Статті для дітей та батьків

«Потічок» – це друга збірка творів Марії Романюк-Крижанівської. Світогляд людини, характер, манера поведінки формуються в дитячому віці, а особливо в початкових класах. Ця збірка є практичним посібником для використання під час уроків позакласного читання, уроків розвитку мовлення, виховних заходів, та для самостійного читання учнями. Діти з задоволенням читають твори, вивчають і декламують вірші напам’ять, та інсценізують казочки. Також учні початкових класів люблять малювати і розфарбовувати малюнки. Збірка дитячих творів «Потічок» спонукає дітей до самостійного читання, прищеплює любов до рідного слова, мотивує  учнів до написання оповідань, казок, віршів, та видавництва власних книжок. Надихає дітей бути поетами письменниками, вчить творити і розвиває творчу особистість. Зміст книги виховує почуття доброти і милосердя, любові до природи і людини, сприяє  вихованню бережного і турботливого ставлення до живої природи взагалі. Завдання вчителя і суспільства виховати, морально чисту і духовно сильну особистість, доброго громадянина і патріота своєї держави, гарного трудівника і людину. Збірка створена для широкого кола читачів: дітей, батьків, вчитетелів.

 

"Весна. Погожий ранок за вікном. Через фіранку пробивається в кімнату сонячне проміння та наповнює її світлом. Тоді й на душі стає так тепло. Михайло вже не спав. Він лежав у ліжку й дивився на стінку. На ній з'являлися сонячні зайчики, які весь час миготіли й вимальовували в уяві хлопця різноманітні картинки. Думки заполонили його, адже сьогодні він має зробити те, про що давно мріяв. «Ех, а чи готовий я до такої відповідальності? Чи зможу правильно доглядати живе створіння й піклуватися про нього?» — саме ці питання не давали спокою, бо не знав чи вдасться реалізувати свій задум..." (Тетяна Прокоф’єва)

 

"У садочок прийшла дивна дівчинка. Тобто, спочатку ніхто не знав, що вона дивна. Спочатку вона зовсім звичайною здалася. Дівчинка та й дівчинка. Колготи, платтячко, два хвостики і ніс угору. Біляві хвостики і кирпатий ніс. Вихователька Світлана Іллівна сказала: – Це наша новенька, звуть її Таїсія. Тася або Тая. Ми з нею подружимося, і вона з нами теж. Правда, Тася? Новенька струснула хвостиками. Кивнула головою і задерла носика ще вище..." (Марина Корж)

 

 

 

До першої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка", "Солодійка", "Пан Дупцьо", "Байдики", "Золота підкова", "На Івана Купала", "Бамбетель",  "Пасочки", "Поки рак свисне", "Ґрафка", "Богданія", "На Юрія", "Шу-шу", "Диньки", "Отаке воно у світі", "Як і що", "Загадка", "Дивоптах і дивина".

 

 

 

 

До другої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Зозулька", "Вишиванки", "З Божою правдою", "Дзиґармістр", "Сенько Кепко", "Шаповал", "Яся", "Сажотрус", "Люстерко", "Жеб", "Виноградинки", "Купець", "Ворони", "Нестор", "Сокіл".

 

 

 

До третьої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Рудик", "Казка про коней, таксу й царя", "Три сини", "Бабине лихо", "Сяй і Сяя", "Пилип з конопель", "Меди", "Капелюх", "Коровай", "Диво", "Камені", "Світло", "Стежка".

 

 

 

 

 

"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

 

 

«I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot sleep.
I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot work...»

(Kurama)

 

 

"Вітаю, друзі! Литовська писанкарка Одроне Лампіцкене розписує писанки впродовж 40 років. Почала писати в дитинстві. Пише вона шпильковим писачком в традиційній для литовців техніці. Говорить, що найдужче їй подобається розписувати гусячі яйця, бо там є що розписувати. Коли орнамент складається з сотень рисочок і крапок, варіанти їхнього поєднання придумуються найрізноманітніші. Проте майстер в такому разі рухається в бік декоративності..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

У книзі Марії Романюк–Крижанівської "Думи про Україну" відображена душа української жінки–трудівниці, матері, вчительки, патріотки своєї Батьківщини, жінки–християнки. Те, що відчуває авторка віршів, перекликається з долею України, її людей. Тому й назва книги — «Думи про Україну».  У поетичних творах показано період життя українського народу в роки незалежності. У цей час багато людей навернулися до Бога. Книга створена для наших сучасників та майбутніх поколінь — як згадка про теперішні часи і ті почуття, які переживали українські громадяни. Пані Марія закликає палко любити свою Батьківщину, свій народ, рідну землю, свою родину і дорожити ними. Бо що може бути цінніше за це?..

 

"What is alive in the sky?
What is dead in the air?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut.
What is sound in the earth?
What is silent in the mud?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut..."

(Kurama)

 

 

“She was getting dressed.
To leave their house.
When “both doors were smashed out.
By the explosion wave”.
“I ran outside.
And saw that the garage was destroyed.
Everything was on fire.
Glass shards everywhere.”...”

(Kurama)

 

"Rescuers in Uman.
Pulled casualties.
From the rubble.
During Friday morning.
In Uman, a town.
That has been largely spared ‘orcs’ attack.
A nine-storey apartment building partially.
Collapsed after it was hit by a missile..."

(Kurama)

 

"Ніколи не забудемо цей день,
Він слід лишив пекучий у серцях!
Знов завітав скорботний квітень,
І спогади підняв на крилах птах..."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

““When you go to bed you see it;
The comrades I lost.
How I pulled them out with no limbs.
How they died in my arms.”
“This will stay with us.
For the rest of our lives.”
There is a darkness.
Etched across his eyes.
The eyes of a soldier.
Recently returned.
From the front line.
After 15 months of fighting...” (Kurama)

 

"In a bunker just outside.
The city limits of Bakhmut.
Ukraine's 77th Brigade direct artillery.
Fire to support their infantry.
Their last line of defence.
On the western edge of the city.
Ukraine is still clinging.
To the last few streets here..."

(Kurama)

 

“He had been fighting.
For 200 hours without a break.
When he was killed by an ‘orc’ sniper.
In the city of Bakhmut.
“For eight days.
He did not eat, or sleep.
He couldn't even close his eyes for five minutes.
Because the sniper could shoot...””

(Kurama)

 

"Suffering from shell-shock.
And with one arm bandaged.
He was the only soldier.
Still able to fight.
The 37-year-old fired.
At the waves of ‘orcs’ soldiers.
He was the only soldier.
Still able to fight..."

(Kurama)

 

 

Перша книга Марії Романюк-Крижанівської має назву "Думи про Україну". Вона містить багато патріотичних віршів, а також інші поетичні твори, написані в роки незалежності України. Видати книгу пані Марія вирішила, коли син пішов на війну у 2015 році. Він воював на сході України під Авдіївкою в 25 бригаді. Тепер він знову воює за долю нашої країни. А мама мужнього воїна створює нові книжки для майбутніх поколінь. У 2022 році пані Марія створила дитячу книжечку-розмальовку для дітей "Потічок" під власним прізвищем в електронному вигляді. Вона була представлена на конкурсі "Освіта Житомирщини" і відзначена дипломом. Ця книга написана для дітей молодшого шкільного віку і може бути використана вчителями під час уроків позакласного читання. Книги видані під псевдонімом Марія Ромашка (саме так називали дівчину в юності за дівочим прізвищем Романюк). Вірші, казки, оповідання для дітей пишуться з любов'ю, бо пані Марія усією душею любить дітей та свою професію.

 

"The line of trees appears to fragment.
And disappear as it winds its way towards.
The ‘orcs’ positions on the outskirts of.
The small town of Velyka Novosilka.
On this front line.
‘Orcs’ eyes are always watching.
Waiting for.
An opportunity to attack..."

(Kurama)