Герой України».
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний «Да Вінчі» пов‘язаний саме з талантом — він гарно малював…
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і кохана дівчина.
Загинув у битві за Бахмут.
Йому було 27 років.
|
|
Такий позивний незвичний,
наче якийсь Ренесанс… Прислухайтеся: «Да Вінчі»! Невже це придумав сам?
подарувавши йому талант, кохану, любов до волі, зневагу до сил зла…
це не народжені ним картини… Це нині і тут Відродження планети з ім’ям — Україна. |
|
На відео: добірка фільмів про пілота-героя Андрія Пільщикова.
АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ
У Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві проводжали в останній політ у небо українського бойового пілота, який був більше відомий своїм позивним «Джус». Він - один із тих, хто складав легендарний образ — Привид Києва…
|
|
«Київський привид!» — не сходить з вуст.
Він був невловимим, прозорим, незримим… Короткий, як сплеск, позивний — «Джус», справді, це не реальність — привид…
тремтливо ніс у долонях свічку: Україна. Мама. Меланія... А тепер — вічність.
найвища, як ковток повітря, потреба: робота, покликання, насолода, гра — Небо. |
|
На відео: на Херсонщині загинула військовослужбовиця Ольга Сімонова.
ОЛЬГА СІМОНОВА
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому підрозділі. А в 2017 році Оля стала першим контрактником Збройних Сил — іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в армії.
Боронила найгарячіші точки Луганщини, а згодом її підрозділ перекинули на південь. Та навіть під час найпекельніших боїв вона рятувала тварин, вивозячи їх із лінії фронту.
А ще Оля Сімонова добре вивчила нашу мову. Вона — приклад того, що справжньою українкою не народжуються, а стають…
|
|
Пливе у небі вінок жовто-синій
на хвилях пекучого суму — душа безсмертна Ольги Сімонової, воїна і красуні:
Прощавайте, мої побратими! Зі мною тепер зоряна готика — янголи, херувими…
ми разом долаємо спротив, вперед прориваємося з боями… Чи пам‘ятаєте мій дотик?..»
помоліться в куточку за Сімбу — поставте свічку і тихо промовте: Олю, уклінне спасибі!..
на хвилях пекучого суму — душа безсмертна Ольги Сімонової, воїна і красуні… |
|
На відео: Дмитро Буйвал – вуличний артист, який познайомив сумчан із жанром «Жива скульптура». Впродовж 10 років він з'являвся на вулицях міста в різних образах. 11 серпня 2023 року Дмитро загинув у боях під Куп'янськом. Яким його згадують рідні та друзі – дивіться у цьому сюжеті.
ДМИТРО БУЙВАЛ
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, — посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він захищав нас.
|
|
Скульптура у бронзі —
струнка, бородата виблискує на сонці, ігноруючи натовп…
сяє посмішкою лице золотаве — і всі проблеми, як рукою, зняло, ще б крила, і можна літати!
і попри всі сльози любити, як хрест, нести безутішне горе, щоб далі крізь біль жити.
струнка, бородата виблискує на сонці — постать солдата. |
|
СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ
Доброволець-грузин віддав своє життя за Україну в бою на Харківському напрямку.
Виступав за український футбольний клуб «Колос».
У нього залишилося троє дітей…
|
|
Він покинув свою родину,
хоч у серці забрав Грузію… Та для себе відкрив Україну, тут знайшов собі вірних друзів.
український футбольний «Колос», в білих смугах зелене поле, сльози щастя від забитого голу…
він пішов боронити волю… Чуєте, б‘ють по ньому дзвони! Він сам обрав свою долю. |
|
АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ
Його біографія складається з кількох речень.
Одразу після закінчення Київського професійно-педагогічного коледжу прийшов працювати слюсарем в електродепо «Харківське» Київського метрополітену…
Добровольцем пішов захищати Батьківщину.
Побратими любили його — він міг лише одним веселим словом підняти настрій у скрутну хвилину.
22 жовтня 2023 року загинув від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки.
Йому було 32 роки…
|
|
Андрію, як тобі там, з тими,
хто вже на небі? Чуєш, твої побратими розказують про тебе? Бачиш, як сумує дружина, як мати плаче? Плаче вся Україна за тобою, козаче! Але будь певен, Андрію, за нами — сила: на кривавому рингу перемагає Світло… |
|
На відео: на фронті загинув відомий хореограф і танцівник Антон Смецький. Чоловік вдруге повернувся на службу після протезування ноги. Антон родом із Донецька. Захопився танцями ще у 5-річному віці. Після переїзду до Києва працював із зірками шоу-бізнесу, мав власний шоу-балет. Коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік добровільно став на захист України.
АНТОН СМЕЦЬКИЙ
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець — хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до своїх побратимів-саперів…
|
|
Він танцює красивий, усміхнений —
віддзеркалює повітря рух… Ось летить над холодними мінами, перетворює муки у гру.
він танцює під вибухи бомб… Під ногами — небесна піна, а під серцем — наша любов. |
|
На відео: у Каліфорнії попрощалися із американським ветераном Джеріко Скай Магаллоном. Колишній офіцер військової поліції вирушив в Україну через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії. У вересні 2023 рідні Джеріко отримали звістку, що він загинув біля Бахмута. Знадобилося 9 місяців, аби повернути тіло американця додому.
Джеріко Скай Магаллон (Jericho Skye Magallon).
ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН
Каліфорнієць Джеріко Скай Магаллон у березні 2022 року приїхав захищати Україну. На початку вересня 2023 року він загинув біля Бахмута. Йому було 28 років.
Джеріко любив життя, свободу, тварин. Чи не на кожній світлині — він із песиком чи кішкою на руках.
А через чотири місяці після смерті воїна в нього народився син…
|
|
Ось так вважав Джеріко: не може спокійно спати його рідна Америка, коли плаче українська мати.
як ракети б‘ють по лікарнях, коли онкохворий хлопчик кинув в небо погляд прощальний…
не дочекавшись сина… Плаче за ним Америка. Плаче за ним Україна. |
|
На відео: Вона не встигла створити власну родину, але стала найріднішою для хворих дітей. Напередодні її цинічно і цілеспрямовано вбила Росія! Від ворожого масованого ракетного обстрілу по Охматдиту загинула лікарка-нефрологиня Світлана Лук’янчук. Про її історію та надскладний життєвий шлях – дивіться в ексклюзиві TSN.ua.
СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУК
Того сонячного липневого ранку вона прийшла на свою роботу до Охматдиту —
лікувати дітей. Щодня віддавала їм тепло, знання, час — все те, що сама не отримала.
Адже дуже рано втратила батьків, і виховувалася в будинку-інтернаті…
Діти її любили і довіряли.
Того сонячного липневого ранку ракетний удар обірвав її життя.
Світлані завжди буде 30 років…
|
|
'
Була лише мрія спочатку… Зробила до мрії крок — хлопчиків і дівчаток боронити від лютих хвороб.
справді захотіти варто! Вона стала лікарем — нефрологом-педіатром.
мати донечку чи сина… Серце в лещатах жалю: був ранок прозорий, синій…
розпуститися квітка не встигла… Світле ім’я Світлана, адже від кореня — Світло. |
|
«Очі війни». Картина Олега Шупляка.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
СОНЦЕ ЦІЛУЄ ЗЕМЛЮ.
ЖИТТЯ ТРИВАЄ!!!
ІГОР БЄЛАНОВ
Володар «Золотого м‘яча» 1986 року, форвард київського «Динамо», «кульова блискавка», міг би у свої 63 роки спокійно спочивати на зоряних лаврах.
Але сьогодні він із автоматом у руках захищає нашу землю від безпощадного ворога. До речі, разом із сином, який гідно носить ім‘я Лобановського…
|
|
Коли вже років достатньо,
а ім‘я — в енциклопедіях, можна було б мандрувати десь на велосипеді…
і нині, і прісно — в руках з автоматом боронить Вітчизну. |
|
На відео: Євген Нищук, солдат ЗСУ Євген Нищук, голова Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка, український актор театру та кіно, народний артист України, двічі міністр культури (2014-2016 та 2016-2019 роках), Голос Помаранчевої революції та Революції Гідності – перший гість проєкту «Наші на фронті з Оксаною Климончук». Пан Нищук у «Наші на фронті» розповів, чому він вступив до лав ЗСУ, як змінюється армія України та чому бути солдатом ЗСУ – це почесно. Інтерв’ювер – Оксана Климончук, молодший сержант ЗСУ.
ЄВГЕН НИЩУК
У люті січневі морози чув його голос, що лунав над засніженим Майданом. Спочатку я навіть не впізнав його у в‘язаній шапці, насунутій на самі очі…
Бачив його у ролі ремарківського Роберта Локампа у спектаклі «Три товариші»
на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Сьогодні народний артист України — на передовій. Приїздить раз на місяць до Києва, щоб зіграти свою роль у виставі й знову повертається на фронт…
|
|
Голос палкий Майдану,
ремарківський Роберт, — землю, нам Богом дану, боронить від нелюдів-орків. |
|
На відео: Герої серед нас | Галина Алмазова "Вітерець": "Моя війна почалася з Майдану 2013 року". Дуже цікава зустріч та інтерв‘ю, записане з парамедиком Галиною Алмазовою з батальйону "Дике поле" Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.
ГАЛИНА АЛМАЗОВА
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний — «Вітерець».
|
|
Ніч. Зима. В салоні — поранений. Фари вимкнено, інакше потрапиш на мушку. Ось таке надзвичайне ралі — виносити з пекла живу душу.
твоя відвага інших гартує! А я помолюся за тебе Богу і за тих, кого ти рятуєш. |
|
МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
Недаремно він отримав такий позивний — «Фартовий Арлекін»...
|
|
Серед крові і гару, серед суму і мін тішить щедрим даром фронтовий Арлекін.
Професія — сміх. Враз знімає втому, заряджає всіх…
світлим дням навздогін, мов дитинства примара, — фронтовий Арлекін. |
|
На відео: Олексій Юков: «Пообіцяв мертвим забрати їх додому».
ОЛЕКСІЙ ЮКОВ
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інколи стрілка годинника продовжує рухатися, коли серце його власника вже зупинилось…
«Тіло треба повернути додому, — стверджує Юков, — щоб душа могла відродитися…
Часом відчуваєш, що з тобою хтось розмовляє уві сні, або навіть бачиш рядки з листа загиблого…»
|
|
З поля бою виносить загиблих
в паузи між атаками, щоби матір перед могилою сина могла оплакати.
сам, ніхто не примушує… Перед ним не скалічене тіло — розтерзані душі!
бачить літер дитячий ряд: «Ти не хвилюйся, тату! У нас все гаразд…» |
|
----
ЖИТТЯ ТРИВАЄ!!!
СОНЦЕ ЦІЛУЄ ЗЕМЛЮ....
Картина «Покров Оранти (Богині Матері) над Україною».
Художниця Олена Самойлик.
Матеріали люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на нашому сайті:
"Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,
це попроси у Бога!..»
А в серці лунає: «Так,
ще чекати недовго…»
Ось хлопчик малює: танк,
у квітах вільна дорога…"
(Юрій Гундарєв)
Юрій Гундарєв — заслужений журналіст України. Художні твори публікувалися в Україні та за кордоном, зокрема в США — українською мовою. Виступав із концертними програмами — поезія і власні фортепіанні композиції — в Національній філармонії, Будинку вчених, Будинку актора та інших залах Києва.
