Статті для дітей та батьків

Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Я по вулиці іду", "Стоїть новий будинок", "Кран-журавлик", "Тижнева сімейка", "Машини", "Ялинка в дитсадку", "Братик і сестричка", "Снігова казка", "Праля", "Чоловічки", "Червоний пароплав", "Хиталочка-гойдалочка", "Стручок", "Візьму вербову гілочку", "Півень", "Чобітки", "Котику-воркотику", "Капуста, "Вітрячок", "Лук", "Осіннє намисто", "Корінець", "Я ходив сьогодні в ліс", "Джерельце", "Кораблі-кораблики".

 

 

 

"Джордж Плейтен не міг приховати суму в голосі: — Завтра перше травня. Олімпіада! Джордж перевернувся на живіт і через спинку ліжка пильно глянув на товариша по кімнаті. Невже він не відчуває те саме? Невже думка про Олімпіаду не викликає у нього ніяких емоцій? Джордж мав худорляве обличчя, його риси ще більше загострилися майже за півтора року, проведених у Інтернаті. І сам він був худорлявий, та в його синіх очах горів колишній невгамовний вогонь, а розпачливістю, з якою він уп'явся в ковдру, Джордж нагадував зацькованого звіра. Товариш по кімнаті на мить залишив книгу і відрегулював яскравість світної стіни. Його звали Хейлі Омейні, він був нігерієць. Здавалося, його темно-брунатна шкіра й масивні риси обличчя створені для того, щоб виражати тільки спокій; згадка про Олімпіаду його не схвилювала. — Я знаю, Джордже, — озвався він..." (Айзек Азімов)

 

"Вітання, друзі. Поговорімо про найпрекраснішу барву на писанках і про те, з чого її можна добути в природі. Найпопулярнішим натуральним барвником в усіх країнах залишається цибулиння. Воно доступне, не потребує протрави, дарує темні брунатні барви, приємні жовтогарячі відтінки, і навіть золотаві. Для крашанок це барвник номер один. У випадку з писанками є одна дрібничка — цибулева барва несвітлостійка, тому краще класти її на жовту барву, а не на біле яйце.У червону барву також можна фарбувати червоним сандалом, барвником “sappan wood” (це деревина дерева роду цезальпінія), карміном (його можна зустріти під назвою барвник Е120, це перетерта в порошок комаха кошеніль). Кармін фарбує не в червону, а в насичену малинову барву. Маю кілька таких писанок. Вдячна друзям зі Швейцарії за таку можливість. Я мала нагоду фарбувати всіма видами червоних барвників (крім рогу оленя)..." (Ірина Михалевич)

 

"Колись давно було на світі Мишаче Королівство. Жили в ньому Король з Королевою та їхня донька — Принцеса-мишка. Одного разу знайшла вона крихточку шоколаду. І, спробувавши його, тихенько запищала від щастя. І в ту ж мить, вирішила, що відтепер буде їсти зернята лише в шоколаді. Почувши таку новину, Король з Королевою аж за голови взялися. Принцеса ж оббігала всі придворні комори, а бажаних смаколиків так і не знайшла. Пшеничних, вівсяних, ячмінних зернят було, хоч купайся в них. І жодного шоколадного! Ох і розсердилася ж Принцеса! Вона зафирчала на Короля з Королевою, й в розпачі вибігла з палацу..." (Ольга Зубер)

 

"Чого «навчає» учителів та учнів чат-бот? Усьому, але найголовніше – правильно формулювати запитання. В цьому змогли пересвідчитись ті, хто практикував з чат-ботами. Від запитання залежить відповідь. Педагоги з досвідом розуміють, як важливо вміти формулювати запитання в ході уроку, бо саме вони дозволяють активізувати розумову діяльність учнів, актуалізувати знання, які необхідні, щоб досягти мети, перевірити ці знання." (В. Ловінський, Л. Федорова)

 

 

 

"Дякую нашим славним воїнам, які боронять землю від окупанта! Господи, дай їм стільки  сили і мужності, скільки треба щоб вистояти і здолати ворога! Наш народ і наша земля єдині! Ми тут народились, і ми будемо господарями на своїй землі. Нікому не віддамо те, що належить нам по праву! Господи, допоможи вигнати загарбників! Хай наш край стане їм кісткою в горлі, щоб вони тікали звідси не оглядаючись, щоб назавжди  забули сюди дорогу! Геть з України, геть звідси, дикі зайди!" (Наталія Грегуль)

 

 

"Про почуття і про життя, 
Про вічне і про майбуття.
Усе в поезії знайдеш, 
Коли у неї ти пірнеш. 
Це неповторний океан, 
Де кожне слово — талісман. 
Це скарб, який цінніш за все,
Це диво справжнє і живе." 
(Тетяна Прокоф’єва)

 

«Потічок» – це друга збірка творів Марії Романюк-Крижанівської. Світогляд людини, характер, манера поведінки формуються в дитячому віці, а особливо в початкових класах. Ця збірка є практичним посібником для використання під час уроків позакласного читання, уроків розвитку мовлення, виховних заходів, та для самостійного читання учнями. Діти з задоволенням читають твори, вивчають і декламують вірші напам’ять, та інсценізують казочки. Також учні початкових класів люблять малювати і розфарбовувати малюнки. Збірка дитячих творів «Потічок» спонукає дітей до самостійного читання, прищеплює любов до рідного слова, мотивує  учнів до написання оповідань, казок, віршів, та видавництва власних книжок. Надихає дітей бути поетами письменниками, вчить творити і розвиває творчу особистість. Зміст книги виховує почуття доброти і милосердя, любові до природи і людини, сприяє  вихованню бережного і турботливого ставлення до живої природи взагалі. Завдання вчителя і суспільства виховати, морально чисту і духовно сильну особистість, доброго громадянина і патріота своєї держави, гарного трудівника і людину. Збірка створена для широкого кола читачів: дітей, батьків, вчитетелів.

 

"Весна. Погожий ранок за вікном. Через фіранку пробивається в кімнату сонячне проміння та наповнює її світлом. Тоді й на душі стає так тепло. Михайло вже не спав. Він лежав у ліжку й дивився на стінку. На ній з'являлися сонячні зайчики, які весь час миготіли й вимальовували в уяві хлопця різноманітні картинки. Думки заполонили його, адже сьогодні він має зробити те, про що давно мріяв. «Ех, а чи готовий я до такої відповідальності? Чи зможу правильно доглядати живе створіння й піклуватися про нього?» — саме ці питання не давали спокою, бо не знав чи вдасться реалізувати свій задум..." (Тетяна Прокоф’єва)

 

"У садочок прийшла дивна дівчинка. Тобто, спочатку ніхто не знав, що вона дивна. Спочатку вона зовсім звичайною здалася. Дівчинка та й дівчинка. Колготи, платтячко, два хвостики і ніс угору. Біляві хвостики і кирпатий ніс. Вихователька Світлана Іллівна сказала: – Це наша новенька, звуть її Таїсія. Тася або Тая. Ми з нею подружимося, і вона з нами теж. Правда, Тася? Новенька струснула хвостиками. Кивнула головою і задерла носика ще вище..." (Марина Корж)

 

 

 

До першої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка", "Солодійка", "Пан Дупцьо", "Байдики", "Золота підкова", "На Івана Купала", "Бамбетель",  "Пасочки", "Поки рак свисне", "Ґрафка", "Богданія", "На Юрія", "Шу-шу", "Диньки", "Отаке воно у світі", "Як і що", "Загадка", "Дивоптах і дивина".

 

 

 

 

До другої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Зозулька", "Вишиванки", "З Божою правдою", "Дзиґармістр", "Сенько Кепко", "Шаповал", "Яся", "Сажотрус", "Люстерко", "Жеб", "Виноградинки", "Купець", "Ворони", "Нестор", "Сокіл".

 

 

 

До третьої частини книги Галини Мирослави "Богданія" увійшли такі твори: "Рудик", "Казка про коней, таксу й царя", "Три сини", "Бабине лихо", "Сяй і Сяя", "Пилип з конопель", "Меди", "Капелюх", "Коровай", "Диво", "Камені", "Світло", "Стежка".

 

 

 

 

 

"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

 

 

«I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot sleep.
I can only pray all the time.
I can only pray all the time.
My son and his team are in Bakhmut now.
I cannot work...»

(Kurama)

 

 

"Вітаю, друзі! Литовська писанкарка Одроне Лампіцкене розписує писанки впродовж 40 років. Почала писати в дитинстві. Пише вона шпильковим писачком в традиційній для литовців техніці. Говорить, що найдужче їй подобається розписувати гусячі яйця, бо там є що розписувати. Коли орнамент складається з сотень рисочок і крапок, варіанти їхнього поєднання придумуються найрізноманітніші. Проте майстер в такому разі рухається в бік декоративності..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

У книзі Марії Романюк–Крижанівської "Думи про Україну" відображена душа української жінки–трудівниці, матері, вчительки, патріотки своєї Батьківщини, жінки–християнки. Те, що відчуває авторка віршів, перекликається з долею України, її людей. Тому й назва книги — «Думи про Україну».  У поетичних творах показано період життя українського народу в роки незалежності. У цей час багато людей навернулися до Бога. Книга створена для наших сучасників та майбутніх поколінь — як згадка про теперішні часи і ті почуття, які переживали українські громадяни. Пані Марія закликає палко любити свою Батьківщину, свій народ, рідну землю, свою родину і дорожити ними. Бо що може бути цінніше за це?..

 

"What is alive in the sky?
What is dead in the air?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut.
What is sound in the earth?
What is silent in the mud?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut..."

(Kurama)

 

 

“She was getting dressed.
To leave their house.
When “both doors were smashed out.
By the explosion wave”.
“I ran outside.
And saw that the garage was destroyed.
Everything was on fire.
Glass shards everywhere.”...”

(Kurama)

 

"Rescuers in Uman.
Pulled casualties.
From the rubble.
During Friday morning.
In Uman, a town.
That has been largely spared ‘orcs’ attack.
A nine-storey apartment building partially.
Collapsed after it was hit by a missile..."

(Kurama)