Людмила Кибалка. Лірика кохання


Людмила Кибалка. Лірика кохання.

 

 

Людмила Кибалка

Ключ

Подивитися в Душу —
Це не кожному під силу.
Варто ключ підібрати,
Щоб Серце відкривати.

 

* * *

 

Весніє

Весніє Весна.
Як квітучий барвінок,
Цвіте блакить небесна.
Мов дзвіночок,
У серці пісня
Бринить про Кохання,
Про барвисте мріяння,
Про палке зітхання...

 

* * *

 

Проміння кохання    

Крізь призму свічада душі,
Де відбивається сонячне проміння,
Я бачу дні і ночі найсолодші,
Як МАКРОКОСМ усміхається мені…
Мить  зародження тремтливої зірниці  –
Пломенистого КОХАННЯ...    

 

* * *

 

Я і Ти

Прислухайся до вітру,
Який колише колосся твоєї душі, 
Щоб у хаосі не втратити віру,
А для світу радості палітру, 
Щоб на теренах долі вгледіти очі
Небайдужі рідної душі.
Прислухайся до вітру, 
Де Я і Ти – Ми вдвох…
І подих на двох…
Грядущі дні навіють вірші 
Без фальшi,
Які для нас написані
В  щоденній метушні…

 

* * *

 

Обручки

Схрестилися стежини,
Ніби розлогі віти
Дуба при дорозі.
Пломеніють польові квіти
На небеснім видноколі.
Злетіли з неба Янголи,
Благословивши обручки
З рясної роси.
Сплелися наші долі,
Мов зелені лози й верболози.

 

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання. Вірші про кохання та любов

 

 

Намальоване кохання

Намалюю кохання,
Щоб струною бриніло,
Зорями небо зоріло,
Трояндою розквітло
В нашому саду...
І кожне слово
Під ноги стелило
Жовтогаряче листя 
Падолисту...
Що намалюємо, 
Те й матимемо...

 

* * *

 

Про кохання

У саду троянд
Пісня птаха лунає
І про кохання сповіщає.
Солодкі пахощі олією 
Розлилися в повітрі,
Стікаючи на груди землі.
Таємничою  магією
Фантазії зародилася
Мелодія пристрасті.


* * *


Для тебе ...  

Для тебе ...
Перетворюся на сніжину,
Впаду на долоню,
Але не розтану.
По світу
Шукала душу рідну...
А ранньою весною
За ніченьку темну
Обернуся на  білу лебідку ...
Для тебе...

 

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання.

 

 

Полум’я

Не кажи, що все минулому подарувала.
Чарує ніч зірковим поцілунком.
Тисячозора в тенетах місяця сховала
Незгасне полум’я кохання.
Друзки думок лягли на небо візерунком – 
Мозаїка бажань у зеніті почуття.
Пульсує  кров від прагнення сердець з’єднання…
Видніє шлях до зірниці світання
Нашого кохання...

 

* * *

 

Вечір

Намалювали вечір пензлями думок.
Зі слів палких 
Сплели вінок кохання, 
А над ним – туман серпанком.
Визорюється шатро із мерехтливих,
Тремтливих зірок.
Напуває вечір різнотрав’ям.
Нехай наш езотеричний світ  чарунок
Для інших  таємниця…
Для нас заграє різнобарв’ям…
Летить бажань зірниця!

 

* * *

 

Стомлений день

Стомлений день
Посміхається кармінною усмішкою
Сором’язливим зорям.
За ним іде тихенько ночі тінь.
Вечора келих ми випили з тобою,  – 
Напуваючись життям.

 

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання

 

 

    … у твоїх очах…
    
У твоїх очах я бачила  море,
Блакитних хвиль веселу гру.
У твоїх очах я бачила  зорі,
Вишивання фантастично-зоряне з бісеру,
Прагнення хитросплетіння несповідиме…
Я бачила  всесвіт у твоїх очах,
Захмарні замки,
Що солодко надили, 
Були зачинені  в глибинах казки…
Тепер безконечно споглядаю недовідоме у твоїх очах…

 

* * *

 

Минуле…

Облогом лежить поле життя.
І до минулого немає вороття.
Примхливі сльози каяття –
Виплід фантазії кохання...
Сповна чарунки серця любові почуття…
Розквітнуть, мов троянда, сподівання.

 

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання

 

 

Втрачена мрія

Оманлива мрія
Мене приспала.
Життя течія
Про втрачене щастя
Мені нагадала. 
Пристрасно-натхненна ейфорія
Дивний сон-кохання подарувала:
Почуття – до самозабуття…
Тільки зухвалий борвій
Поніс його у небуття.


* * *


Не шукай мене…

Не шукай мене…
Наяда-знада пориває
В глибини таємничі, 
У лабети  павутиння.
Не шукай мене…
Оскільки я –
У журавлиному ключі
Мелодія прощання.
Не шукай мене…
Оскільки я – 
У мерехтливому протуберанці
Розмаїтої веселки мережання.
Не шукай мене…
Не шукай 
Згубленого щастя розмай.

 

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання

Поезії люб'язно надіслані редакції "Малої Сторінки" автором особисто.

 

 

Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":

Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих
Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

 

Більше віршів про кохання на нашому сайті:

вірші про кохання
В добірці "Вірші про кохання" публікуємо поезію видатних українських і зарубіжних поетів різних епох: Роберта Бернса, Лесі Українки, Миколи Вінграновського, Павла Тичини, Олександра Олеся, Володимира Підпалого, Володимира Сосюри, Івана Коваленка, Ліни Костенко, Івана Франка, Василя Симоненка, Михайла Старицького, Івана Малковича, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Миколи Томенка, Павла Грабовського, Григорія Воробкевича, Сергія Мартоса, Василя Щурата, Пантелеймона Куліша, Леоніда Талалая.

Останні коментарі до сторінки
«Людмила Кибалка. Лірика кохання»:
Сашко , 2018-09-08 19:14:52, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми