ЛИЦАРСТВО в Україні має найглибше і найдревніше в світі коріння. Як найдревніша землеробська нація, українці завжди самовіддано захищали свою землю, вперше в світі зорану плугом і щедро политу потом і кров’ю наших предків. Саме тому захист рідної землі і власної важкої землеробської праці завжди був пріоритетним і високо почесним для наших величних предків, а УКРАЇНСЬКЕ ЛИЦАРСТВО ЗАВЖДИ ІСНУВАЛО ЯК ПРИРОДНИЙ ШЛЯХЕТНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ і СМЕРТІ заради ЖИТТЯ.
Про славних і непереможних українських лицарів, що завжди захищали свою землю і свій народ, ми знаємо з багатьох легенд, оповідей і пісень, які передавалися з покоління в покоління. В піснях і легендах українці оспівували надзвичайну хоробрість, неперевершену стійкість і мужність своїх ЛИЦАРІВ-БОГАТИРІВ, які вросли корінням в свою рідну землю і відомі як воїни зі «Слова о полку Ігоревім», як лицарі-козаки Мамай і Байда, як воїни з всесвітньо відомого війська Святослава Хороброго з його високо шляхетним попередженням: «ІДУ НА ВИ!»
То що ж це за такий надзвичайний спосіб життя і смерті Лицаря ?
Український Лицар має бути завжди кристально чистим. Йому не потрібне захоплення з боку оточення, достатньо усвідомлювати те, що він виконує свій обов’язок. Імідж Лицаря не висуває суворих вимог до зовнішності та одягу. Можна віддавати перевагу класиці або вражати всіх екстравагантністю вбрання. Адже найвагоміший козир Лицаря – ДОБРОТА !
Від Лицаря люди чекають любові й турботи, мудрої поради, а не дріб’язкової опіки. Український Лицар покликаний нести у світ первозданну ДОБРОТУ і заповнювати нестачу ТЕПЛА і СВІТЛА.
Лицареві не потрібна народна любов. Віддаючи людям свою любов, він вимагає від них лише вдячності.
Для Лицаря важливо здійснювати подвиги. Як правило, це подвиг самопожертви.
Заради сім’ї, коханої людини, дітей, народу або цілого людства він жертвує власним благополуччям, багатством і самим життям.
Один із головних подвигів – це подвиг любові. Якщо Лицар кохає когось, він стане найщасливішою людиною на землі. Лицарська любов багатогранна і всеохоплююча, бо однаково глибока як до своєї дівчини чи дружини, так і до своєї матері, до Вітчизни і рідної Землі, до свого народу і всієї України та всього живого і прекрасного на нашій планеті.
НОВІТНЄ УКРАЇНСЬКЕ ЛИЦАРСТВО ознаменувалося НЕМЕРКНУЧОЮ СЛАВОЮ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ на Майдані , подвигами неперевершеної стійкості і мужності УКРАЇНСЬКИХ КІБОРГІВ під час 242-добової битви за Донецький аеропорт, воїнів добровольчих батальйонів і військ ЗСУ, волонтерів і сотень тисяч патріотів України, що самовіддано і жертовно стали на захист своєї Вітчизни зі зброєю в руках, коли російські окупанти влаштували війну для грабунку і повного знищення УКРАЇНИ та УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
Українське Лицарство високо контрастно відрізняється навіть від оспіваного середньовічного європейського лицарства, бо НІКОЛИ УКРАЇНСЬКІ ЛИЦАРІ НЕ БУЛИ ОКУПАНТАМИ, а були завжди ЗАХИСНИКАМИ і ОБОРОНЦЯМИ. Така виключно захисна і оборонна функція НЕ НЕСЛА ЗЛА іншим народам і землям, а подвиги усіх попередніх поколінь НАШИХ ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ нині повторюють і підносять на ще вищій рівень УКРАЇНСЬКІ ВОЇНИ-ЗАХИСНИКИ, що своїми ЛИЦАРСЬКИМИ ПОДВИГАМИ НАБЛИЖАЮТЬ УКРАЇНСЬКУ ПЕРЕМОГУ ДОБРА над ЗЛОМ, ПЕРЕМОГУ СВІТЛА над ТЕМРЯВОЮ.
Слава УКРАЇНІ! Слава НАЦІЇ ЛИЦАРІВ!
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО ЛИЦАРЯ
1. Україна – понад усе. Живи для добра України, де б ти не перебував. Допомагай їй скрізь і завжди усім, чим можеш.
2. Завжди будь патріотом України і навчай цьому своїх друзів. Захищай їх від впливу чужого та негативниго та прищеплюй їм любов до України.
3. Ніколи не висловлюйся погано про Україну, бо цим ти підтримуєш її ворогів.
4. Будь носієм української моралі. Захищай усе українське: мову, традиції, звичаї, продукцію національних виробників, її природу та національні багатства.
5. В біді та скруті завжди заступайся за етнічних українців. Допомагай їм фізично та морально. Це твій благородний обов'язок.
6. Не люби шахраїв та ворогів України. Не приятелюй із ними.
7. Шануй своїх предків та люби родичів своїх. Ніколи не залишай у біді своїх друзів.
8. Будь сильний тілом і духом. Займайся бойовими видами спорту. Вір у себе.
9. Не поклоняйся чужоземним традиціям і опирайся їх поширенню в Україні.
10. Будь освіченим і в усьому компетентним.
11. Виробляй у собі бойовий дух та гартуй войовничий характер.
12. Знай, що усе, що є на території України, – це твоє.
КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ
1. Лицарське покликання козака «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім»:
2. Вірність Богові та Україні – мудрість;
3. Допомога ближнім (люби ближнього свого, як самого себе) – відвага або мужність;
4.Дотримання кодексу лицарської честі (козацького Звичаю) – шляхетність.
Ключові слова: служіння, мудрість, мужність, шляхетність.
Є три ключові риси справжнього козака: мудрість, шляхетність, мужність (відвага), які можна деталізувати наступним чином:
Завжди готовий і безкорисний – це значить, що козак повсякчасно готовий виконати свій обов’язок Служіння Богові, Україні, іншим. Це значить, що він Україну та службу Їй ставить вище від усіх скарбів цього світу.
Чесний – це значить, що Ім'я козака носить чесно і ніколи не сплямить ніяким вчинком. Він завжди дотримується високих вимог козацької моралі.
Дисциплінований – це значить, що він підпорядкований і вірний аж до смерті Ідеї Служіння Богові, Україні, іншим, підпорядковується своїм провідникам та козацькому Звичаю. Він знає, що дисципліна – це основа організації і сила, а анархія – це руїна. Тому завжди і всюди підтримує авторитет України, козацтва і своїх провідників.
Активний та підприємливий – це значить, що він працює і бореться всіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра України. Він не знає безділля. В нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя – це рух, боротьба, а спокій – застій і холодна смерть. Кожну Ідею, організацію чи людину оцінює за ділами, а не за словами. Пасивність ‒ це прикмета рабства. Пасивності раба протиставляє творчу ініціативу та напружену активність борця-провідника.
5. Відважний – це значить, що він завжди відважно й безстрашно протиставляється всім перешкодам і небезпекам. Він не знає страху. Заяча вдача боягуза йому чужа й гидка.
6. Витривалий – це значить, що він завжди бореться завзято й витривало. Він знає, що без витривалості, доведеної аж до впертості, нема перемоги.
7. Зрівноважений – це значить, що він завжди підтримує повну рівновагу духу. Життя козацьке повне трудів, перешкод і небезпек. Щоб їх побороти, щоб опанувати становище й зібрати всі сили для удару у відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український козак і в воді, і в вогні, й у відкритому бою, в тріумфі чи перед лицем смерті завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і вміє по-геройськи вмирати.
8. Точний – це значить, що він завжди дотримується точності в житті, включно до дрібниць.
9. Здоровий – це значить, що він хоче бути здоровим, він хоче, щоб усе українське покоління було здоровим. Україна потребує сильних, здорових духом і тілом синів і дочок. Тому сам у міру можливостей вправляє та поширює руханку і спорт, не нищить свого здоров'я вживанням наркотиків, не п'є алкогольних напоїв і не курить, і не веде розпусного життя.
10. Обережний – це значить, що він завжди дбає про безпеку (козацьку таємницю, безпеку занять).
КОЗАЦЬКІ ЗАПОВІДІ
1. Любов до батьків, вірність у дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні до Батьківщини, рідного народу.
2. Готовність турбуватися про молодших, літніх людей і людей похилого
віку.
3. Особливо шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі.
4. Непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і загальнолюдським цінностям.
5. Відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності та соборності українських земель.
6. Прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів, просвітніх установ, пам'яток історії та культури.
7. Готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності.
8. Здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні та духовні сили, зокрема, непохитну силу волі та непоборну силу духу, можливості свого організму займатися самопізнанням і самовдосконаленням.
9. Уміння скрізь чинити благородно, виявляти доброчинність, лицарські чесноти, глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість.
10. Турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів; бережливе ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатств.
11. Прагнення зробити якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідного народу, його матеріального і духовного рівня.
КОЗАЦЬКІ ЗАПОВІДІ МИЛОСЕРДЯ
1. Готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим – дітям, створювати умови для їхньої радості, не допускати їхніх стражданнь, замінювати їм у разі необхідності батька і матір, брата і сестру.
2. Всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе ставлення до безпомічних, постійна їх матеріальна і моральна підтримка.
3. Надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від стихійних сил природи та ін.
4. Здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду.
5. Готовність допомоги будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу, страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.
КОЗАК – ЦЕ ВОЇН-ЛИЦАР
1. Мудрий
2. Шляхетний
3. Мужній
4. Чесний
5. Дисциплінований
6. Відважний
7. Витривалий
8. Зрівноважений
9. Точний
10. Здоровий
11. Обережний
12. Вірний Богові, вірний Україні
ІСПИТ КОЗАЦЬКО–ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ
Спробуйте пройти 5 сходинок іспиту козацько-лицарської честі.
Сходинка 1 (іспит на знання козацьких звичаїв, традицій).
Виберіть плавильну відповідь, правильних відповідей може бути декілька.
1. Козак це:
а) вільна людина
б) воїн – лицар
в) кріпак
2. Козацька віра:
а) християнська
б) мусульманська
в) немає
3. Козаки жили в:
а) бурдюгах
б) квартирах
в) куренях
г) землянках
д) мазанках
4. Запорозька Січ це:
а) дім
б) осередок Запорозького війська
в) в’язниця для козаків
5. Козацький одяг:
а) вишиванка
б) сорочка
в) штани
г) шаровари
д) жупан
е) шапка
є) чоботи
ж) сандалі
6. Зброя, якою користувались козаки:
а) ніж
б) лук
в) спис
г) меч
д) шабля
е) пістоль
є) рушниця
ж) гвинтівка
з) сокира
7. Козаки пересувались (їздили ) на:
а) возі
б) коні
в) машині
г) галері
д) чайці
е) санях
є) пароплаві
8. Запорозька Січ була розташована:
а) м. Київ
б) вздовж річки Дніпро
в) на острові Хортиця
9. Гетьман – це:
а) перекладач з іноземних мов
б) економ, домоправитель
в) виборний ватажок козацького війська
10. Писар:
а) відповідальний за фінанси
б) веде всю канцелярію, діловодство
в) керує військом
11. Довбуш:
а) керує військом
б) відповідає за поведінку на Січі
в) відповідальний за військові литаври, барабани, трубу
12. Отаман:
а) призначений ватажок козацького куреню,
б) веде господарство,
в) веде канцелярію
13. Козацькі клейноди:
а) булава
б) сокира
в) бунчук
г) барабани
д) литаври
е) прапор
є) печать
14. До традиційної козацької їжі відноситься:
а) борщ
б) куліш
в) компот
г) узвар
д) саламаха
е) тетеря
є) вареники
---------
Сходинка 2 (вправи на мислення: логічні задачі та ситуації)
1. Троє козацьких коней за 1 годину пробігло 15 кілометрів. Скільки кілометрів за годину пробіг 1 кінь? (15 кілометрів)
2. Джура допомагав козакові пиляти колоду. Вони розпиляли її на 5 частин. Одне розпилювання тривало 3 хв. Скільки часу вони витратили, щоб розпиляти колоду? (3х4=12 хв. Відповідь: вони витратили 12 хвилин).
3. Після доби, яку провів на варті, козак вирішив відпочити і ліг спати о 8 год. вечора. На другий день він повинен був стати на варту об 11 годині ранку. Тому він попросив свого джуру, щоб він розбудив його о 10 год. Скільки часу пройде до того часу, коли козака розбудить джура? (14 годин)
4. На столі лежало 3 дерев’яні ложки. Дві матері-козачки, дві дочки-козачки та бабуся-козачка із з внучкою взяли по одній ложці, щоб з’їсти кулішу. Як це розуміти ? Скільки осіб брали ложки?
5. Козак Мамалига зварив 6 штук картоплин в казані за 30 хвилин. За скільки хвилин зварилась одна штука?
6. Хто назве п'ять днів підряд, не користуючись вказівкою чисел місяця, не називати днів неділі? (Відповідь: позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).
7. На гілці сиділо 5 синиць і 7 горобців. 6 пташок полетіло. Чи полетів хоча один горобець? (Відповідь: так, полетів, тому що синичок всього 5, і якщо всі вони полетіли, то тоді серед пташок, які полетіли був горобець).
8. Гра від козака Підскарбійка «Один, два, не зіб'юсь». Виходять учасники. По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3, говорять «не зіб'юсь». Переможцем буде той, хто назве більше натуральне число. Наприклад: один, два не зіб'юсь, чотири, п'ять, не зіб'юсь, сім, вісім, не зіб'юсь...).
9. Два козаки підійшли до річки. Біля пустого берега стояв човен, в якому міг поміститися тільки один козак. Обидва без всякої допомоги переправилися на цьому човні через річку і продовжили свій шлях. Як вони це зробили? (Відповідь: двоє підійшли до різних берегів річки).
10. Опираючись на ціпок, йде старий козак Ӷурґулька. Він зупиняється, щоб відпочити. І знову шкандибає. Джурасики, які спостерігали за ним, почали наслідувати його ходу, згорбилися, ледь переставляють ноги. Вони весело сміються. Що ви можете сказати про таких козачків?
11. Клас спускався по сходах у школі. І раптом одна з учениць – Оксана – посковзнулася, змахнула портфелем й впала. Коли падала, то ненавмисне штовхнула Інну, яка спускалася попереду, а портфелем зачепила Іванка. Інна закричала: «Ти що штовхаєшся?» Слідом за Інною Іванко змахнув портфелем і намагався «віддячити» дівчинці, що впала. Люда голосно сміялася. Інші діти йшли повз з таким видом, начебто нічого не трапилося. І тільки Віра сказала: «Хлопці, дівчата, ну що ви на неї накинулися? Хіба вона навмисно штовхалася? Адже вона впала!» Віра підійшла до Оксани, допомогла їй піднятися й привести до ладу одяг. Як ви гадаєте, хто з дітей повівся правильно? Чому ви так вважаєте?
12. Одного разу учні зібралися на екскурсію. Софійка попросила Мар’яну: «Давай станемо з тобою у парі». Мар’яна подумала і відповіла: «Добре, тільки ти понесеш мою сумку». Софійку така відповідь образила. Чому вона образилася? Як би ви вчинили на місці Мар’яни?
13. Мама просить Миколку сходити у магазин. За це Миколка у мами вимагає морозиво. Мама просить змити підлогу, а Миколка за це просить відпустити його в кіно. Коли Миколку посоромили за його поведінку, він був дуже здивований. «Я ж усе роблю!» — обурено відповів він. А ви згодні з Миколкою? Чому? Що Миколка робить неправильно? Хто з вас теж так допомагає батькам?
-----------
Сходинка 3 (силові змагання, участь у козацьких іграх)
1. Гра – естафета «Приготування козацького кулешу».
Біля кожної команди ємкість з водою. В першого учасника ложка, він набирає ложкою воду і несе до протилежного залу, де стоїть порожня ємкість, виливає і повертається до своєї команди. Передає ложку наступному, виграє та команда, що найшвидше впорається із завданням.
2. Гра – естафета « Втеча полоненого козака». Біг у мішках. Перший учасник біжить до позначки у мішку і повертається назад до команди. Виграє та команда, всі учасники якої першими закінчать завдання.
3. «Хто влучніший». Завдання: набрати якомога більше балів для своєї команди влучним метанням мішечків з піском у вертикальну ціль.
4. Гра – естафета «Повзунець». За командою перші гравці навприсядки( руки складені в ліктях) проходять вказану відстань, повертаються до своїх гравців, передають естафету наступному гравцеві та стають у вихідне положення. Гра продовжується доти, поки не пройде вся команда. Перемагає та команда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу.
5. Гра – естафета «Посадка і збирання картоплі». Перший учасник команди біжить, тримаючи у році картоплину, до «городу» ‒ обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9 – 10 метрів, «саджає» ‒ кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», «збирає врожай» ‒ забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, що повністю першою зібрала врожай.
6. Гра – естафета «Чоботи». Є чотири пари чобіт 45 розміру. Учасники по черзі взувають чоботи, добігають у них до стільця, який розташований на відстані навпроти кожного куреня, повертаються і передають чоботи наступному учасникові.
7. «Хто стрибає далі». Перший учасник з кожної команди виконує стрибок у довжину з місця. Члени журі позначають місце приземлення гравця. На цю відмітку стає другий учасник і також стрибає. В естафеті виграє та команда, яка матиме відмітку далі всіх після стрибка останнього учасника.
8. «Переправа». На лінії старту біля кожної команди по одному обручу, в ньому по три м’ячі. На триметровій лінії волейбольного майданчика проти кожної команди – по обручу. За сигналом перші учасники по одному переносять з обруча в обруч, перестрибуючи перешкоди, три м’ячі. Потім у зворотному напрямку це роблять інші учасники.
9. «Гурт – єдина команда». Команди шикуються в колону по одному, одна навпроти одної беруть у руки канат. За командою ведучого починається перетягування каната. Виграє та команда, що перемагає двічі з трьох перетягувань.
10. «З’їли куліш». Виносять макітри з кулішем. За сигналом ведучого учасники починають їсти куліш. Виграє та команда, що впорається найшвидше із завданням.
11. Конкурс «Хто кого перетанцює». Козацький танець був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акробатичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою. Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи, виконувати спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили, що важко битися з козаком, в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок. Умови конкурсу: за бажанням вибираються два учасники із різних команд. Хто довше танцюватиме навприсядки, той – переможець.
12. Конкурс «Колективна скакалка». Козаки постійно розвивали свої природні задатки за допомогою таких дій як стрибки, біг, їзда на конях. Цей конкурс допоможе розібратися, хто із команд найбільш координований і спритний. Кожна команда шикується в колону по одному. Двоє козаків обертають довгу скакалку, інші по черзі забігають під скакалку і стрибають. Скільки учасників стрибатиме одночасно, стільки й балів отримає команда.
13. Конкурс «Поїзд». Як відомо, козаки вміли швидко бігати, навіть доганяли й ловили дикого коня. За сигналом ведучого, отамани команд біжать навколо поворотного прапорця, підбігають до команди, чіпляють одного воїна (зачіпають обов`язково правою рукою за ліву), вони вдвох оббігають навколо прапорця й назад, чіпляють третього воїна й усе повторюється, доки не заберуть останнього.
14. Конкурс балакунів. 2,3,4,5 чи 6 учасників одночасно розповідають про Запорозьку Січ чи іншу історію. Під час виконання завдання головне не слухати іншого учасника, щоб не збитися. Перемагає той, хто найдовше розповідатиме.
За матеріалами: Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Навч. посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 176 с.
Марія Деленко. Джурасикова книжка. Хрестоматія. Вірші, оповідки, цікавинки. Львів, 2023 р.
Читаймо більше про козаків та козацтво у книзі:
Хрестоматія містить вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі дізнаються про життя та побут козаків Запорозької Січі, про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.
Дивіться також на нашому сайті:
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі — це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше — душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.
У статті пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика: "Гомін, гомін по діброві", "Стоїть явір над водою", "Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти", "Ой літа орел, літа сизокрилий", "Понад морем, Дунаєм", "Ой у лузі та і при березі", "Не жаль мені на сотника", "Соколику-сину! Вчини мою волю", "Ставлю коня в вишневому саду", "Ой а у полі, гей, терен, теренок", "Ой по горах сніги лежать", "Нещаслива годинонька була", "Гомін, гомін, гомін", "Ой мандрував молодий козак", "Ой кряче, кряче чорненький ворон", "Ой із лісу із темного", "Засвистали козаченьки в похід з полуночі", "Ой крикнула лебедонька", "Коло млина, млина", "Ой зацвіла калинонька у темному лузі", "Гаєм зелененьким вода тече", "А, хто хоче війну знати", "Ой там в степу при дорозі", "Горе мені, козакові, що батька немає", "На вулиці сурма грає", "Да вари, мати, вечеряти", "Та йшов козак дорогою", "Ой матусю, та не гай мене", "Добривечір тобі, зелена діброво", "Туман поле покриває", "Гей, з устні Дніпра та до вершини", "Не жур мене, моя мати".
