Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Painting by Diane Leonard.В Україні День матері відзначають у другу неділю травня. Цього, 2023 року, свято припадає на 14 травня. Звісно, найкращий подарунок для всіх мам — це любов, увага та повага від дітей. Але й нова книга ніколи не буде зайвою, особливо та, що подарована від щирого серця.

 

 

 

 

 

Ілюстрація Нікіти Тітова."Одні казали їй: "Пишайся сином!"
А інші: "Нащо він туди пішов?!.." —
Гірчило їй від слів таких полином,
А часом аж холола в жилах кров...
Ну, як таке ви можете казати
У вічі цим найкращим матерям,
Які зростили мужнього солдата,
Що не віддасть Вкраїни ворогам?!.."

(Валентина Матвіїв)

 

 

"Колись ми думали -
            Героі лиш в кіно -
То десь далеко і давно бувало…
… в хустині чорній жінка
дивиться в вікно…
… у небо… яке з милим роз’єднало…
І це не фільм, не сон, а зараз…
тут-у нас, сьогодні й вчора…
…в нашій Україні…"

(Алла Хоровко-Доманська)

 

Найкраща мама. Збірка віршів Ірини Мойсей.У добірці представлені твори Ірини Мойсей, головної редакторки літературного журналу Союзу Українців Румунії "Наш голос": «Не цурайся свого роду», «Найкраща мама» (за В. Сухомлинським), «Куди поділось літо», «Oсінній сад, «Де знайти весну?», «Хто ж насправді винуватий?», «Лісова пригода Таркана» та «Пригоди Марусі в дідуся й бабусі».

 

 

 

 

Людмила Дорош. Сільські пригоди Ліни. Оповідання. Казка. Дзвоник №169, травень 2021 pоку. Журнал для українських дітей Румунії. Місячник Союзу Українців Румунії.Читаймо цікаві твори для дітей від української письменниці Людмили Дорош, яка мешкає у Румунії та працює редакторкою журналу для українських дітей «Дзвоник»: «Як вітерець азбуку вивчав», «Вовкова вдячність», «Чому Оксанка любила зиму», «Погана звичка», «Несподіване відкриття», «Незабутній день», «Крізь шпаринку в світ казковий», «Наполювався», «Сільські пригоди Ліни», «Андрійко-обливальник», «Вербова гілка».

 

 

 

Painting by Joe Bowler."На Мамине свято
Вчу вірша для Мами!
Матусі — це наше ВСЕ!!
Їх серденько завжди
Іде вслід за нами,
Молитва їх нас береже!"

(Галина Римар)

 

 

 

Painting by Vladimir Volegov."Найрідніша людина у світі — матуся.
Я до неї пригорнуся.
Як же добре, що вона зі мною,
Що теплом зігріє і любов’ю...

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

"Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх..."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

 

 

Ілюстрація Нікіти Тітова."...  так завжди і виходить, що —
відхиляємося від традицій і...
повертаємося до них!
Бо і сильні ми
не тільки нашою волею,
а і силою наших традицій!
Бо коли у нас є і воля, і сила...
Ті воля і сила, що з глибин віків...
Ми непереможні!

(Володимир Даник)

 

Козак ЗСУ

"...Янголики прилітають, гей-гей.
Янгелики прилітають,
Козаченька ісціляють, гей-гей.
Козаченька ісціляють...
Клятий ворог ізлякався, гей-гей.
Злючий ворог ізлякався,
Із країноньки забрався, гей-гей..."

(за народними мотивами)

 

 

 Ілюстрації Олесі Вакуленко"Кланяюсь у Ноги Тобі, Боже,
І цілую Стопоньки Святі,
Вбережи, молю, мій рід від злого
і країну дорогу, весь світ!
Кожного захисника-солдата,
що за Правду б'ється, за своє!
Село кожне, місто українське,
кожен дім і всіх, хто там жиє!"

(Галина Римар)

 

 

Painting by Nikita Titov."Now can I talk about where I come from?
Now can I talk about where I come to?
Now can I talk about my homeland?
No, no, not yet, but I show you.
Now can I talk about my history?
No, no, not yet, but I show you..."

(Kurama)

 

 

Сатиричні казочки у віршах Дідуся Сашка про події війни з московитськими загарбниками, що триває в Україні, — це "сміх крізь сльози"...  Читаймо!

 

 

 

 

 

Картина Олега Шупляка. Час рікою пливе.

"Words terrify when they remain not spoken,
When suddenly, they tuck themselves away,
When you don’t known how silence can be broken,
For someone else has said all you might say..."

(Lina Kostenko, translated by Ivan Doan)

 

 

 

 

 

Легендарій дивних міст - збірка, яка представляє читачам одразу вісім оповідань сучасних українських авторок: Наталія Довгопол, Ярини Каторож, Анастасії Кулікової, Наталії Матолінець, Ірини Пасько, Дарії Піскозуб, Ксенії Сокульської та Світлани Тараторіної.

Збірка «Легендарій дивних міст» представляє читачам одразу вісім оповідань сучасних українських авторок: Наталія Довгопол, Ярини Каторож, Анастасії Кулікової, Наталії Матолінець, Ірини Пасько, Дарії Піскозуб, Ксенії Сокульської та Світлани Тараторіної. Це амбітний проєкт, який поєднує одразу два піджанри сучасного фентезі, бо кожне оповідання у книжці водночас і міське фентезі, і ретелінг відомої казки. Щоб краще зрозуміти, що саме чекає читача під обкладинкою, не обійтися від певного історичного відступу.  

 

 

"Великдень зустрічаємо,

Добра ми всім бажаємо.

Хай Божа благодать зійде,

Від бід і горя береже."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

Галина Римар. Віршик діткам на Великдень. Дитяча творчість. Рукоділля. Писанка з вовни."Як багато можуть
наші рученята!
Вчилися ж у мами,
вчилися й у тата!
Хто щось гарне може —
хай дає урок!
Писанку прекрасну
писачком писати!
А хто бачив з вовни
писанку, малята?"

(Галина Римар)

 

«— Чому так? Як так жити? Сірість скрізь... Безлад. І стільки зла!
 
— Але є і добро. Попроси у Господа вибачення за всі гріхи. Щиро. І він змилостивиться. Пошле тобі світло надії, віри, дасть любов до життя...»

(Галина Римар)

 

 

 

Рослини вміють фарбувати яскраво. Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження, оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Писанкарка Ірина Михалевич – про натуральні барвники в усі пори року."Рослини вміють фарбувати яскраво, і вміють фарбувати притишено. Залежить це від того, тепла чи холодна весна, чи часто йдуть дощі, як довго працює барвник, від накладання барв, барва залежить навіть від часу, коли була зібрана рослина. Дещо результат фарбування залежить і від нас самих, від нашого серця." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

Галина Мирослава. Богданія (збірка казок у трьох частинах)"Іноді малі діти кажуть мені, що я нагадую їм білочку. Маленькою дівчинкою я була настільки яскраво рудою, що бабуся, беручи мене до церкви, натягала на мене хустину, аби люди своїми поглядами не відволікали, хоча інші дівчата були без хусток. Я виросла і потемніла, потрохи починаю вже сивіти, хоча й досі люблю блукати по горах, лісом, луками, як це робила дитиною. Інколи й посеред міста Львова, біля якого мешкаю, хочу стрибати, бігати, та мушу себе стримувати, треба вдавати поважну тітоньку, тому мені на природі значно краще. Перший вірш написала десь у другому класі, от досі й пишу. Хоча мої власні діти самі вже виросли з дитинства." (Галина Мирослава)

 


Всього:
7045
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 19
14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24  
Наступна
В кінець
Топ-теми