Галина Мирослава. «Брень-брень» (збірка віршів для української малечі по усьому світові)

Галина Мирослава

БРЕНЬ-БРЕНЬ

(збірка віршів для малечі)

ДОБРИДЕНЬ, СОНЕЧКО

А ранок пташечкою пурх,

Зацвірінчав, заусміхався.

Легенько крильцями тріпнув.

І день почався.

З-під ковдри виліз спершу ніс,

А потім очка,

Мов дві росинки хтось приніс

Нам з холодочка.

Стрибнули ніженьки на діл,

Гайнули далі.

 — Добридень, сонечко. Тобі

Всі діти раді.

* * *

БРЕНЬ-БРЕНЬ

Брень-брень добренько

Грає павученько

На струнах довгеньких

Денно-денненько.

Грає помаленьку

Лапками й серденьком.

* * *

ДОБРИДЕНЬ

Коли сонце звисочéнька:

''Добрий день всім, добри...денько'',

Шепче щиро, від серденька,

Так добренько й помаленьку

І хлоп'ятам, і дівчатам,

І пташатам, і звірятам,

Тим, що з нами й далеченько,

То всміхнись до сониченька.

* * *

МАШИНИ — ТО ЖУКИ

Жуки машин гудуть, ревуть, сичать,

Пищать, риплять, ще й пирхають, буркочуть,

Морочать голову, коли украй спішать

І перегнати всіх навколо хочуть.

Люблю, як чмихають, немовби їжаки,

Кахикають і рохкають, як свині.

Я за жуків. Машинки — теж жуки,

Кумедні, кольорові й дуже сильні.

* * *

ХАТКА ДЛЯ ЖУЧКА

Жуче-жученятко

На моїй долоньці,

Ти не бійся сонця.

Не сумуй, малятко,

Зроблю тобі хатку.

Обкладу камінцями,

Закрию всі ями,

Відчиню віконця

Для повітря й сонця,

Відсуну дверцята.

Заходь-но до хати

Трішки поспати.

* * *

СМІЛИВЦІ

(з присвятою трирічним сміливцям)

Сьогодні вітер нас штовхав і товк,

Ходив на голові ногами вгору.

Йому не помагали ні ''агов'',

Ні ''геть іди'',

Хоч ми просили хором.

Він задирався,

Навіть не зважав

На наші просьби, нарікання, крики.

А ми тримались,

Бо з нас кожен знав,

Що вже великий.

* * *

ШИБЕНИК

Шибенятко шибку збив.

І чому він це зробив?

Забуває хлопчинисько,

Що віконця надто близько.

Вітрогонить з м'ячем всюди.

Тож тривожаться скрізь люди,

Коли поруч шалапут.

  — Обережно,  — просять,  — тут.

* * *

ХОЧЕШ?

Леопардовою хата стала від дощу,

Він помалював знадвору нам східну стіну,

Західна сумна лишилася.

— Бачиш, дощику, що зробилося?

Ти проси про допомогу, я допоможу  —

Хочеш  — бризну сам зі шланга

На чисту стіну.

* * *

ПІВСОН

(баєчка)

Літує* червень із червоним маком

І колосок тримає у руці.

А на зернині  запашного злаку

Одненьке літайча** дрімає, в сні

Маленьке бачить  —

Пролітає хмарка

З мішечками на вішачках своїх,

Лежать там крапелиночки.

А парко

Від спозаранку навіть при землі.

І через сон метелик дуже просить:

— Та поділися з нами, поділись.

А як збудився, бачить — хмарка росить

Своїм кропилом краплі скрізь, скрізь.

Скрізь!

-----

*Літувати — проводити літо.
**Літайча — маленький метелик.

* * *

ЧАПАВ ДОЩ

Чапав чапелькою дощ

Літненький.

Як чалапав, чапаляпив

Веселенько.

Наробили його лапки

Ляпки й капки.

Поскладали з переляку

Крильця бабки.